реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Остання людина» у Червоному
«Остання людина» у Червоному

«Остання людина» у Червоному

Інна Левченко, 2 курс.
або нова інтерпретація «1984» Орвелла

26 та 27 листопада 2014 року в актовій залі Червоного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка студенти історичного факультету продемонстрували власне бачення антиутопії Джорджа Орвелла та змусили замислитись над питаннями чи справді війна – це мир, свобода вЂ” це рабство, а незнання – це сила.

Режисер вЂ” постановник «Останньої людини» Марина Дудченко, студентка магістратури КНУКіМ. Ця робота стала її першою в якості повноцінного режисера. Сценарій написав Олександр Охрименко, який також виступив і організатором заходу: «Є команда, яка робить спільний проект. Ініціатор підбирає всіх, хто реально може зробити необхідне. Це не обов’язково друзі чи знайомі, можуть бути і сторонні люди. Критерій вЂ” робити з розумінням та бажанням». Для істориків це не перший успішний проект. Серед найбільш відомих рок – опера «Міф» та вистава «Орфей».

У виставі постає світ, де панує тоталітарний режим. Суспільство розділене на 3 класи: Внутрішню Партію, Зовнішню Партію й пролів. Головний герой Вінстон Сміт (Богдан Глівинський) на перший погляд член зовнішньої партії, а насправді метафорична «остання людина», яка не хоче миритись з ідеологією. Не менш важливою як у житті Вінстона, так і у романі є образ Джулії (Уляна Кирчей) – дівчини, яка працює в Міністерстві правди, але закохується у головного героя. Особливого колориту виставі додають герої містер і місіс Парсонс (Іолкін Андрій та Настіна Валерія) вЂ” сусіди Вінстона Сміта.

«Останню людину» ніяк не можна назвати звичною театральною виставою. Організатори та учасники проекту пояснюють це тим, що жанр мюзиклу (із хореографією та вокалом) з одного боку проблематичніший, а з іншого вЂ” більш яскравий, виразний. У діалогах не передаються так почуття, як у пісні чи танці. Родзинкою вистави стало те, що пісні були покладені на музику гурту Muse. Тексти писали самі студенти та аспіранти. Хореографією займався Петро Наку вЂ” випускник КНУКіМ та учасник трупи «Київ модерн –балет».

Сцена була оформлена в чорних кольорах , а зі стіни на глядачів дивився Старший Брат площею 21 м2 вЂ” робота декоратора та випускниці історичного факультету Лілії Качмоли. Всі герої були одягнені в чорні однакові костюми. На все було витрачено більше 100 метрів чорної тканини, але ефект було досягнуто: пригнічення, безнадія, тотальна сліпа віра відчувалась глядачами.
Цільовою аудиторією вистави були студенти, відповідно ціни на квитки, порівнюючи зі звичайним театром, були демократичні.
Організатори планують допрацювати рок–оперу. І, можливо, змогу побачити оновлену виставу матимуть не тільки студенти в стінах альма-матер, а й київський глядач.


Текст схвалено С. Приваловою (с).

Оцініть як написано:

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61