реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Некомфортна зона комфорту
Некомфортна зона комфорту

Некомфортна зона комфорту

Валентина Пасічна, ВСР, 4 курс.
Я заважала їй їсти. Шатенкуваті пасма, зелені очі, (психоделічно) зелений лак. Вона вперше усміхнулася мені ще в черзі, в якій ми обидві безнадійно стовбичили хвилин десь так безліч. «Арома Кава» на Толстого, підлітки, іноземці, бабуся з намальованими губами захопила онука в напівбійцівський ліктевий захват. Шатенкуваті пасма частково запхані за комір, решта тріпоче від дихання, гудіння, вібрування натовпу. Вона усміхнулася на мою стоїчну гримасу, я — їй у відповідь, і тепер я заважала їй їсти.

Що ще крім мене змусило тебе сьогодні усміхнутися?
Мої батьки. А точніше мій вітчим. У нього є своєрідна «традиція» на вихідних вмикати гучно музику і готувати сніданок. Зазвичай від цієї музики я і прокидаюсь. Ну і, звісно, від ароматів, які йдуть з кухні. Але зараз не про їжу. Усміхнулась я від того, що побачила вітчима, який танцює біля плити та підспівує Еду Ширану, який лунає з динаміків його лептопа. Це було досить видовищно 

Назви три речі, які роблять тебе щасливою і три речі, від яких тобі стає сумно, або ти втрачаєш мотивацію?
Не подобаються мені подібні питання, адже вони якось обмежують твою відповідь. Проте я спробую. Речі, які роблять мене щасливою: танці, музика і, певно, їжа. Як це не дивно, та їжа справді піднімає мені настрій! Останнім часом я помітила за собою, що коли голодна, я досить зла і мене все дратує навкруги. Та варто мені з’їсти щось смачненьке, і я знову починаю любити цей світ.

А от стосовно речей, від яких мені сумно, то тут ситуація складніша. Мені може стати сумно від поганої погоди, від нестачі спілкування з людьми. Але це все залежить від настрою, тому конкретних речей, на жаль, не можу назвати.

Чим ти хотіла займатися в дитинстві і чим займаєшся зараз?
Напевно, як і у кожного з нас, моя дитяча уява не мала меж. Це стосувалося і майбутньої діяльності. Ким я тільки себе не уявляла: і ветеринар, і модель, і акторка. Деякий час хотілося стати науковцем, та не склалося.

Зараз я студентка факультету французької філології у КПІ і за сумісництвом верстальниця-фрілансер. Отакий життєпис.

Чи є в тебе мрія/мета, і якщо є, що ти робиш, щоб її досягти?
О, звісно, є. Насправді, я б хотіла поділитися цією мрією з тобою, адже мені здається, якщо я її озвучу, то це певною мірою зобов’яже мене її виконати. Хочу знімати танцювальні відоси. Я більше одинадцять років займалася танцями, але через певні обставини мені довилось покинути справу, яка дійсно приносила мені задоволення. Тож тепер мені хочеться надолужити ті роки, які я провела без танців.

Що, я роблю, щоб її досягти? Та насправді нічого, у тому то й біда. Я все ще «збираюсь з думками», як то кажуть.

Що тобі заважає?
Хороше питання (сміється). Я дуже довго думала на цією проблемою, адже, по суті, що мені потрібно, всього лише взяти камеру (або знайти людину, яка б допомогла мені знімати) і просто почати танцювати. Та, напевно, мені заважає моя зона комфорту та деяка сором’язливість.

Що треба зробити, хай в ідеальному світі, щоб твоя мета спрацювала?
Вийти із своєї зони комфорту, перебороти свої страхи та просто зроби те, що мені подобається. А далі все буде, як буде.

Про що ти шкодуєш?
Я не шкодую ні про що. Не те, щоб я була фаталісткою абощо. Просто мені здається, все, що зі мною сталося у житті зробило з мене ту людину, якою я є зараз. Можливо, шкодую лише про те, що в мені багато прокрастинації та нерішучості.

Якщо б ти мала машину часу і шанс щось виправити у своєму житті, що б це було?
Насправді, я б нічого не виправляла. Мене все влаштовує (сміється).
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61