реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»

Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»

Катерина Колосова, 2 курс.
Про сьогоденні проблеми України


Днями наша журналістка зустрілася з Головою Молодіжного Крила Радикальної Партії Ігорем Бєловим. Молодий політик поділився своєю думкою щодо проблем, які існують у сучасному українському суспільстві, та запропонував можливі варіанти їх вирішення. Також Ігор Бєлов детально розповів про свій шлях у політичній кар’єрі та труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися у професії.

– Перш за все хотілося б запитати, як саме Ви прийшли у політику, з чого все починалося?
– Я просто мав нестримне бажання спробувати себе в політиці. Взагалі я переїхав до Києва з Миколаєва, спочатку я навчався на юридичному факультеті, пробував працевлаштуватися, шукав якусь юридичну практику. Все виходило, але я розумів, що щось не те і чогось не вистачає. Зараз, у 21 столітті, дуже багато народних депутатів, а також президент України та прем’єр-міністр, створюють сторінки у соціальних мережах. Я підписався на всіх депутатів з сайту Верховної Ради у Фейсбуці та писав їм, що хочу спробувати себе в політиці, а також про те, що займаюся громадською діяльністю, але це не давало жодних результатів.
Я був головою студентського самоврядування, часто влаштовував заходи, на які запрошував високих чиновників, також я брав участь в торговельній блокаді, там познайомився з кількома народними депутатами, але, на жаль, з ними не склалося. Пізніше, десь, мабуть, через місяці 3 мені зателефонував Дмитро Лінько (народний депутат Радикальної партії – Ред). Ми з ним зустрілися, поговорили, спочатку я влаштовував для нього зустрічі, потім я помітив, що у партії немає молодіжного напрямку, тоді я почав його створювати, все дуже сильно закрутилося, і ось так я потрапив в політику.

– З якими труднощами Вам доводилося зіштовхуватися у своїй професії, можливо на початку кар’єри?
– На початку взагалі ніяких труднощів не було. Проблеми з’являються вже після твоєї діяльності, коли тебе вже сприймають як політика, з’являються конкуренти, вигадуються компромати або хтось переходить тобі дорогу, і тоді вже починається справжня політика. Також на початку я думав, що в політику можна потрапити тільки за гроші, але я є прикладом того, що головне мати нестримне бажання.

– Як Ви вважаєте, які головні проблеми на сьогодні має Україна та як їх можна вирішити?
– На мою думку, це довіра українського суспільства. Ми бачимо, що народними депутатами, міністрами й державними чиновниками стають усі ті люди, які були до цього, тобто народ їм вірить. Ще одна проблема – це аполітичність молоді та більш дорослого суспільства, наприклад в європейському середовищі бути членом партії або якоїсь громадської організації – це достатньо престижно, у нас, якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо, і далі ніякої дороги немає. Для того, щоб побороти це, потрібно, мабуть, реформувати все, що є: засоби масової інформації, освіту, виборчу систему і взагалі процес самих виборів.

– Сучасна українська молодь все частіше від’їжджає вчитися закордон та залишається жити та працювати в іншій країні, на Вашу думку це пов’язано саме з рівнем української освіти чи із загальною ситуацією у країні?
– Так дійсно, якщо раніше виїжджали більш дорослі люди, вони працювали закордоном, а потім поверталися в Україну, то зараз ми бачимо, що українська молодь, по-перше, виїжджає на заробітки, а, по-друге, їде навчатися. Я вважаю, що це пов’язано з проблемами у сфері освіти, з працевлаштуванням та придбанням житла для молоді. У нас дуже застаріла система освіти, мало практики. Наприклад, зі мною навчаються криміналісти (Ігор Бєлов студент 5 курсу магістратури юридичного факультету – Ред), які жодного разу в житті не брали відбитки пальців.
Мені подобається система освіти в Німеччині, будемо казати про юристів. На початкових курсах молода людина йде на практику, за яку в місяць отримує тисячу доларів, тобто ми бачимо, що німецькі студенти в самому початку своєї кар’єри заробляють більше, ніж досвідчений юрист в Україні.
Також проблемою є працевлаштування, роботодавець, як правило, хоче мати працівників із досвідом роботи, я не розумію, який досвід може бути у молодої людини, у 20 років, після закінчення університету. Все це впливає на бажання молоді отримувати освіту в Україні.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61