Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»

Катерина Колосова, 2 курс.

Про сьогоденні проблеми України

Днями наша журналістка зустрілася з Головою Молодіжного Крила Радикальної Партії Ігорем Бєловим. Молодий політик поділився своєю думкою щодо проблем, які існують у сучасному українському суспільстві, та запропонував можливі варіанти їх вирішення. Також Ігор Бєлов детально розповів про свій шлях у політичній кар’єрі та труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися у професії.

– Перш за все хотілося б запитати, як саме Ви прийшли у політику, з чого все починалося?
– Я просто мав нестримне бажання спробувати себе в політиці. Взагалі я переїхав до Києва з Миколаєва, спочатку я навчався на юридичному факультеті, пробував працевлаштуватися, шукав якусь юридичну практику. Все виходило, але я розумів, що щось не те і чогось не вистачає. Зараз, у 21 столітті, дуже багато народних депутатів, а також президент України та прем’єр-міністр, створюють сторінки у соціальних мережах. Я підписався на всіх депутатів з сайту Верховної Ради у Фейсбуці та писав їм, що хочу спробувати себе в політиці, а також про те, що займаюся громадською діяльністю, але це не давало жодних результатів.
Я був головою студентського самоврядування, часто влаштовував заходи, на які запрошував високих чиновників, також я брав участь в торговельній блокаді, там познайомився з кількома народними депутатами, але, на жаль, з ними не склалося. Пізніше, десь, мабуть, через місяці 3 мені зателефонував Дмитро Лінько (народний депутат Радикальної партії – Ред). Ми з ним зустрілися, поговорили, спочатку я влаштовував для нього зустрічі, потім я помітив, що у партії немає молодіжного напрямку, тоді я почав його створювати, все дуже сильно закрутилося, і ось так я потрапив в політику.

– З якими труднощами Вам доводилося зіштовхуватися у своїй професії, можливо на початку кар’єри?
– На початку взагалі ніяких труднощів не було. Проблеми з’являються вже після твоєї діяльності, коли тебе вже сприймають як політика, з’являються конкуренти, вигадуються компромати або хтось переходить тобі дорогу, і тоді вже починається справжня політика. Також на початку я думав, що в політику можна потрапити тільки за гроші, але я є прикладом того, що головне мати нестримне бажання.

– Як Ви вважаєте, які головні проблеми на сьогодні має Україна та як їх можна вирішити?
– На мою думку, це довіра українського суспільства. Ми бачимо, що народними депутатами, міністрами й державними чиновниками стають усі ті люди, які були до цього, тобто народ їм вірить. Ще одна проблема – це аполітичність молоді та більш дорослого суспільства, наприклад в європейському середовищі бути членом партії або якоїсь громадської організації – це достатньо престижно, у нас, якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо, і далі ніякої дороги немає. Для того, щоб побороти це, потрібно, мабуть, реформувати все, що є: засоби масової інформації, освіту, виборчу систему і взагалі процес самих виборів.

– Сучасна українська молодь все частіше від’їжджає вчитися закордон та залишається жити та працювати в іншій країні, на Вашу думку це пов’язано саме з рівнем української освіти чи із загальною ситуацією у країні?
– Так дійсно, якщо раніше виїжджали більш дорослі люди, вони працювали закордоном, а потім поверталися в Україну, то зараз ми бачимо, що українська молодь, по-перше, виїжджає на заробітки, а, по-друге, їде навчатися. Я вважаю, що це пов’язано з проблемами у сфері освіти, з працевлаштуванням та придбанням житла для молоді. У нас дуже застаріла система освіти, мало практики. Наприклад, зі мною навчаються криміналісти (Ігор Бєлов студент 5 курсу магістратури юридичного факультету – Ред), які жодного разу в житті не брали відбитки пальців.
Мені подобається система освіти в Німеччині, будемо казати про юристів. На початкових курсах молода людина йде на практику, за яку в місяць отримує тисячу доларів, тобто ми бачимо, що німецькі студенти в самому початку своєї кар’єри заробляють більше, ніж досвідчений юрист в Україні.
Також проблемою є працевлаштування, роботодавець, як правило, хоче мати працівників із досвідом роботи, я не розумію, який досвід може бути у молодої людини, у 20 років, після закінчення університету. Все це впливає на бажання молоді отримувати освіту в Україні.

Схожі новини

Коментарі