реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Остання людина» у Червоному
«Остання людина» у Червоному

«Остання людина» у Червоному

Інна Левченко, 2 курс.
або нова інтерпретація «1984» Орвелла

26 та 27 листопада 2014 року в актовій залі Червоного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка студенти історичного факультету продемонстрували власне бачення антиутопії Джорджа Орвелла та змусили замислитись над питаннями чи справді війна – це мир, свобода вЂ” це рабство, а незнання – це сила.

Режисер вЂ” постановник «Останньої людини» Марина Дудченко, студентка магістратури КНУКіМ. Ця робота стала її першою в якості повноцінного режисера. Сценарій написав Олександр Охрименко, який також виступив і організатором заходу: «Є команда, яка робить спільний проект. Ініціатор підбирає всіх, хто реально може зробити необхідне. Це не обов’язково друзі чи знайомі, можуть бути і сторонні люди. Критерій вЂ” робити з розумінням та бажанням». Для істориків це не перший успішний проект. Серед найбільш відомих рок – опера «Міф» та вистава «Орфей».

У виставі постає світ, де панує тоталітарний режим. Суспільство розділене на 3 класи: Внутрішню Партію, Зовнішню Партію й пролів. Головний герой Вінстон Сміт (Богдан Глівинський) на перший погляд член зовнішньої партії, а насправді метафорична «остання людина», яка не хоче миритись з ідеологією. Не менш важливою як у житті Вінстона, так і у романі є образ Джулії (Уляна Кирчей) – дівчини, яка працює в Міністерстві правди, але закохується у головного героя. Особливого колориту виставі додають герої містер і місіс Парсонс (Іолкін Андрій та Настіна Валерія) вЂ” сусіди Вінстона Сміта.

«Останню людину» ніяк не можна назвати звичною театральною виставою. Організатори та учасники проекту пояснюють це тим, що жанр мюзиклу (із хореографією та вокалом) з одного боку проблематичніший, а з іншого вЂ” більш яскравий, виразний. У діалогах не передаються так почуття, як у пісні чи танці. Родзинкою вистави стало те, що пісні були покладені на музику гурту Muse. Тексти писали самі студенти та аспіранти. Хореографією займався Петро Наку вЂ” випускник КНУКіМ та учасник трупи «Київ модерн –балет».

Сцена була оформлена в чорних кольорах , а зі стіни на глядачів дивився Старший Брат площею 21 м2 вЂ” робота декоратора та випускниці історичного факультету Лілії Качмоли. Всі герої були одягнені в чорні однакові костюми. На все було витрачено більше 100 метрів чорної тканини, але ефект було досягнуто: пригнічення, безнадія, тотальна сліпа віра відчувалась глядачами.
Цільовою аудиторією вистави були студенти, відповідно ціни на квитки, порівнюючи зі звичайним театром, були демократичні.
Організатори планують допрацювати рок–оперу. І, можливо, змогу побачити оновлену виставу матимуть не тільки студенти в стінах альма-матер, а й київський глядач.


Текст схвалено С. Приваловою (с).

Оцініть як написано:

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61