реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Французька екзистенціалістка
Французька екзистенціалістка

Французька екзистенціалістка

Валерія Золотарьова, ВСР, 4 курс.
Якщо тобі 21рік і ти живеш одна в іншій країні — це зовсім не показник дорослості. Ольга Іванова, українська дівчина, яка після закінчення школи вирішила продовжувати навчання у Франції. Ззовні Оля здається спокійною та вже з детально розробленим планом на життя, але всередині її душа кричить «Вів ля революсьйон!».

1. Розкажи, будь ласка, трохи про себе.
Оля, 21 рік, криза особистості.
А якщо серйозно, то літературна дитина. Люблю те, чого немає в реальному житті, люблю фотографувати, малювати олійними фарбами і червоною ручкою (останнім часом не роблю ні того, ні іншого). Мало сплю. Вивчаю медіакомунікації у Франції. Тому, певно, й мало сплю.

2. Яка була мотивація або ціль, коли ти вступала до французького університету?
Я не можу сказати, що мене щось так докорінно мотивувало, що просто дух захоплює, і все, я рвонулась вчитися. Все якось саме собою органічно сталося. Підготовка, підготовка, підготовка, іспити, іспити, іспити: я просто відточувала ті вміння, навички, таланти, якщо завгодно, які до того мала і які до одинадцятого класу проявилися найяскравіше, а потім просто показала результат. Або не просто. Як завжди: в таких неодмінно стресових, «межевих» ситуаціях, які відділяють один етап життя від іншого, витрачаєш купу нервів, яких могла б і не витрачати.

3. Маючи за плечима майже 4 роки навчання в університеті, життя закордоном та певний особистий досвід, чи сформувалися у тебе життєві цілі?
В мене не змінилися цілі, бо в мене конкретних цілей як таких і не було. Були орієнтири, які згодом дещо змінилися і стали біль-менш скидатися на цілі. Я розчарувалася в одному і захопилася іншим, це нормально, це життя. Я думаю, що хотіла б перекладати книжечки, тому що чому б ні? Журналістика-комунікації-все-таке-інше — щоб заробляти на життя, а переклади — для себе. Бо перекладами не заробиш. Якби я перекладала на французьку або на англійську, може, був би шанс видаватися десь там і отримувати гонорар у євро. Але я не знаю цих мов аж так досконало. Однак мені подобається це, мені подобається складати слова, зшивати їх, сплітати, підбирати за кольором, запахом і текстурою. Створювати ритм. Я колись грала на гітарі, — п’ять років життя в музичній школі, так, — і, якщо знаєш, є такий технічний прийом — тамбурин, яким відбивають ритм, на який накладається основна мелодія. Ти не перебираєш пальцями струни, а м’яко б’єш ребром долоні по струнах біля самої підставки. Якщо вдарити задосить легко і задосить важко водночас, можна видушити звідти не звук — відголосок звуку, притлумлене бриніння, і воно звучатиме м’яко і вагомо. Є такий ударний інструмент, тамбурин, до речі, з Франції походить, якщо не помиляюся. Бубон, fondamentalement. (сміється). Everything is connected. В моїй голові це плетиво, шизофренічне й гармонічне водночас. Слова і музика.

4. Зважаючи на постійний пошук себе, зміни орієнтирів, що тобі заважає знайти ту саму заповітну мрію?
Мені для цього бракує навичок. Я шалена перфекціоністка в тому, що стосується моїх інтересів. Якщо я щось люблю і якщо відчуваю, що це може в мене вийти добре, я не можу собі дозволити зробити це щось абияк. Тому мені треба вчитися, а для цього жахливо бракує часу. Але я заспокоюю себе тим, що все одно розвиваюся, і що цей розвиток потім піде в основу цього «грандіозного проекту», який десь там чекає мене в майбутньому.

5. Чи є план дій, який допоможе тобі розкритися та втілити у життя усе задумане?
Якщо я складу план, то можу стовідсотково гарантувати, що не виконаю його, навіть краще: зроблю щось прямо протилежне. Погано в мене з планами. Але якщо окреслити собі щось таке коротко: теорія і практика. Звертати увагу на слабкі практичні сторони і відважно виправляти їх теорією, а потім стежити, що змінюється на практиці. Шукати людей, які мене надихатимуть — кОпатимуть, як каже одна моя подруга — щось взагалі робити, бо люди, які вірять в мене, вже є, але якось це не підсилює мою продуктивність. Кому завгодно можна сказати, що віриш, і це необов’язково може бути правдою. Людям із критичним мисленням і, скажімо, негігантською самооцінкою, взагалі з цим важко, бо вони піддають сумнівам будь-яке добре слово, сказане в їхній бік.

6. Якщо все складається так, як ти хочеш, якою ти себе уявляєш у майбутньому?
У майбутньому я: маю свій будинок, величезну бібліотеку, камін і необмежений запас вина. Живу в Ісландії, мерзну і милуюся полярним сяйвом. Запрошую в гості.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61