реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Віктор Таран:

Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"

Елизавета Драбкіна, 2 курс.
Голова Центру «Ейдос» Віктор Таран розповів про трансформацію суспільства, шляхи подолання корупції та збільшення окладів чиновників.
Віктор Вікторович Таран – український політолог, публіцист, громадський діяч, голова Центру «Ейдос», член ради «Реанімаційний Пакет Реформ».


– Які проблеми найбільше заважають розвитку України?
– Головна проблема полягає в тому, що населення нашої країни не набуло спільної ідентичності. Отже, немає розуміння того, хто ми є, які маємо пріоритети та яке майбутнє бачимо. У зв'язку з тим, що у нас немає однієї картинки майбутнього та спільного вектору розвитку, головні цінності були замінені на так звані цінності виживання. Це означає, що суспільство направлено не на кооперацію та побудову взаємовідносин, а на те, як вижити в цих умовах. Відповідно, ми відсторонюємося, намагаємося побудувати закриті зв'язки, в основі яких часто лежить непотизм (кумівство) та інші корупційні прояви. Ми не розвиваємо довгострокову, інноваційну економіку, навпаки – вона будується на корупційній ренті. Колишній спікер парламенту Володимир Литвин нещодавно зазначив: «Бізнес у сина занепадає, тому що ми втратили доступ до державного бюджету».
Соціум уражений – це як суспільна хвороба, що накладається на фактор війни. Водночас, цей фактор міг би стати мобілізуючим, як, скажімо, в Ізраїлі. На жаль, у нас сталося навпаки – після 2015 року війна стала каталізатором розбрату, що ефективно використовується Росією та внутрішньою опозицією.

– Що потрібно для зміни суспільного ладу?
– Трансформація суспільства завжди відбувається за такою моделлю: меншість, тобто еліта, приймає рішення жити в новій парадигмі. Про це свідчать приклади з історії: «Славна революція» в Англії, Саакашвілі в Грузії, Конрад Аденауер в Німеччині... Допоки еліта не почне працювати в іншому форматі, демонструючи своєю поведінкою принципи жертовності, нічого не зміниться. Трансформація суспільства може відбуватися за умови моральної готовності людей або ж у стресових ситуаціях (війна, глибока криза на грані дефолту). Таким чином, повинен бути певний струс, що перебудує суспільство. За його відсутності ми потрапляємо в триваліший еволюційний шлях. До того ж, шансів на його втілення неодмінно стає менше. Україна мала умови для такої зміни в 2014–2015 роках. Дійсно, найбільший прогрес у прийнятті законодавчої бази й започаткуванні реформ припадає саме на цей період.

– Як Україні подолати корупцію?
– Неможливо подолати корупцію в жодній країні. Можна говорити про зведення до мінімуму, але не повне вирішення проблеми. Корінь зла в політичній системі лежить у приході людей до влади. Ми робимо інституційну помилку, коли вважаємо, що цей корінь – виборча система. Потрібно змінювати систему внутрішньої демократії партій і висування кандидатів. Сьогодні ми маємо не політичні партії демократичного типу, а лідерські проекти, що підсилені корупційними грошима. До Закону України про політичні партії необхідно внести механізм праймеріз (попередні вибори) щодо висування кандидатів шляхом таємного голосування.
Україні слід, подібно до США, прийняти «Закон про регулювання лобізму». Фактично, він передбачає взаємодію влади та бізнесу й уведення корупції у легальне поле. Наприклад, керівник заводу став народним депутатом і представляє його інтереси. Він офіційно отримує на це гроші з бюджету й повертає певний відсоток. Таким чином схеми стають прозорими та зрозумілими, і «чорний нал» повертається в економіку країни. Корупція трансформується – «чорна» схема замінюється на «сіру», вона стає зрозумілішою.
Наступне – це створення антикорупційної структури (НАБУ, НАЗК, САП, Антикорупційний суд), яка в нас є. Та ми повинні розуміти, що перші результати не з’являться цієї ж миті. На перше рішення можна очікувати мінімум через 2 роки. Приміром, у Хорватії від створення Антикорсуду до першого вироку пройшло 3 роки, в Румунії – 7 років. Але в цей час інституції існували, розвивалися, вводили певні системи протидії.

– Чи допоможе в боротьбі з корупцією підвищення окладів держслужбовців?
– Розпочинаючи судову реформу, Олександр ІІ значно підвищив зарплати суддям, але попередив, що за будь-яку корупцію вони будуть покарані. За першої ж оказії він показово покарав злочинця. Те саме стосується й державної служби. Це міф, що людина, яка розпоряджається мільйонами, може ходити гола й боса. Чиновник має бути ситий, вдягнений, захищений. Часом, держслужбовця порівнюють із пташкою, яка сидить у золотій клітці. Незважаючи на дорогоцінний метал, існують рамки, за які неможливо вийти.

– Чи потрібні Україні кардинальні зміни?
– Країна потребує реформ, що здатні радикально поміняти ситуацію у тих сферах, які викликають мультиплікаційний ефект. Наприклад, створення ринку землі дозволить перезапусти економіку та досягти щорічного зростання ВВП не менше, ніж на 5-7 відсотків. Введення суду присяжних дасть змогу подолати корупцію в судах і зменшить тиск влади на судову гілку. Легалізація короткоствольної зброї – найкращий запобіжник від повернення авторитарних режимів в Україні.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61