реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Жага до перемог
Жага до перемог

Жага до перемог

Катрін Талеб, РЗГ, 4 курс.
І у дитини перші кроки завжди кострубаті,
але тільки так вона навчиться ходити



Це був виклик самій собі. «Або ця країна мене
змінить, або ж я щось зміню в цій країні. В моїх
руках цілісінький світ, я можу мати все, чого тількі
забажаю. Моя думка про це більш значуща і вагоміша,
ніж шлях яким я буду йти» — Діана.


- Розкажи трохи про себе.
- Мене звати Діана Назірі, мені двадцять років. Народилася я в місті Києві і прожила тут 18 років. Навчалася в столичній гімназії східних мов, а після її закінчення вступила до Київського національного університету, де протягом одного року знайомилась з німецькою мовою. А з вісімнадцяти я переїхала до Німеччини.

- Як ти можеш себе охарактеризувати? Назви ключові слова, які, ти вважаєш, тебе добре описують, твою унікальну формулу особистості.
- Дуже складно себе описати, підібрати найвлучніші слова, так як кожна людина мене бачить по-своєму і зі своєї сторони, мабуть, в цьому вся сіль. Але я б все ж спробувала себе охарактеризувати таким реченням: маленька людина з великим ментальним тілом. Як ти вже встигла помітити, я дуже маленького зросту і взагалі виглядаю років на 15 - не більше, але неодноразово чула від друзів, що незважаючи на свою мініатюрність, душа в мене безмежна.

- Як ти дійшла до рішення поїхати в іншу країну, що послужило для тебе поштовхом?
- Насправді цьому посприяло дуже багато чинників. Якби до 11 класу мені хто-небудь сказав, що я буду жити в іншій країні - я розсміялася б цій людині в обличчя. Можливість переїхати мене спіткала в той період, коли почалися військові дії на території України. Плюс до всього мене турбували проблеми з сім'єю, зі здоров'ям, і сукупність цих подій настільки психологічно тиснула на мене, що я вирішила скористатися шансом змінити своє життя. Це був виклик самій собі. Скажу, що коли я переїхала, перші півтора року у мене було жахливе бажання повернутися на батьківщину, але в якийсь момент я вирішила, що раз вже я пішла на цей крок, то повинна максимум вижати з себе і з цієї країни.

- Опиши три своїх основних досягнення на сьогоднішній день.
- Я закінчила школу з золотою медаллю - це враховується (сміється)? З 18 років я абсолютно незалежна від своїх батьків у фінансовому плані - друге. У цьому віці, я вже можу дякувати батькам через, можливо, маленькі, але дуже значущі для їх сердець подарунки. По-суті, до якогось певного віку батьки вкладають в нас все, а потім ми їм це «віддаємо», не спеціально, а від душі. Сподіваюсь, ти розумієш про що я. Так-от я дуже цьому радію. А третє досягнення - мій вступ до університету у Франкфурті. Це було надзвийчайно складно і першого разу, зізнаюся, я не склала іспит. Після цього я замислювалася над тим, чи може це все-таки не моє і мені варто повернутися в Україну, але я доклала зусиль, і вже вдруге з усім впоралася.

- Що тебе надихає?
- Мене надихають багато речей. В першу чергу люди. Не всі звичайно… Останнім часом я намагаюся повністю звузити своє коло спілкування, щоб мене оточували особистості, які будуть тягнути мене вгору, робити мене кращою в якомусь плані. Це прості люди, але з цікавою історією і в той же час сильні духом. Мене дуже приваблює те, як незважаючи на події, які склалися в їхніх життях, вони не перестають радіти кожному дню і продовжують йти до своєї мети. Ще мене надихає молодість. Період, в якому я зараз живу - це найідеальніший час, щоб чогось досягти. Але потрібно запастися терпінням і прикласти для цього усіх зусиль.

- Поділися секретом свого успіху.
- По-перше, це знайомство з собою. Я, звичайно, не можу поки назвати себе успішною, але я зрозуміла, що мій переїзд до Німеччини познайомив мене з собою, так як я потрапила в ситуацію коли була абсолютно одна і мені доводилося себе пізнавати з іншого боку. Коли ти постійно в своєму звичному темпі кудись поспішаєш, у тебе елементарно не вистачає часу зупинитися і запитати себе хто ти, розібратися в собі і зрозуміти для чого ти тут, і що ти можеш зробити, щоб змінити світ на краще. Другий секрет мого особистого успіху - бути терплячим. Терпіти всі поразки, всі неприємності, і той факт, що багато чого може не вдатися з першого разу. Це дуже важливо, знайти в собі сили не опустити руки. І нарешті третє - це кожен день робити щось для того, щоб хоч трохи наблизитися до своєї мети. Якщо ти насправді маєш мрію, ти живеш нею кожен день. Мене завжди зупиняв той факт, що моя мрія занадто велика для мене, що вона просто невловима, так як я звичайна дівчинка. Я прочитала безліч книжок про психологію і там була дуже цікава фраза, яка звучить так: «Необов'язково представляти форму в якій проявиться твоя мрія, головне просто припустити думку, що вона здійсниться». З того моменту не було і дня, щоб я не малювала у себе в голові картинку, як ця мрія буде виглядати в реальності, я точно знаю що коли-небудь вона інтерпретується у цьому світі.

- Яка твоя найзаповітніша мрія?
- Раніше, кожен раз коли я чогось хотіла, я це промовляла, тобто говорила «Я хочу ..» і поїхали. Зараз же, моя мрія - це єдина річ, про яку я не хочу говорити, про яку я мовчу вже півтора року. Це те, що я бережу у себе всередині, плекаю, зберігаю, як зернятко вирощую, щоб колись посіяти. Поки що я боюся про це говорити. Не тому що я боюся, що хто-небудь наврочить, не зрозуміє або буде мене зупиняти, просто я хочу зробити і потім про це говорити, а не навпаки. А якщо чесно, я просто хочу бути щасливою - це моя найголовніша мрія у житті. Залишатися на тому рівні щастя, на якому я перебуваю зараз і не втрачати його з роками.

- Які цілі ти перед собою ставиш?
- Я хочу перестати боятися. Просто пробувати. Тому що доки ти не спробуєш, ти не будеш рухатися вперед. І у дитини перші кроки завжди будуть кострубаті, але тільки так ти навчишся ходити. І я хочу навчитися йти до своєї мети не тільки в своїй голові, але і діями.

- Якби у тебе була можливість щось змінити, ти б це зробила?
- Ні.

- Чому?
- Цього б ніколи не сталося. Те що зараз є - це факт. Як у фільмі «Ефект метелика» кожна твоя дія змінює наступні і твоє життя в цілому. Навіть якась дрібниця повністю змінила б моє життя і в кінці-кінців я не була б тією, якою я є зараз.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61