реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Шлях завдовжки у 15 років
Шлях завдовжки у 15 років

Шлях завдовжки у 15 років

Роксолана Приймак, 3 група, 2 курс.
Інтерв’ю з водієм громадського транспорту


Дядя Коля, як його з усмішкою називають молоді співробітники, вже 15 років перевозить пасажирів по Києву. За день загальна сума пройденого шляху складає 99.76 км. Миколі Володимировичу 4 рази на тиждень доводиться їздити на роботу з Білої Церкви, де він проживає зі своєю сім’єю. Ця людина зовсім не подібна на стереотипних злих водіїв маршруток. У дяді Колі добрі очі та приємна усмішка. І він дуже люб’язно погодився поспілкуватися зі мною, та розповісти про особливості своєї роботи.

- Добрий день, Миколо Володимировичу, скажіть, будь ласка, як довго ви працюєте на цьому маршруті?

- Добрий день. На цьому маршруті я працюю лише 3 місяці. А починав з 445, потім 529, і, перед цим, 8 років працював на 513 маршруті.

- Скажіть, будь ласка, ким Ви є за освітою?
- За освітою я - залізничник. Закінчував Київський залізно-дорожній технікум. Працював спершу машиністом тепловоза. А так як Радянський Союз розпався, і ця вся справа завершила своє існування, довелося шукати іншу роботу, тож, з того часу працюю водієм.

- Скільки років стажу потрібно, аби мати право працювати водієм громадського транспорту?
- Потрібно 5 років робочого досвіду. У мене було водійське посвідчення, але довелося знову закінчити автошколу, щоб відкрити категорію для водіїв громадського транспорту - Т. Після цього я почав здобувати свій стаж, працюючи на розвозці при підприємствах. Роки два працював у Білій Церкві, а потім поїхав до Києва, і, вже майже 16 років - тут.

- Скажіть, як правило, скільки разів за зміну Ви проїжджаєте маршрут?
- Зміна у нас 8, навіть, трошки більше годин. Іноді, буває, ми працюємо з підміною. Тобто, пів-зміни працюю я, а інші пів-зміни – мій напарник. За цей час встигаємо проїхати маршрут приблизно 8 разів.

- Миколо Володимировичу, Ви працюєте без кондуктора. Чи важко самому, як Вам вдається одночасно і водити авто, і рахувати пасажирів, і слідкувати за оплатою проїзду?
- Зараз не складно, бо немає такої кількості пасажирів. На кінцевій станції беремо до 10 чоловік максимум. А на маршрутних зупинках заходять по одному - по двоє людей на кожній.

Раніше автобус був забитий. Але, оскільки, зараз багато різних маршрутів і, взагалі, транспортних засобів, то такої кількості людей вже немає.

- Яку, приблизно, кількість людей Ви перевозите щодня?
- Ну, якщо підрахувати з оплати проїзду, то десь 400-500 чоловік за зміну.

- Скажіть, будь ласка, а чи бувало у Вас таке, що людина не хотіла платити за проїзд? Як Ви вчиняєте у таких ситуаціях?
- Якщо є посвідчення, то зрозуміло, що люди не платять. А як буває якийсь п’яний починає виступати, то я й нічого не кажу. Хай їде собі, навіщо псувати нерви.

- Чи бувають конфліктні ситуації із пасажирами, і на якому підгрунті?
- Конфліктів, як таких, не буває. Але, люди різні трапляються. Деяким може щось не сподобатися: не зупинився, де їм потрібно, не дочув чогось. Тут же гуде все. Ну і деякі виступають, глухим обзивають.

- Буває, що люди щось забувають у транспорті, куди потім потрапляють ті речі?
- Так, забувають. Ми як знаходимо, то віддаємо диспетчеру, у нас вони на обох кінцевих станціях є, або люди самі підходять, запитують. Але ж, я по салону не завжди ходжу, і не помічаю. То пасажири або самі передають, або як щось знайдуть, то може собі забирають, я й не бачу.

Як мобільні загублять, то одразу ж телефонують. Я кажу коли, на якій зупинці підійти. Приходять, забирають, дякують, а, часом, можуть і якусь шоколадку принести.:)

- На завершення, чи Ви б не пригадали якусь нетипову ситуацію, яка Вам запам’яталася?
- Я так одразу й не пригадаю. Хіба, хтось засне на задніх сидіннях, то розбуджу на кінцевій, та й усе.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61