реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»

Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»

Влада Литвинова, 2 курс.
Депутат Київської міської ради, секретар Постійної комісії з питань освіти, науки, молоді та спорту, заступник директора Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка та вчена Наталія Шульга розказала, що її привело у політику, з якими проблемами стикаються законотворці та яких змін потребує освіта в Україні.


— Що вас захоплювало, коли вам було 10 років? Чим ви тоді мріяли займатися?
— Мріяла бути видатною піаністкою, переможницею міжнародних конкурсів. В музичну школу я була прийнята в п’ять років. Це була моя вимога, яку я поставила батькам в чотири з половиною. Я перестала їсти і розмовляти з ними, поки мені не куплять інструмент.
Після музичної я закінчила ще й художню школу.

— Чому пізніше ви вирішили кинути музику?
— Я дійшла до конкурсу на рівні країни (тоді СРСР) і не увійшла в десятку. Поспілкувавшись з тими, хто в тій десятці опинився, я зрозуміла, що мені треба ще дуже багато років приділити цьому. Я вже тоді зрозуміла, що навряд зможу цим займатися.
Тим більше, що мала й інші захоплення: спорт, наука. Тож вирішила, що мене все ж таки цікавить академічний профіль. По професії я вчена.

— Чому ви вирішили присвятити себе не тільки науці, але й громадській роботі?
— Тому що ситуація, яка склалася у галузі освіти і науки в Україні мене не задовольняла. Я повернулася в 2005 році з Америки, де я тринадцять років працювала професором в університеті Рочестера, для того, щоб допомогти. Це був заклик президента Ющенка. Він просив дати два роки життя, допомогти йому з реформами. У мене це забрало тринадцять років. На сьогоднішній день я є співавтором і основним лобістом трьох законів України: Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та Закону України «Про освіту».

— Чому ви вважаєте, що саме в освіту, молодь треба вкладати свої сили?
— Тому що це майбутнє, яке вирішується сьогодні. І ми не матимемо його, якщо не вкладатимемо в ці галузі. І це не моє відкриття, так було завжди. Зміни в суспільстві відбуваюся лише через інструментарії освіти. Іншого шляху немає.

— Який був найцікавіший проект? Чим ви пишаєтеся найбільше?
— Я вже говорила про закони. Ви тільки уявіть: написати закон, зібрати всіх учасників, половина з яких проти будь-яких змін, знайти певний консенсус, щоб новий закон мав право бути прийнятим у парламенті.
Далі треба його пролобіювати, добре все для всіх розтлумачити, все-таки його прийняти, а потім ще й реалізувати. Бо прийняття закону це одна річ, бо це документ, який може лежати собі і ніяким чином ні на що не впливати до тих пір, поки не почнеться процес втілення його в життя.
Знайдіть людей, які є авторами та адвокатами трьох законів в будь-якій іншій галузі, і запитайте у них, чи це є досягненням? Безумовно це досягнення. Але найголовніше досягнення — це коли збирається група людей, яким наданий мандат на прийняття рішення і коли вони синхронно його приймають.
Наприклад, зараз початок нової української школи. Вперше в історії України закон був не тільки прийнятий, але й профінансований.
Такі рішення є переламними моментами, тому ми дійсно пишаємося цим. І це не тільки моя заслуга, це заслуга всіх, хто був задіяний, а на сьогоднішній день це вже сотні людей.
На рівні Києва я є співавтором програми, яка закінчується цього року. Там два моїх розділи: інклюзивна освіта та STEM-освіта (акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics)) природничого плану.
Також, дали можливість школам мати інклюзивні класи, де дітки потребують особливих умов. Це і діти з ДЦП, і слабким слухом чи зором.
Чи можна цим всім пишатися? Я думаю, що так.

— Як представити свій проект, як переконати людей, які мають можливість втілити його в життя, що це реальна необхідність для громадськості?
— Якщо ви бачите, що є проблема, яку треба вирішити, то ви її актуалізуєте, і пропонуєте шлях її вирішення, представляючи цю ідею місцевим депутатам, яких обирають і яким довіряють виконання того чи іншого проекту та які уповноважені представляти інтереси громади. Потім його відстоюють у Верховній Раді.
З мого досвіду, жодна освітня ініціатива не йшла з першого разу (в мене були проекти, які з 11 спроби йшли), бо оскільки в міські раді є 120 депутатів, треба кожного переконувати, з кожним говорити, а прохідна кількість — 61 голос, щоб рішення було прийнято.
Наприклад, проект-рішення про оформлення земельних ділянок під закладами освіти. Це моя ініціатива, яка йде вже другий рік. У нас більше 1200 об’єктів, це величезний обсяг роботи. Зараз це все приймається одноголосно, а два з половиною роки тому були проблеми з усвідомленням того, що це дуже позитивна річ, яку треба конче зробити, щоб не було захоплення територій садочків і шкіл бізнесами.

— Чому, на вашу думку, освітні проекти йдуть так важко?
— Не тільки освітні, просто це моя сфера. Для мене завжди було дивовижним, чому це все йде так важко. Найчастіше все зводиться до того, що серед депутатів дуже мало тих, хто дійсно присвячує себе служінню громаді. Вони мають свої бізнеси, приховані інтереси, які вони і відстоюють. Якщо вони відчувають, що якимось чином щось втрачатимуть, то не даватимуть свій голос.

— Продовжіть речення: ідеальний політик — це…
— … людина, яка спить спокійно.

— Ваші три закони прийняли. Що, на вашу думку, треба ще покращити в українській освіті?
— Законодавство яке ми прийняли, відкриває нові можливості і для управління процесами, і для їх фінансування та підвищує рівень відповідальності за результат. В кінцевому рахунку у нас повинен бути сумлінний, розвинений, готовий до дорослого життя з усіма інформаційними, математичними патріотичними навичками громадянин. В цій системі і учні, і батьки, і вчителі повинні працювати як одне ціле.
В більшості своїй вчителі до цього не готові. Вони потребують додаткового навчання, переосмислення, тому що вони ніколи так не працювали, для них це щось абсолютно нове. Тому навчання, перенавчання, атестація вчителів має досить конкретний механізм, який має впливати на втілення реформи, яка розрахована на дванадцять років. Чи хочемо ми чекати до 2030 року? Чи, можливо, нам паралельно треба починати цим займатися — це величезна дискусія зараз.
Зараз випробувано те, що міністр називає «екосистемою реформи»: не тільки міністерство, як державна установа, відповідальне за реформи, але й громадські організації, товариства долучені допомагати у підвищенні кваліфікації вчителів.
Вчителям надана величезна автономія. Вони можуть використовувати будь-які підручники, самостійно готувати матеріали для уроків. А якщо вчитель придумає цікаву методику викладання, то він може її протестувати, отримати «добро» в міністерстві і спеціальна рада, яка цим займається може пропонувати використання цієї методики на рівні країни.
Є всі можливості зараз, тому їх треба просто використовувати їх. Це і є демократія.


Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61