Що ти хочеш, обирай

Щороку першокурсники-журналісти КНУ імені Тараса Шевченка традиційно обирають тематичну спеціалізацію для подальшого навчання. Тож «ВСЯКЕ» розкаже про фаворитів, нюанси і перешкоди цьогорічного вибору.

У 2016 році першокурсникам запропонували перелік із 11 тематичних спеціалізацій, серед яких і міжнародна журналістика, і політична, і мистецька, і навіть релігійна. Розмаїття спеціалізацій заплутує, тож кінцевий вибір зробити важко. Ще більше лякає, що тематичну спеціалізацію студент має обрати на 3 наступні роки навчання, а питання щодо зміни тематики впродовж навчального процесу залишається відкритим. Отже, вибір для першокурсника вкрай відповідальний і визначальний. Принаймні так здається студентові, коли він в паніці, ще не оговтавшись від зимових канікул, повинен визначити свою подальшу долю в університеті.

Здавалося б, немає нічого складного в тому, щоб обрати ту сферу журналістики, яка найбільше цікавить. Та й ніхто не змушує усе подальше життя писати лише на обрану тематику. Тим паче, викладачі й випускники університету запевняють, що від цього вибору фактично нічого не залежить. До речі, у минулі роки тематична спеціалізація навіть не вказувалася в дипломі. Але ж хто пояснить це переляканому першокурсникові, який ледь пережив ЗНО і вступ, а тепер вимушений знову щось вибирати? Отже, довелося добряче помізкувати, перш ніж ставити галочку в заяві. До того ж, вибір ускладнили певні нюанси, які керівництво не врахувало.

Проблема № 1. Студенти не мали достатньо часу для того, щоб визначитися із тематичною спеціалізацією. Звісно, можна сказати, що починати думати треба було ще у вересні, коли першокурсникам повідомили про необхідність вибору. Проте де-факто студенти мали всього кілька днів, що й зумовило масову паніку.

Проблема № 2. Нестача інформації щодо змісту курсів за тією чи іншою спеціалізацією. Якщо про політичну або економічну журналістику студент ще має певне уявлення, що йому доведеться вивчати, то чого чекати від міжнародної або соціальної, можна лише здогадуватися. Утім, інколи очікування не збігаються з реальністю, але це студентам вже доведеться перевірити на власному досвіді.

Отож, першокурсники визначилися і поставили підписи на білих аркушах – вибір зроблено. Ми намагалися дослідити, яка з тематичних спеціалізацій стала фаворитом студентського вибору, а яка – аутсайдером.



Як бачимо, вподобання розподілилися нерівномірно. Найбільша кількість першокурсників уже кілька років поспіль бажає потрапити на міжнародну журналістику. Трохи менше прихильників отримало політичне спрямування, а на третій позиції умовного рейтингу – мистецька журналістика. Зовсім невеликий відсоток першокурсників обрали соціальну та правову спеціалізації.
Ми спробували розібратися, чого ж очікують студенти від свого вибору.

• «Міжнародна журналістика» звучить серйозно і переконливо. Закордонні відрядження, спілкування з іноземцями, робота за межами України – ось що перше спадає на думку, коли бачиш у списку слово «міжнародний».

«Цей напрям, на мою думку, є найбільш глобальним та перспективним серед запропонованих. Це можливість постійно дізнаватись нове та повідомляти аудиторії про світ за кордоном. Краще пізнаючи досвід інших країн, можна змінювати майбутнє власної», – впевнена одна першокурсниця.

• Вибір студентів на користь політики можна мотивувати тим, що наразі в Україні вчергове загострюється політична криза. Певно, політична журналістика ще довго залишатиметься актуальною і цікавою для молоді.

«Якщо чесно, то конкретного уявлення щодо цієї спеціалізації не маю. Безперечно, будемо вивчати термінологію, світовий та українськеий політикум. Сподіваюся, що нас навчать роботи з політичними діячами, зокрема, розпізнавати, де вони сказали правду, а де замовчали», - зізнається одна зі студенток.

• Мистецька журналістика теж затребувана спеціалізація, адже мистецтво – вічне. Культура є безмежним полотном для журналістської творчості.

«Я очікую насолоди від навчання. Мені імпонують всі види мистецтва, тому сподіваюся, що навчання на цій спеціалізації буде цікавим», – ділиться своїми думками першкокурсниця.

Утім, якщо політика стосується життя кожного, то культура залишається справою особистою, так би мовити, для душі, тому мистецька журналістика не є найпопулярнішим вибором серед студентів.

• Соціальна журналістика виявилась аутсайдером відбору. Писати про людей і для людей студенти вважають неперспективною і марудною справою. На цю спеціалізацію зголосилися піти лише справжні філантропи.

Ось чого прагнуть майбутні соціальні журналісти: «Вирішити для себе, чому у нас все так погано із соціальним становищем. Важливо знайти оптимальне вирішення проблеми».

Однак зітхати з полегшенням виявилося зарано, оскільки в групах за тематичною спеціалізацією обмежена кількість місць – близько 25 студентів на кожну групу. Це означало лише одне: конкурс. І на цьому етапі у студентів виникло ще більше запитань і сумнівів.

На політичній журналістиці влаштували відбір, на якому перевіряли загальну обізнаність студентів у політичній сфері. А от результатами відбору на міжнародну журналістику першокурсники залишилися невдоволені, оскільки єдиним критерієм відбору став рівень володіння англійською мовою. Причому ніяких тестів студентам не влаштовували, а розподілили виключно за групами, в яких вони вивчають іноземну мову. Таким чином, «міжнародниками» стали лише першокурсники з груп «Anvanced» та «Upper Intermediate».

«Не вважаю це правильним. Якщо вже така необхідність англомовних студентів, то чому не ввести обмеження при вступі? Щоб абітурієнти змогли вступати в ІЖ лише із сертифікатом ЗНО з англійської мови?», - ділиться враженнями журналістка-першокурсниця, якій не вдалося потрапити на міжнародну спеціалізацію.

Такий жорсткий відбір керівництво університету мотивує тим, що міжнародним журналістам читатимуть лекції іноземці, отже, вільне володіння англійською конче необхідне.

Усі, хто не пройшов відбір на міжнародну або політичну спеціалізації, мусили тепер обирати між соціальною та мистецькою. Багатьох студентів це обурило і засмутило, адже доведеться 3 роки вивчати те, що їм не до душі.

В результаті усіх першокурсників рівномірно розподілили за спеціалізаціями міжнародної, політичної, мистецької та соціальної журналістики. Хоча фінальні списки груп за тематичними спеціалізаціями ще не оприлюднені. Тож, можливо, студенти ще матимуть шанс поборотися за омріяне місце.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• «Ти велична актриса»
• «КІМНАТА КІНОКАТА» де про ката жодного слова
• "Що" і "як" говорять про сесію студенти Інституту журналістики. Відео.
• “Ми рухаємось еволюційним шляхом” – Володимир Різун про реформи
• Жива галерея в одну картину: художники серед дизайнерів і навпаки
• "ПРОJЕКТ" №1 грудень 2015 (28 сторінок А3)
• Метод спроб і помилок: перекладна література в Україні
• «Мистецькі» волонтери. Чому варто спробувати?
• А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)
• «Режисер, який терпіти не може щасливих людей у фільмах»