реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Життя в Україні очима іноземця»
«Життя в Україні очима іноземця»

«Життя в Україні очима іноземця»

Діана Дегтяр Немає, РЗГ, 4 курс.
Рубрика: особистості


Героєм мого інтерв’ю став іноземець, який не тільки привернув мою увагу своєю приємною зовнішністю, а й показав наскільки багатогранною може виявитись людина, яка просто проходить повз тебе на вулиці.

Привіт, Омар, я поставлю тобі декілька питань, а ти намагайся відповісти на них максимально об’єктивно та чесно. Розкажи трішки про себе та своє життя.
Мені 22 роки, я народився та виріс в Марокко. Два роки навчався та працював в США. Півтора роки тому переїхав до України та вступив до одного з київських університетів на інженерно-технічний факультет.

Ти надзвичайно добре розмовляєш українською. Скільки ти років вже в Україні?
Дякую. Півтора роки. Мені подобається українська, вона складна для вивчення, але має дуже мелодійне звучання. Я взагалі вважаю її однією з найкрасивішою мов. Крім неї я знаю ще іспанську, арабську, англійську, французьку і трішки російської. У мене хороша пам'ять, я швидко запам’ятовую лексику, тому мови мені даються легко. Був період коли я навіть сам викладав англійську.

Навчатись в якій країні тобі сподобалось більше, США чи в Україні?
Думаю якщо б мені подобалось в США, я б не приїхав до України. Рівень освіти та викладання в Штатах дуже переоцінений. Більшість їде туди тільки тому, що це престижно, але мало хто задумується чи дійсно він отримає якісний рівень освіти.

В Україні я вступив на інженерно-технічний факультет. Скажу відверто - обираючи професію, я прислухався до думки свого тата. Йому категорично не подобались такі популярні наразі спеціальності як соціологія чи юриспонденція. Радує те, що в моєму українському університеті дійсно високий рівень викладання, навчання ведеться англійською мовою, але незважаючи на це нас постійно мотивують вивчати українську.

Чому ти обрав саме Україну?
Однією з найголовніших причин стали позитивні відгуки моїх знайомих, які приїхали навчатись до України. На початку я дуже вагався, адже майже нічого не знав про цю країну. Але згодом, зрозумівши, що потрібно рухатись далі, я все таки наважився на переїзд, і що найголовніше - ще ні разу не пошкодував про це.

Щонайбільше тобі подобається або не подобається в нашій країні?
Ну найперше, це звичайно красиві дівчата (сміється). Можливо це і звучить банально, але я справді захоплююся ними. Вони дуже кмітливі та з ними цікаво спілкуватись. Люди тут «холодні», дещо відсторонені, мало посміхаються, але це тільки на перший погляд, адже як тільки зав’язуєш з ними розмову вони виявляються дуже товариськими. Також мені подобається українська культура, музика та архітектура.

В яких містах України ти вже побував і яке на тебе справило найбільше враження?
Київ, Львів, Вінниця, також планую з’їздити в Одесу, адже саме це місто, за словами моїх знайомих, є унікальним та не схожим на інші міста України.

Я помітила, що в тебе частина волосся іншого кольору? Це особливість твого стилю або ж має для тебе якесь символічне значення?
Коли я переїхав до України, то часто ловив на собі підозрілі погляди. І хоч я здебільшого розмовляю іспанською, у мене східна зовнішність (смугла шкіра та темні очі). Українці з обережністю ставляться до іноземців. Більшість думає, що якщо ти наприклад з Марокко, як я, то ти обов’язково повинен бути серйозним, консервативним, дуже релігійним, а інколи навіть небезпечним. Фарбуючи пасмо волосся в інший колір, я намагаюсь розбити ці стереотипи. Це ніби мій маленький бунт проти думки оточуючого світу.

Тепер при першій зустрічі зі мною у людей скоріше виникає до мене певний інтерес, а не упереджене ставлення. Наразі ж це стало невід’ємною частиною мого візуального образу, і я вже встиг змінити декілька кольорів – білий, зелений, а також планую оранжевий.

Чи плануєш ти в майбутньому залишитись в Україні або ж повернешся на Батьківщину?
Я люблю Марокко, але не відчуваю себе там вільним, тому не планую повертатись. Звичайно, я дуже сумую за батьками, адже не бачив їх з моменту переїзду в Україну. Але з іншого боку, я розумію, що на першому місці в мене повинні стояти власні амбіції та самореалізація.

В Україні дуже комфортно жити. Якщо я зможу знайти престижне місце роботи, побудувати кар’єру та отримувати хорошу зарплатню, я без вагань залишусь тут. Проте, зважаючи на моє прагнення побачити світ, не виключено, що після закінчення навчання я продовжу подорожувати та відкривати для себе нові країни.

Чи є в тебе мрія і щоб ти порадив таким студентам, які так само планують поїхати навчатись закордон?
На даний момент в мене немає конкретної цілі чи мрії, є лише плани, які я обов’язково реалізую в найближчому майбутньому.
Не боятись та постійно прагнути більшого. Живучи певні періоди свого життя в різних країнах, я став більш самостійним та знайшов багато хороших друзів. Пізнання різних культур та менталітетів допомогли мені краще розуміти людей. Потрібно лише самому зрозуміти, навіщо це тобі і яку користь зможе принести в майбутньому.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61