реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”

Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”

Анна Слабошпицька, ВСР, 4 курс.
Рубрика: Інтерв’ю з медійними особистостями

Інтерв’ю з головним редактором журналу «Мой малыш»

Шлях до творчої реалізації в кожного різний. Комусь одразу вдається обрати спеціальність, яка на довгі роки стане сенсом професійної діяльності людини, хтось йде методом проб і помилок. Головний редактор журналу «Мой малыш» отримала театральну освіту, проте стала редактором популярного соціального видання про малюків. Наталя Ємеліна переконана: театр – це відображення нашої реальності, а вміння аналізувати гру акторів, думки та ідейні посили автора п’єси можна порівняти з роботою редактора, який збирає інформацію та пише про те, що важливо людям.


- Наскільки мені відомо, Ви закінчили КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого? На якому факультеті вчилися, і як вийшло так, що працюєте не зовсім за фахом?
- Так, Я закінчила театральний. Я театрознавець. І зовсім не вважаю, що працюю не за фахом. Нас вчили думати, аналізувати, збирати інформацію, а потім писати про те, що цікаво і важливо. Власне, цим я і займаюся. Тільки тематика інша. Коли я стала мамою (на останньому курсі), змістилося і поле моїх інтересів. Якраз використовуючи театрознавчий підхід, я шукала різноманітну інформацію про догляд, виховання дітей, аналізувала і використовувала те, що вважала розумним. Чимось ділилася на форумах. І в якийсь момент мене попросили оформити мої замітки в матеріал. Один, другий, третій ...

- Скільки років журналу «Мой малыш»? З яким «багажем» прийшли на посаду головного редактора? Ваш секрет кар'єри?
- Цього року журналу виповнилося 13 років. Я прийшла сюди працювати звичайним редактором, потім стала старшим редактором, мені довірили випуски програм «Ждем Малыша», «Первый год», «Здоровье», «Питание». Коли постало питання про зміну головного редактора, мені запропонували це місце. І я дуже рада, що саме мені.

До журналу «Мой малыш» я працювала в бізнес виданні і паралельно посилено займалася фрілансом. Тоді він ще не був так поширений, як сьогодні. Видання дуже дивно ставилися до журналістів. Наприклад, давали величезні замовлення і ставили стислі терміни. Але ... не дуже хотіли за них платити. Я була молодою мамою, мені потрібні були гроші. І бажання, отримувати оплату за зроблену роботу було логічним. Загалом, це був період, коли я багато писала і вчилася відстоювати себе. Це, напевно, і є той секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну.

- Робота в журналі «Мой малыш» полегшує роль мами власної дитини? Чи навпаки, щільність робочого графіка забирає час у свого «дива»?
- З одного боку допомагає. Я здобуваю корисні знання і можу їх використовувати. У мене є досвід, який я можу передати. Крім того, я на сині випробувала багато з того, що раджу. Тобто, якщо я пишу про щось, значить, я спробувала і це допомогло, чи звернулася до фахівця і його рекомендація стала в нагоді, або ж досліджувала цю тему вздовж і поперек і ділюся своїм баченням ситуації. Часто хороший лікар, педагог, психолог до яких я з дитиною звернулася за допомогою, стають консультантами нашого видання.

Але є і зворотна сторона медалі. Даня і в садку залишався останнім, чекав мене з роботи. І ночами, після здачі номера зустрічав. Бувало, що вихідні проводив зі мною в офісі. Він з самого маленького віку знає, що якщо я працюю, треба вести себе тихо і не відволікати. «Мама пише» - це серйозно. Він ще ходити не вмів, а вже вважав клавіатуру від комп'ютера дуже значущим предметом. Сідав за неї, робив важливе і зосереджене обличчя і «працював». Ось так для нього виглядала мама.

- Редактори журналу - досвідчені мами. Такий відбір персоналу був принциповим? Писати і редагувати потрібно виключно те, на чому сам добре знаєшься?
- Так, У нас всі мами. Причому такі, до яких я б сама влаштувалася дитиною. У Юлі Бражникової двоє діток. Вона дуже м'яка, розуміюча, терпляча мама. З такою надійно, комфортно та цікаво, тому що вона ще й любителька пригод. У Ані Андрущенко троє дітей! І це вихор ідей, творчості, працездатності. Я завжди дивуюся, як вона все встигає: діти постійно зайняті, захоплені. При цьому робота завжди виконується навіть раніше встановленого терміну! У таких мам хочеться вчитися, вони знають, про що пишуть.

Був у нас досвід з редакторами, у яких ще не було діток. Теж добре виходило, якщо вони були захоплені тим, що роблять. У цій темі головне не бути байдужим. Читачі це відчувають. Ну і найголовніше. Навіщо купують наш журнал? Щоб знайти підказки, допомогу. Реальна мама дасть реальну пораду, який стане в нагоді. Ну а теоретик може далеко зайти в своїх припущеннях. Все-таки, ми практичний журнал. Тому редакторам, у яких ще не було діток, доводилося більше працювати, перевіряти інформацію. В основному, вони писали матеріали разом з фахівцями, які їх консультували.

- Існує вислів: «Редактор як цирульник: може обстригти наголо, а може, художньо уклавши патли, створити стильну зачіску». Яка Ваша реакція на матеріал, що не сподобався?
- Я намагаюся завжди побачити користь від матеріалу. Якщо вона є, над матеріалом можна працювати. Крім того, для нашого видання важлива реальність того, що описано. Мама, яка бере в руки «Мой малыш», повинна відчути підтримку, знайти відповіді на свої запитання. Щоб актуально, про неї і про її дитину, по суті. Щоб було зрозуміло, навіщо потрібно робити те, що ми радимо і як.

- Який Ваш стиль спілкування з колегами: авторитарний, ліберальний або демократичний? Як ставитеся до запізнень, наприклад? Чи всі члени робочого колективу мають право голосу?
- Мені здається, ми дружимо. Так, я іноді можу «натиснути авторитетом», але в основному цього не потрібно. Ми всі дуже любимо свій журнал, кожен випуск прагнемо зробити найкращим. У нас команда однодумців, тому мені легко. Я їх чую, вони - мене. І взагалі немає справи до запізнень, затримок. Якщо робота зроблена, можеш розпоряджатися своїм часом, як завгодно. У нас же у всіх діти. Ранком треба піти до лікаря, забрати раніше з дитсадочку ... Тим паче, часто роботу можна зробити у позаробочий час. І я дуже ціную, що всі відповідально ставляться до своїх завдань. Ми дбаємо один про одного, щоб через твою затримку нікому не довелося працювати вночі або у вихідний, щоб була можливість поїхати у відпустку та відпочити.

- Якої системи мотивування співробітників дотримуєтеся? Яка атмосфера в колективі?
- Наш журнал - це і є мотивація. Ми хочемо, щоб він був найкращим! Я намагаюся завжди помічати те, що людина зробила добре і цікаво. Захоплююся, хвалю, радію - це ж природньо. Як я вже говорила, ми дружимо. Навіть відпочивати їздимо разом!

- Що визначає вибір матеріалу - автор, тема, якість тексту? І хто найчастіше є цими авторами?
- Вибирайте актуальні для батьків теми, сезонні, ті, що стануть в нагоді в кожній родині. Коли розподіляю матеріали, намагаюся давати дівчаткам ті теми, які їм цікаві, на яких вони знаються . У нас є редактори, постійні автори-фрілансери, консультанти.

- Що у Вашому розумінні включає в себе «соціальна відповідальність редактора» на практиці?
- Я вичитую всі матеріали, намагаюся зрозуміти, наскільки рекомендації реальні, корисні, цікаві читачеві. Тобто читаю і як редактор, і як мама. Можу сказати, що у нас ніколи немає спірних порад, суперечливих. Так, я несу відповідальність за зміст видання. Ну і ми ніколи не порадимо те, що вважаємо шкідливим або неправильним. Навіть якщо це реклама, гроші, інша вигода.

- Чи буває так званий «ідейний ступор»? У чому черпаєте натхнення для нових ідей?
- Якось обійшлися без ідейного ступору. Навпаки, мені складно вмістити все ідеї в один випуск. Ще на етапі планування відсотків 60 залишається «на наступний номер». Я багато читаю, намагаюся завжди бути в курсі нових віянь в дитячій тематиці. Знаходжу щось дивовижне, цікаве, корисне і мені хочеться поділитися з читачами. Але часто саме життя мене надихає. Телефонує подруга і просить розібратися в ситуації з її дитиною, або моя дитина часто дає поживу для розуму. Загалом, ідеї витають в повітрі, їх тільки треба вміти помічати.

- Який він - Ваш ідеальний вихідний?
- Точно не вдома та вдвох із сином. Маленька подорож, концерт, фестиваль, спектакль, кіно, виїзд на природу. Обожнюю нові враження!

- Якби Вам дозволили повернутися в минуле і прожити ще 1 день - яким би він був?
- Є у мене один день, який я хотіла б змінити. Я тільки влаштувалася на роботу, а у сина був день народження. Відпроситися я не змогла. Звичайно, замовила йому в садок клоунів, торт, кульки, ввечері приїхала з подарунками і свято вийшло чудовим. Але в той день я все ж таки хотіла би бути поруч з ним.
Ну а якщо про хороший день - в дитинство, напевно, повернулася б. Щоб тато і мама разом зі мною каталися на каруселі!

- В газетно-журнальному середовищі існує думка, що ніщо так не стимулює працювати, як закриття конкурентного видання. Як Ви ставитеся до конкуренції?
- Ні, мене не стимулює біда конкурентів. Навпаки, коли є конкуренти, є куди рости, до чого прагнути, що змінювати в собі, покращувати в виданні. До конкуренції спокійно ставлюся. Вважаю, що мені є що запропонувати ринку, у мене багато ідей та можливостей для їх втілення, суперкоманда. Читач вибирає, що йому ближче. І якщо це «Мой малыш», значить ми все робимо правильно!

- Як зазначено в описі журналу, до наповнення контенту залучаються педагоги, психологи, висококваліфіковані педіатри і т.п. Хто займається підбором цих людей?
- У нас не буває випадкових людей. І повірте, до наших консультантів можна сміливо звертатися. Так чи інакше, вони перевірені і надійні. Ми самі до них ходимо зі своїми дітьми, читаємо відгуки та рекомендації інших мам, враховуємо популярність і те, що за нею стоїть. Припустимо, до відомого фахівця не так просто потрапити. Ми робимо з ним матеріал і мами, які перебувають в інших містах та з якихось причин не можуть приїхати на прийом, можуть отримати поради, підказки від людини, якій довіряють. Мені здається, це важливо для них.

По-різному знаходимо фахівців. Ось я, наприклад, свого часу звернулася до психолога. Вона дуже допомогла мені з дитиною. Потім я порадила її подрузі і знову все спрацювало. Ми почали ближче спілкуватися, я зацікавилася роботами психолога, її книгою. Як не порекомендувати такого фахівця?

Або інша ситуація, до нас надійшов запит від читачів - поспілкуватися з іменитим ортопедом. Ми це зробили і познайомилися з чудовою людиною, професіоналом своєї справи. В результаті, зробили цілий цикл матеріалів.

А як бути з лором, який допоміг вилікувати дитині аденоїди без операції, коли близько п'яти столичних лікарів твердили, що необхідно термінове оперативне втручання? Вірити йому і ... розповісти іншим батькам про те, що можлива й інша думка.

- Наостанок, які перспективи бачите для друкованого та електронного формату Вашого журналу?
- До речі, є ще україномовна версія «Мой малыш». Ми єдине видання, яке виходить двома мовами. І сайт наш теж можна читати як російською, так і українською! Ось, ще й похвалилася наостанок.

Я вірю у велике майбутнє для нас! Дітки народжуються, а значить, наша робота завжди буде потрібною і затребуваною.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61