реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / ВИСТАВА «ЛОЛІТА». Крик самотньої душі
ВИСТАВА «ЛОЛІТА». Крик самотньої душі

ВИСТАВА «ЛОЛІТА». Крик самотньої душі

Марія Коцарь
«Лоліта» - поставлена заслуженим діячем мистецтв України Андрієм Білоусом у театрі драми та комедії на Лівому березі. Прем'єра відбулася ще у 2008 року. Але спектакль продовжує приваблювати нових глядачів.


Андрій Білоус має значний список нагород, премій, а також, на думку вітчизняних критиків входить до числа найвпливовіших українських театральних режисерів.

Постановка триває понад три години, що досить довго за сучасними мірками. І дехто не витримує другу дію і покидає театр в антракті. Це факт.

Виходячи з того, що сам роман не призначений для гри на сцені, має багато важливих деталей та складні діалоги, Білоус чудово зміг адаптувати його для сприйняття.

Історія у виставі-сповіді розгортається класично, по-набоковськи. Головний герой Гумберт (Дмитро Суржиков) — чоловік, який в душі відчуває потяг до маленьких дівчаток, називаючи їх «німфетками». Він обпалюється об свою пристрасть і постає перед глядачами, «панами присяжними», підсудним. Герой постійно знаходиться на сцені, а роль переповнена емоційними монологами, проте Дмитро Суржиков витримує образ до кінця.

Історія життя, що розгортається на сцені, переривається ліричними відступами Гумберта. Їх вміло оформила художник по світлу Тетяна Кислицька. Разом зі зміною мізансцени, змінюється світло: перед нами лише оголена душа героя, навколо непроглядна темрява.

Протягом вистави використовується одна єдина декорація, яка має символічність. Це робота талановитого художника по костюмах і сценографа Олега Луньова. У конструкції поєднані: ванна, спальня, готелі, в яких побували Лоліта і Гумберт, зрештою, весь світ, в якому живуть герої. Але головна роль цієї конструкції — машина, яка завжди знаходиться в русі. Все життя Гумберта — переїзди і пошуки. У нього немає місця, яке можна б було назвати домом. Він, що страждає, біжить від самого себе.

Всі жінки у виставі перейняті демонізмом. Вони вітряні та дурні. Почуття Шарлотти (Леся Самаєва) найщиріші, але так як вона поводиться перед Гумбертом – це смішно і безглуздо. Істеричний сміх переривається похрюкуваннями, а її костюми, в яких переважають рожеві кольори, яскраво демонструють її легковажну натуру. Навіть Гумберта вона витирає рушником недбалими і розмашистими рухами, немов свинку.

Міс Пратт (заслужена артистка України Ірина Мельник) достатньо фальшиво звучить, вдягає короткий розстебнутий тренч, під яким більше нічого не видніється, крім колготок. Та й все що її цікавить в освіті дівчаток — це виключно інтимні теми.

Що ж стосується самої Лоліти (Ольги Лук'яненко), то безсумнівно її образ переданий дуже точно і вишукано. Ще дванадцятирічної німфеткою — вона жвава, неохайна дитина, але не позбавлена вишуканості. Лоліті чотирнадцять. Вона курить, її лексикон нестерпний, вона стала примхливою і вимогливою. Вона відчуває себе дорослою. І Гумберт навіть не перший її чоловік.

За Набоковим заборони суспільної моралі — це клітка, до якої від ставиться з глибоким презирством. «Соціальні обмеження прав любові викликали в мене бурхливий протест, і в розмовах на цю тему мені траплялося приходити в сказ. Любов є інтимно-особиста сфера життя, в яку суспільство не сміє втручатися», - писав М. Бердяєв. І Набоков, і Білоус підписуються під цими словами.

Вистава «Лоліта» — не про гріх Гумберта, не про його небезпечне почуття, а насамперед про любов. Стосунки дорослого чоловіка з маленькою дівчинкою. Але, перш за все, вони щирі. Гумберт мучиться, але вбити свою любов він не може, і заради неї готовий йти навіть на вбивство.

Ця любов призвела до катастрофи. Чи хтось в цьому винен?

На це питання режисер відповіді не дає. Розмірковувати залишається глядачеві.
Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Шукаємо волонтерів для роботи у Відбірковій комісії ІЖ
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61