реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»

«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»

Петро Зубарь, ВСР, 4 курс.
На фото: Марина дивується, чому в Білорусі
всі будівлі такі гігантські, каже,
в кожному з них все населення країни, напевне,
може вміститися


Історія однієї мрії, яка стала ціллю – і несподівано «досяглася»

З Мариною ми познайомилися в автобусі «Мінськ-Київ». Розговорилися. Марина ділилася враженнями від фільму «Довлатов», з сеансу якого вона ледве встигла на рейс. Каже, несподівано за два дні справдилися одразу дві мрії: велика – відвідати білоруську столицю, і друга, менша – подивитися кіно, яке в Україні не побачиш, а там, в Білорусі, іде всього три дні. Коротше кажучи, велика удача. Власне, про Маринини мрії, які вона легко перетворює на цілі і є ця історія.
Вона – студентка-другокурсниця, яка, очевидно, ані секунди не сидить на місці. З різким почуттям гумору вона жартує про білоруську свободу інтернету (він там майже всюди є – але треба постійно реєструватися за номером телефону), а старомодних міліціянтів, повз яких проїжджає автобус називає смішним словом «пепси».


- Твоя мрія-ціль відвідати саме Мінськ може комусь здатися дивною – це місто не така вже й туристична Мекка. Як ти її пояснюєш людям або хоча б собі?
- Хотіла дуже давно, з дитинства. Вдома в мене «тарілка» ловила якимсь чином білоруські канали, де йшли мультфільми білоруською. Подобалася ця мова, став дуже цікавим народ. А ще я згодом підписалася на купу білоруських блогерів, які час від часу розповідали про країну та Мінськ. Словом, хотілося давно, але все якось не виходило.

- Чому не виходило? Здається, ніяких проблем з візами бути не повинно…
- Та все якось не було можливості – це ж треба взяти і зібратися. Плюс навчання – в інституті культури постійно щось відбувається і я постійно там потрібна. Практика, організація подій і концертів – це забирає настільки багато часу (і не приносить настільки багато грошей – зітхає), щоб можна було зібратися у подорож хоча б як зараз – на одні вихідні. Я навіть коли вже зібралася, купила квитки, пам’ятаю, не могла вночі заснути. Все боялася – а раптом щоб кордон перетнути потрібні якісь документи – бо в мене ж один тільки внутрішній паспорт. Зранку одразу ж зателефонувала у посольство, і там мене заспокоїли – можна і так. Та і для того, щоб поїхати, мені був необхідний якийсь поштовх.

- І поштовх трапився?
- Уявляєш, так! Один мій знайомий несподівано покликав мене із собою на концерт. Я сказала, що на концерт не хочу, але просто в Мінськ – залюбки! Зібралися вже, а в нього чомусь в останній момент не вийшло поїхати. Телефонує мені, вибачається, каже, давай іншим разом. А я подумала – ні-ні, ніяких іншим разом, поїду тоді сама, знайду і без нього чим зайнятися. І поїхала!

- І як тобі Мінськ? Виявився таким, яким ти його уявляла?
- Цікаве місто. Тут є кондитерська «Коммунарка» — цукерки зі смаком дитинства. Насправді Мінськ дуже чистий, акуратний та по-своєму гарний. Є цікаві та красиві будівлі, правда, серед них багато однотипних і монументальних. Незрозуміло, навіщо вони такі величезні — туди що, вся країна повинна поміститися?

Тут приємні люди - коли я приїхала в хостел, трапилася навіть кумедна історія. Тамтешеій хлопець-працівник розповідав мені де-що, і я думала, що він говорить зі мною білоруською. Я ще подумала, що дуже добре розумію мову, мабуть, з дитинства зовсім його забула — а в мультфільмах-то розуміла кожне слово! (Сміється). А виявилося, що цей хлопець приїхав з Італії практикувати російську мову і влаштувався для цього працювати в хостелі. Уявляєш - я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом!

- Кажуть, білоруська чи то мертва мова, як латина, чи то занесена в умовну червону книгу мов. Що ти думаєш з цього приводу?
- Думаю, що з мовою там біда. Начебто скрізь багато написів білоруською, оголошення в транспорті, але люди на вулиці нею не розмовляють. Я от ні разу не чула. Мені здається, в Києві зовсім не так — хоч російськомовних і багато, але українська від цього нікуди не дівається.

- Одну глобальну життєву мету ти досягла, в Мінську побувала. Куди тепер треба їхати? Яку мету досягати?
- Насправді з усіх міст світу мені найбільше хотілося саме в Мінськ. Таке ось ірраціональне бажання. А нову мету я поставити поки не встигла — надто свіжі враження від міста. Напевно, буду поки шукати їх серед своїх захоплень: якщо на першому курсі інституту мені не надто подобалося, то тепер ніби відкрилося друге дихання: з'явилося багато занять, цікавих і корисних предметів, я навіть сама не очікувала, що так цікаво буде. Так що, поживемо — побачимо!
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61