реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
Олександр Васильківський:

Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "

Анастасія Тарасенко, 2 курс.
У розмові з Олександром Васильківським, помічником народного депутата України Дмитра Лубінця, члена партії «Блок Петра Порошенка». З паном Олександром обговорили питання автокефалії, корупції, стан України на міжнародній арені, а також з'ясували чи треба українцям Нова Конституція.

Пане Олександре, скажіть, за яких умов антикорупційні структури почнуть реальну боротьбу з корупцією?
Звичайно, перш за все створення НАБУ, САП, НАЗК та інших антикорупційних органів є позитивним явищем. Але для того, щоб вони ефективно працювали потрібно, щоб вони взаємодіяли один з одним. Чому зараз не видно наслідків боротьби з корупцією?Поки ці три структури не співпрацюють разом, ми й не побачимо наслідків. Крім цих органів дуже важливою є робота громадських організацій, які здійснюють антикорупційні розслідування. Якщо раніше було легше щось приховати, то зараз навпаки.

Існують думки, що Антикорупційний суд створений лише «на папері», щоб отримати новий кредит, а протистояння НАБУ і САП ще більше посилює сумніви.
Порядок утворення суду, його призначення і функції регулюються Законом «Про вищий антикорупційний суд». Він буде незалежним і не входитиме до складу судів загальної юрисдикції. Також до процесу формування Вищого антикорупційного суду долучиться Громадська рада міжнародних експертів, до якої входитимуть і міжнародні, і вітчизняні експерти, рішення яких буде основним при призначенні антикорупційних суддів. Цей механізм допоможе нашому суспільству запевнитися, що суд буде об’єктивним. Кажучи про протистояння НАБУ і САП, неможливо конкретно визначити , що є причиною їхнього непорозуміння. Мабуть, таке відбувається тому , що ці органи ще не навчилися разом функціонувати. Насамперед, так це чи ні – покаже час. Тому треба дочекатися, коли запрацює Антикорупційний суд ̶ все стане зрозуміло.

Як Ви вважаєте, чи готова Україна бути парламентською державою канцлерського типу?
Ідея парламентської республіки є привабливою. Але я не вважаю, що вона щось конкретно змінить. Наразі, за Конституцією у нас парламентсько-президентська республіка. Основна політична персона ̶ це прем’єр-міністр, а президент є гарантом Конституції. Тому насамперед , якщо йде мова про послаблення інституту президента, то я не вважаю, що це щось конкретно змінить. Все одно залишаться всі ті самі інституції. Тому тут треба реформувати не форму державного правління, а систему контролю за органами влади.

Що стосовно створення Нової Конституції? Чи є це необхідним?
Ні, на мою думку, це не потрібно. Чинна Конституція зібрала найкращі світові практики та базується на нормах основоположних міжнародних документів. З правової точки зору вона є дієвим та ефективним документом. Гадаю, що всі ці маніпуляції стосовно Нової Конституції є проявом політичного популізму. Єдиний її недолік – це її застосування виконавчою владою. Але це проблема не Конституції, а влади.

Як Ви вважаєте,чи потрібно скасувати багатопартійність? Можливо,тоді парламент ефективніше запрацює?
Ні,не варто цього робити. Адже плюралізм – це основа демократії. Через те, що у нас перехідна демократія, наші партії ще не мають чіткої ідеології, порівняно з партійними системами європейських країн, які мають велику політичну історію. Тому наші партії, в основному, будуються на популізмі, а не на цінностях. Їхні політичні програми створюються з метою залучення якомога більшої кількості людей. Багатопартійність – це ефективний механізм. Він дозволяє проявити своє право вибору. Примусове скорочення партій є недоцільним. Було б краще, якби народ здобував базові елементи політичної освіти та культури і розвивав критичне мислення.

Чи треба людей пенсійного віку позбавити цього права? Голосувати повинні ті, хто сплачує податки?
Насправді вже піднімалося питання чи доцільно встановити ценз для голосування за критерієм сплати податків. Через відносно малий рівень доходів, значна частина українського населення отримує пільги від держави. Як правило, такі люди значно більше довіряють популістським гаслам в силу скрутного фінансового становища, низької громадської освіченості та політичної культури. Але проблема не в тому, щоці люди мають право голосу, а в тому, що більше політично свідома молодь не голосує. В основному на виборчі дільниці ходять саме пенсіонери. Тому потрібно заохочувати молодь до голосування. Але насильно обмежувати політично малообізнаних людей теж не варто. Треба підвищувати політичну освіту народу на державному рівні.

На Вашу думку, чи надання автокефалії УПЦ спричинить конфлікти між вірянами?
Такий конфлікт вже існує на ідеологічному рівні. Він штучно роздмуханий російською пропагандою. Я вважаю, православна церква Московського патріархату не дасть згоди на утворення помісної української церкви, бо тоді втратить можливість на ідеологічному рівні впливати на вірян. Росія застосовує церкву як інструмент політичного впливу. Це відомий факт. Гадаю, що залякування конфліктом між вірянами – це остання агонія Росії, аби не допустити тут автокефалії.

Що ви скажете з приводу Закону про освіту, яким обурюється Угорщина?
Угорщина наразі переживає не найкращі часи, адже вона проводить дуже праву політику. Прем’єр-міністр Віктор Орбан – правий популіст. Тому він прагне показово відстоювати права угорців навіть за межами своєї країни. Тому не дивно, що лунають такі заяви в наш бік. На Закарпатті у школах повинна бути українська мова, адже державна мова є інструментом національної ідентичності. І Венеціанська комісія це ще раз підтвердила. Нам потрібно зберігати свою ідентичність, доводити, що ми можемо відстояти свою державність на міжнародному рівні.

Скажіть, наскільки є успішною реформа децентралізації? Існують моменти, коли місцеве самоврядування противиться децентралізації. Звідси з’являються думки, що може статися «відкат» реформи.
Я думаю, що ніякого «відкату» бути не може. Тому що вона вже закріплена в Конституції. Плюсів, насамперед, дуже багато: будь-яка територіальна громада може досягти високого рівня муніципального та регіонального розвитку, завдяки тому, що вони самі розпоряджаються більшістю адміністративних та фінансових ресурсів. Децентралізація дає можливість залучити більше коштів до місцевих бюджетів через акумулювання значної частини податків і зборів на місцях. При правильному застосуванні механізмів децентралізації будуть лише одні плюси. Але дійсно, існують люди, які використовують реформу як метод збагачення,наприклад, передаючи землі територіальної громади під забудову всупереч волі жителів громади,тощо. Щоб запобігти такому, треба, щоб народ брав участь у формуванні громад, контролював їхню діяльність, вимагав прозорості державних закупівель та фінансових звітів. У випадку, якщо хтось зловживає своїм становищем, громадянам необхідно звертатися до правоохоронних та антикорупційних органів, потрібно залучати журналістів для розслідування,подавати петиції до органів державної влади, використовувати соціальні мережі та подавати судові позови.

Як Ви охарактеризуйте стан України на міжнародній арені? Які є плюси, мінуси і перспективи?
Україна – це типова держава з перехідною демократією. І особливістю такої демократії є те, що громадянське суспільство формується протягом декількох політичних поколінь. Поки у нас не сформовано таке політичне покоління – Україна ще буде в процесі трансформації. Плюси, які я бачу: вектор на інтеграцію України до євроатлантичних структур, угода про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачає тісну економічну співпрацю. Так, Україна не є гравцем на міжнародній арені, але ми робимо значні кроки, щоб країна була більш успішною. З мінусів варто зазначити проблеми з корупцією, відсутність критичної маси населення, яке може завершити демократичні перетворення. Стосовно майбутнього скажу,що я не бачу Україну найближчі 10 років повноправним членом ЄС. Нам ще багато чого треба зробити аби досягти цього.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61