реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Андрій Куликов: Журналістам зараз доводиться не з’ясовувати правду, а воювати за неї
Андрій Куликов: Журналістам зараз доводиться не з’ясовувати правду, а воювати за неї

Андрій Куликов: Журналістам зараз доводиться не з’ясовувати правду, а воювати за неї

Вікторія Берещак, 2 курс
Ведучий політичного ток-шоу «Свобода слова» призначає інтерв’ю в офісі каналу ICTV. Графік знаного журналіста та медіа-критика розписаний наперед, і втрапити в цей коловорот зйомок, зустрічей та прямих ефірів дуже складно. Однак з третьої спроби, після тижня телефонних розмов і узгодження часу, це вдається зробити. Субота. П’ять по четвертій. Пан Андрій у своєму кабінеті зосереджено переглядає інтернет-сторінки вітчизняних та закордонних медіа. Серйозний та стриманий під час ефіру, поза камерами він усміхнений та відкритий. Телеведучий розповів про інтерв’ю з Президентом, роботу над «Свободою слова» та справжнє призначення журналіста.

- В Україні вас знають як вправного інтерв’юера. А нещодавно Вам випала нагода взяти участь в колективному інтерв’ю з Президентом. Які ваші враження від цієї зустрічі?

- Одразу зауважу, що порівнюю його з минулим інтерв’ю Президента, яке він давав журналістам кількох каналів. Останнє здалося мені набагато цікавішим. Можливо, бо я був на ньому присутній (усміхається). Насправді ж, ми просто говорили про наболіле: про війну, припинення вогню та внутрішні проблеми в апараті держуправління. Саме це, гадаю, хвилює зараз кожного.

- Підсумовуючи цю зустріч, що принципово нове ви почули цього разу?

- У залежності від того, що ви маєте на увазі. Під час розмови пан Президент декілька разі звертав нашу увагу, що деякі факти лунають в прямому ефірі вперше. Наприклад, щодо конкретних невдач українського війська чи закордонної допомоги. Принципово нового, я гадаю, ми не почули нічого. Зате дізналися суттєві деталі, які роблять зрозумілими багато минулих подій. Наприклад, Іловайську трагедію. Крім того, Президент пояснив суть Закону про «особливий статус». Порошенко наголосив, що йдеться про особливості місцевого самоврядування деяких територій Донецької та Луганської областей. І підкреслив, що Україна й далі вважає ці землі своїми. «Там, де буде піднято український прапор, там будуть гроші й сприяння центральної влади», - сказав Президент. Але особисто в мене виникає питання: «Чи достатньо лише підняти український прапор, щоб отримати гроші й все інше?»

- Експерти переконують, щоб зрозуміти стан речей на Донбасі, потрібно хоч раз там побувати. Чи доводилося вам відвідувати зону АТО?

- Так, декілька разів. Останнє я був у Маріуполі. Десь за тиждень після того, як місто відвоювала наша армія. Їздив на два дні, щоби прийняти іспит у студентів. І заодно записав разом із ними 24 хвилини розмови під назвою «Чого хочуть та чого не хочуть маріупольські студенти?» для Громадського радіо. Мені здається, що мешканцям інших регіонів варто знати думку жителів Сходу та рахуватися з нею. Усе це коїться на нашій спільній землі. Дуже багатьом болить. Проте навряд кияни можуть повною мірою відчути жах тих, хто перебуває під постійним обстрілом. Мені здається, що зараз між українцями з різних куточків країни постійно панує діалог. Нехай не в голос, але ми розмовляємо з людьми на Донбасі. Ми ставимо запитання, на які потрібно не самим давати відповідь, а почути їхню думку.

- І хто має озвучити цю думку для широкого загалу? Більшість медіа окупованих територій піддаються жорстоким репресіям та цензурі. Взяти хоча б свіжу історію із закриттям Інтернет-ресурсу «Донецкой правды».

- Все просто: ми з вами маємо прийти на допомогу колегам зі Сходу. Було б непогано провести зустрічі громадських активістів із окупованих територій з представниками інших областей України. Життєво необхідно, щоб у них взяли участь і ті, хто підтримує або співчуває, або симпатизує певним гаслам, які використовують сепаратисти. Ми повинні нарешті зрозуміти, що всіх тих, хто не підтримує українську владу, чи з певних причин не сприймає українську державу, не можна вважати ворогами. Тому що є багато людей, які просто не знають того, що знаємо ми. Є люди ошукані, є ті, хто обстоюють думку, що деяким регіонам варто обрати окремий шлях. Наше завдання – говорити з ними, приводити аргументи і переконувати.

- Зараз дуже часто в медійному середовищі лунають песимістичні розмови про те, що ми програли інформаційну війну проти Кремля. Чи так це?

- Неможливо програти війну, поки та триває. Це по-перше. По-друге, дуже прикро, що слово в наш час перетворилося на зброю агресора. І тепер нам з вами доводиться не з’ясовувати правду мирним шляхом, а воювати за неї. Але помиляється той, хто вважає, що на війні всі засоби хороші. Із свого життєвого досвіду можу вам із абсолютною впевненістю сказати, що головне завдання журналіста залишатися неупередженим і завжди мати власну позицію. Це актуально в будь-який час. Особливо зараз.

- А досвід у вас немаленький. Ви в журналістиці більше тридцяти років, наскільки я знаю.

- Якщо бути точним – 35.

- Це при тому, що за освітою ви – фахівець з міжнародних відносин, перекладач-референт. Чи вдається зараз займатися перекладацькою діяльністю ?

- З моменту створення Українського кризового медіа-центру я багато працюю синхроністом, роблю усні та письмові послідовні переклади. Дуже люблю цю справу. До того ж, перебування там (у медіа центрі – авт.) позитивно впливає і на мою основну роботу – програму «Свобода слова» на ICTV. Я завжди в темі, знаю, про що суспільству цікаво й корисно буде почути.

- До речі, стосовно програми. Вона має дещо незвичний формат для політичного ток-шоу. Глядач має можливість послухати не стільки демагогію політиків, скільки думку експертів. Яким чином ви добираєте останніх?

- Ми намагаємося уникати прямих зіткнень між політичними супротивниками і сконцентрувалися більше на пошуку відповідей на ключові питання саме від експертів. Переважно це фахівці у певних галузях. Універсалів не так багато, але вони є. І я, і продюсер, і редактори постійно читаємо публікації, дивимося телевізор, шукаємо людей з новими думками, свіжим поглядом і запрошуємо їх до участі в програмі.

- У коментарях на офіційній сторінці проекту у соцмережі дехто звинувачує Вас у надмірній стриманості під час ефірів. Чи важливий, на вашу думку, елемент емоцій для ведучого політичного ток-шоу?

- Особисто я вважаю, що ведучий має бути максимально відсторонений від емоційної участі в програмі. Глядачі не повинні бачити мої емоції, бо так я буду брати на себе забагато їхньої уваги. А це неправильно.

- А як взагалі ставитеся до критики? 


- Все залежить від ситуації. Якщо чую на свою адресу огульну критику, завжди прошу навести приклади. І в більшості випадків людина не може цього зробити. Проте якщо дорікання справедливі, замислююся: значить, щось у роботі пропустив, зробив неправильно і тепер знаю, як це виглядає збоку. Головне вчасно усвідомити та виправити свою помилку.

Андрій Куликов: Журналістам зараз доводиться не з’ясовувати правду, а воювати за неї

Фото з веб-сайту програми "Свобода слова" телеканалу ICTV.
http://svoboda.ictv.ua/

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
28 ноября 2015 1:21
Смотрим песню на стихи Андрея Куликова ! Поют крымчане ! "З тобою" группа "NoProfy" https://www.youtube.com/watch?v=qEmUV9Pd9V8&list=PL653c_L_i9ODqprJ56h9xaAj_whqT_
Tf5&index=11


Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61