«Півострів страху» - рецензія

«Хоча на нашій землі встановився мир, однак ще залишилися покидьки, які хочуть хаосу, безладу та війни. Вони живуть серед нас, ходять з нами в ті ж самі магазини, їздять з нами в одному транспорті. Можливо, ви знаєте людей, які були проти повернення Криму до складу Російської Федерації або брали участь у регіональному Майдані. Про таких особистостей слід негайно повідомити ФСБ…», - ці слова з листівок, які російські окупанти розклеювали на житлових будинках у Криму, вміщені на одній зі сторінок книги «Півострів страху: хроніка окупації і порушення прав людини в Криму». Вони яскраво демонструють атмосферу, яка панує на півострові - атмосферу страху, підступності та незахищеності.

Цьому й присвячена книга українських правозахисників. До авторського колективу увійшли: Сергій Заєць (Регіональний центр з прав людини), Олександра Матвійчук (Центр громадянських свобод), Тетяна Печончик (Центр інформації з прав людини), Дар’я Свиридова (Українська Гельсінська спілка з прав людини), Ольга Скрипник (Центр громадянської просвіти «Альменда»).

Публікація презентує аналіз порушень міжнародного права російськими військами на тимчасово окупованій території Криму з лютого 2014 до березня 2015 року, оцінки цих подій міжнародними органами та документальні дані про порушення прав людини.

Книга поділена на 4 логічні частини. У першій частині розгортається хроніка захоплення Російською Федерацією території Кримського півострова. «Активна стадія окупації» - так автори визначають цей період.

Частина друга присвячена юридичним аспектам «кримського питання» і містить добірку звітів про міжнародно-правовий аспект окупації АРК та Севастополя.

Третя - про наслідки окупації. Ключове слово цієї частини, яке майоріє над нею, як вітрило - «переслідування».

«Рік потому: основні порушення прав людини в Криму» - назва останньої частини, в якій розповідається про жертв окупаційного режиму через неправомірні дії російської влади.

Не дарма у вступі попереджають, що публікація розрахована на представників правозахисних організацій, дипломатичних місій та державних органів влади. Описані в ній факти, наведені для того, щоб у подальшому вони спонукали до вирішення нагальних питань, до розслідування тих злочинів, винуватці яких досі залишились безкарними, тобто - для привернення особливої уваги до цих подій. Кожен аспект порушення прав людини заслуговує на окремий розгляд.

Це дійсно не художня книга, яка припаде до смаку будь-якому читачеві. Навряд чи її захочеться почитати на дозвіллі, щоб розслабитися, проте її точно треба прочитати, якщо є бажання знати правду.

Вона написана зрозумілою мовою, без використання незнайомих термінів. Автори пишуть відверто, долучаючи всебічні спостереження, документи, докази свідків, інтерв’ю. Не виникає питань щодо достовірності фактів, оскільки всі наведені у ній дані на порядку денному.

Читаючи книгу, перед очима вимальовуються кадри, які щодня показують у новинах: несанкціоновані мітинги, провокації, захоплення «зеленими чоловічками» воєнних об’єктів та адміністративних будівель, низка викрадень кримських активістів, примусове громадянство жителів Криму, тиск на українські ЗМІ, на релігію, інформаційна пропаганда…

Існує велика ймовірність, що книга матиме продовження, бо події, описані на її сторінках, досі тривають і ще не мають свого «хеппі енду», а деякі - вже втратили свою актуальність. Зокрема, довідка про кримськотатарський канал АТР. На папері він усе ще функціонує і його подальша доля залишається під питанням. Але сьогодення вже відповіло на це запитання, і водночас поставило багато інших.

Це книга, факти якої повинна містити історія України, яку викладають у школах, університетах. Часи козаків, які боролися за незалежність і свободу свого народу, давно минули, але ж ми не дозволяємо собі забути про них. Тому не слід забувати і про тих, хто боровся і продовжує боротьбу проти російської військової інтервенції, і про те, якою насправді є наша правда.

Оцініть написане

Подобається

Так собі

Пиши ще

Не пиши більше на цю тему

Голосовать Результаты

Схожі новини



• «Хвороба» нашого часу»
• Нерозказана історія Соні Кошкіної. Рецензія на книгу.
• Дитинство без розкоші
• Один день з життя школи-інтернат №8
• Кава з молоком - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Твори добро, Бро!
• «Динамо» для своїх (оновлено)
• Прoгрeс у дoпoмoзi бiйцям AТO
• «Книжковий Арсенал». По той бік стенду
• Let’s Do It Ukraine, або як робити не треба