реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»

«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»

Виноградова Крістіна, РЗГ, 4 курс
Інтерв’ю з особистістю


Студентка медвузу не може жити без очей - захоплення, що не лякає, а інтригує

Я зустріла Олександру в арт-кафе на Подолі. За кавою, ми поговорили про її мрії та цілі у житті… Гарна картинка, але неправдива. Я здзвонилася з Олександрою у скайпі завдяки знайомій знайомої, о десятій вечора, бо Олександра – студентка Тернопільського медичного університету. «Давай пізно ввечері, треба писати 40 сторінок історії хвороби від руки», - написала вона мені, коли ми домовлялися про інтерв’ю, і додала стікер кота, що плаче. «Що тут цікавого? В мене подруга вчиться у медичному!» - скажете Ви. Так, на перший погляд, Олександра – типова студентка медичного ВУЗу. Проте, вона має одну цікаву особливість – Олександра одержима очима людей.

Олександро, розкажіть докладніше про своє захоплення очима.
З чого почати? (сміється) Я з дитинства маю поганий зір. Довго сприймала це як даність, як реальність, яку неможливо змінити. Коли стала старшою, в мені з’явилася нотка бунтарства. Я більше не хотіла коритися такій реальності. Лінзи кожен день вдійвай-знімай, за ноутбуком довго не сиди. Почала цікавитися будовою ока, процесами які впливають на якість зору. Читала наукові праці та статті, дивилася відео. Після року в такому режимі, подруга помітила, що я завжди шукаю очі людини під час розмови, а коли знаходжу, вдивляюся дуже пильно. І дійсно! Все, що я бачу тепер – очі. Запитайте мене, як Ви виглядаєте після закінчення інтерв’ю, і я скоріше за все не відповім. Зате очі опишу так, як ніхто! (сміється)

Співрозмовники не лякаються?
Буває! (сміється) Але більшість сприймає це як уважність до них і до того, що вони говорять . Ті, з ким регулярно спілкуюся, вже звикли.

Чим саме очі викликають у Вас таке захоплення?
Гарне запитання! Сама про це не раз думала. Очі вражають мене своєю глибиною - примітивно, але правдиво. Не дарма очі часто порівнюють з океанами. Є у них якась безкінечність, бездонність, яка зачаровує. Також очі вразливі. Можливо, така думка пов'язана з тим, що я маю поганий зір і усвідомлюю цінність очей більше, ніж більшість людей. Будова ока делікатна, я б навіть сказала тендітна.

Чи не захоплення очима привело Вас до медичного?
Так! Без сумніву! Захоплення очима та усвідомлення цінності очей. Я хочу допомагати людям зберегти зір.

Яка Ваша ціль?
Хочу стати офтальмологом та започаткувати в Україні новий напрям лікування міопії у дітей віком від 3 до 10 років. Не медикаментозно, а фізіотерапевтично, за допомогою спеціальних приладів. Планшети і телефони – це все добре, але сьогодні більшість дітей мають власний гаджет вже в чотири роки. Батьки не контролюють їх користування пристроями, зір у дітей псується. А потім welcome to the club, окуляри-лінзи або «розпізнаю друзів на відстані 10 сантиметрів».

Що, на Вашу думку, може завадити досягненню цілі?
На мою думку, перешкодою може стати прихильність більшості лікарів до традиційної методики лікування. Буде не просто відвоювати місце для нової методики. Крім цього, пройде час, поки люди почнуть довіряти.

Що Ви вже зробили для досягнення своєї цілі?
Вступила до медичного і протрималася чотири курси! (сміється) Батьки не сприймали моє захоплення очима серйозно, але коли я вступила до медичного та ще і на державне місце, зрозуміли, що я не жартую. Навчатися не просто, але я знаю, для чого я тут.

З чого Ви почнете після закінчення навчання?
Для початку, працюватиму над тим, щоб зарекомендувати себе як офтальмолог-професіонал, який знає, що робить. Наступним кроком стане пошук грошей на розробку та створення приладів для фізіотерапевтичного лікування міопії. А грошей знадобиться чимало. Було б також добре зустріти однодумців, об‘єднати зусилля.

Дякую за інтерв’ю, Олександро, та успіхів у досягненні цілі! Україні потрібні такі віданні лікарі!
Дякую Вам! І прошу вибачення за пильний погляд очі в очі. Ви протрималися достойно! (сміється)
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61