реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Фільм Девіда Ейра «Лють». Рецензія.
Фільм Девіда Ейра «Лють». Рецензія.

Фільм Девіда Ейра «Лють». Рецензія.

Тамара Істоміна, 2 курс
Паніка й істерики, убивства і крики, відвага та мужність. Це війна. Війна Девіда Ейра, втілена в його нову стрічку «Лють». Це не новий погляд на причини Другої світової, і не відкриття про її перебіг. Це просто історія американських танкістів (одних з численних). Картина, що за версією журналістів стане одним із претендентів на «Оскар» за кращий фільм поточного року, особливо актуальна для сьогодення.

Дії відбуваються у Німеччині квітня 1945-го року. Перемога антигітлерівської коаліції вже близька, проте німецькі сили мобілізують всіх чоловіків, жінок, дітей і відчайдушно продовжують бої. Американські танки поступаються німецьким, а тому танкові війська США несуть великі втрати.

«Лють» - напис на башті одного з танків моделі «Шерман». Його доля та доля екіпажу - в центрі цієї історії. Пастор (Шайа ЛаБаф), Гордо (Майкл Пенья), Греді (Джон Бернтал) та їх командир, сержант Дон (Бред Пітт), неодноразово були єдиними, які залишалися живим після бою. Проте до них приєднується новобранець Норман (Логан Лерман), і це стає справжньою проблемою. Команда Дона отримує нове завдання, в ході якого вони мають протистояти німецькому батальйону, що значно перевершує їх кількісно.

Загалом режисер змальовує типовий чоловічий колектив: справжня дружба, цілковите порозуміння, жарти, розмови про кохання та секс. Весь фільм пронизаний релігією: численні хрестики, що висять на танках та всередині них, Біблія, яку читають і цитують солдати. Війна вбиває всі ілюзії, крім тієї, що неможливо перевірити. Для загартованих болем чоловіків, що бачили сотні смертей, єдиною надією лишається віра. Неможливо не помітити їхні очі: здається, що в них весь час стоять сльози.

На відміну від інших фільмів про війну, ця картина не має жодного політичного підтексту: ані американської символіки, ані російських розвідників.
Девід Ейр не вперше пише власний сценарій. У нього за плечима такі успішні роботи, як «Форсаж», «Тренувальний день», «Патруль». Проте зазвичай він працював з кримінальними бойовиками та трилерами, а «Лють» - перший історичний бойовик у кар’єрі режисера.

Складно знайти зауваження і до акторської гри. Зірки сучасного кінематографу Бред Пітт та Шайа ЛаБаф грають професійно і переконливо. Майкл Пенья та Джон Бернтал – не поступаються зірковим колегам. Логан Лерман, що поступово підкорює світ кіно, також додав до своєї фільмографії ще одну вдалу роботу.
Не можна не відзначити музичний супровід до картини. Композитор Стівен Прайс, що працював над музикою до «Гравітації», передав усі відчуття та настрої воєнного часу. Крім того, протягом усього фільму чуються звуки канонади. Це створює атмосферу тотальної й всюдисущої війни.

Ейр показує лише один з багатьох подвигів часів Другої світової війни. Проте саме на таких героїчних епізодах будується спільна перемога. «Всі хочуть миру, та життя брутальне», - стверджує сержант Дон, і з його словами складно не погодитись. Будь-які приватні проблеми нівелюються поряд із війною, єдиним прагненням стає – мир. Історію не перепишеш, але перед тим як наробити помилок, завжди можна зупинитись.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61