реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Ті, що не уявляють себе без дороги
Ті, що не уявляють себе без дороги

Ті, що не уявляють себе без дороги

Каріна Чайковська, 3 група, 2 курс.
Водій маршрутки Віктор Чичкалюк розповів про цікавинки звичайної професії - водія.

Частиною нашого буденного життя є дорога – до школи, інституту, на роботу, на прогулянку, до друзів, додому… Більшості з нас доводиться користуватися громадським транспортомі ми навіть не помічаємо тих, для кого цей транспорт є безпосередньо роботою і місцем призначення. Користуючись журналістським правом вільно збирати та розповсюджувати інформацію, я змогла заглянути за завісу роботи водія та розпитати його про відмінності роботи.

- В чому головна особливість вашої професії?
- Перш за все, ніколи не можна втрачати пильності і робити бодай щось «на автоматі»,не розсіювати увагу, адже фактично моє місце роботи – дорога. Хоча й щодня потрібно прокидатися дуже рано, а лягати спати – пізно, все одно потрібно завжди бути в формі. Проте мені подобається спілкуватися з людьми і бути постійно у русі.

- То ви обрали цю професію за покликом серця?
- Не зовсім. Взагалі-то, бути водієм я хотів з дитинства, трохи згодом в мені прокинулося бажання стати лікарем, проте життя розставило все на свої місця:потрібно було заробляти гроші, аби допомагати батькам, а згодом – утримувати власну сім'ю.

- Вам щодня доводиться контактувати із багатьма людьми, крім того, ви часто маєте це здійснювати під час водіння. Наскільки важко залишатися і пильним, і ввічливим водночас?
- Я працюю для людей, повага до них у моїй справі – найголовніше. Намагаюся, звісно, знаходити підхід до пасажирів, витримувати будь-які їхні емоції, проте є випадки, в яких це мені дуже важко вдається.

- Наприклад, проїзд «зайцем»?
- Це, на жаль, найрозповсюдженіша ситуація. Коли людина вибачається, пояснює ситуацію і просить її підвезти просто так, я, звичайно, дозволяю: всі ми люди, в житті всяке буває. Проте більшість «вухастих» прості нахаби-шахраї. Деяким роблю зауваження, деяким дарую суворий погляд… Одного часу взяв на допомогу кондуктора, але і це не допоїло вирішити проблему повністю.Що ж, на кожного зайця, в житті знайдеться свій вовк. (посміхається)

- У власному авто «зайці» вам не заважають. Що ще відрізняє водіння громадського транспорту від водіння власного авта?
- У власному авті я – звичайний учасник дорожнього руху. А на роботі – я водій, якому пасажири довірили свій комфорт і безпеку, розуміння цього не дає мені розслабится.

- Здається, ви любите свою професію?
- Так, дуже люблю. Не уявляю себе без дороги.

Фото: з особистого архіву.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61