реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”

Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”

Анна Слабошпицька, ВСР, 4 курс.
Рубрика: Інтерв’ю з медійними особистостями

Інтерв’ю з головним редактором журналу «Мой малыш»

Шлях до творчої реалізації в кожного різний. Комусь одразу вдається обрати спеціальність, яка на довгі роки стане сенсом професійної діяльності людини, хтось йде методом проб і помилок. Головний редактор журналу «Мой малыш» отримала театральну освіту, проте стала редактором популярного соціального видання про малюків. Наталя Ємеліна переконана: театр – це відображення нашої реальності, а вміння аналізувати гру акторів, думки та ідейні посили автора п’єси можна порівняти з роботою редактора, який збирає інформацію та пише про те, що важливо людям.


- Наскільки мені відомо, Ви закінчили КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого? На якому факультеті вчилися, і як вийшло так, що працюєте не зовсім за фахом?
- Так, Я закінчила театральний. Я театрознавець. І зовсім не вважаю, що працюю не за фахом. Нас вчили думати, аналізувати, збирати інформацію, а потім писати про те, що цікаво і важливо. Власне, цим я і займаюся. Тільки тематика інша. Коли я стала мамою (на останньому курсі), змістилося і поле моїх інтересів. Якраз використовуючи театрознавчий підхід, я шукала різноманітну інформацію про догляд, виховання дітей, аналізувала і використовувала те, що вважала розумним. Чимось ділилася на форумах. І в якийсь момент мене попросили оформити мої замітки в матеріал. Один, другий, третій ...

- Скільки років журналу «Мой малыш»? З яким «багажем» прийшли на посаду головного редактора? Ваш секрет кар'єри?
- Цього року журналу виповнилося 13 років. Я прийшла сюди працювати звичайним редактором, потім стала старшим редактором, мені довірили випуски програм «Ждем Малыша», «Первый год», «Здоровье», «Питание». Коли постало питання про зміну головного редактора, мені запропонували це місце. І я дуже рада, що саме мені.

До журналу «Мой малыш» я працювала в бізнес виданні і паралельно посилено займалася фрілансом. Тоді він ще не був так поширений, як сьогодні. Видання дуже дивно ставилися до журналістів. Наприклад, давали величезні замовлення і ставили стислі терміни. Але ... не дуже хотіли за них платити. Я була молодою мамою, мені потрібні були гроші. І бажання, отримувати оплату за зроблену роботу було логічним. Загалом, це був період, коли я багато писала і вчилася відстоювати себе. Це, напевно, і є той секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну.

- Робота в журналі «Мой малыш» полегшує роль мами власної дитини? Чи навпаки, щільність робочого графіка забирає час у свого «дива»?
- З одного боку допомагає. Я здобуваю корисні знання і можу їх використовувати. У мене є досвід, який я можу передати. Крім того, я на сині випробувала багато з того, що раджу. Тобто, якщо я пишу про щось, значить, я спробувала і це допомогло, чи звернулася до фахівця і його рекомендація стала в нагоді, або ж досліджувала цю тему вздовж і поперек і ділюся своїм баченням ситуації. Часто хороший лікар, педагог, психолог до яких я з дитиною звернулася за допомогою, стають консультантами нашого видання.

Але є і зворотна сторона медалі. Даня і в садку залишався останнім, чекав мене з роботи. І ночами, після здачі номера зустрічав. Бувало, що вихідні проводив зі мною в офісі. Він з самого маленького віку знає, що якщо я працюю, треба вести себе тихо і не відволікати. «Мама пише» - це серйозно. Він ще ходити не вмів, а вже вважав клавіатуру від комп'ютера дуже значущим предметом. Сідав за неї, робив важливе і зосереджене обличчя і «працював». Ось так для нього виглядала мама.

- Редактори журналу - досвідчені мами. Такий відбір персоналу був принциповим? Писати і редагувати потрібно виключно те, на чому сам добре знаєшься?
- Так, У нас всі мами. Причому такі, до яких я б сама влаштувалася дитиною. У Юлі Бражникової двоє діток. Вона дуже м'яка, розуміюча, терпляча мама. З такою надійно, комфортно та цікаво, тому що вона ще й любителька пригод. У Ані Андрущенко троє дітей! І це вихор ідей, творчості, працездатності. Я завжди дивуюся, як вона все встигає: діти постійно зайняті, захоплені. При цьому робота завжди виконується навіть раніше встановленого терміну! У таких мам хочеться вчитися, вони знають, про що пишуть.

Був у нас досвід з редакторами, у яких ще не було діток. Теж добре виходило, якщо вони були захоплені тим, що роблять. У цій темі головне не бути байдужим. Читачі це відчувають. Ну і найголовніше. Навіщо купують наш журнал? Щоб знайти підказки, допомогу. Реальна мама дасть реальну пораду, який стане в нагоді. Ну а теоретик може далеко зайти в своїх припущеннях. Все-таки, ми практичний журнал. Тому редакторам, у яких ще не було діток, доводилося більше працювати, перевіряти інформацію. В основному, вони писали матеріали разом з фахівцями, які їх консультували.

- Існує вислів: «Редактор як цирульник: може обстригти наголо, а може, художньо уклавши патли, створити стильну зачіску». Яка Ваша реакція на матеріал, що не сподобався?
- Я намагаюся завжди побачити користь від матеріалу. Якщо вона є, над матеріалом можна працювати. Крім того, для нашого видання важлива реальність того, що описано. Мама, яка бере в руки «Мой малыш», повинна відчути підтримку, знайти відповіді на свої запитання. Щоб актуально, про неї і про її дитину, по суті. Щоб було зрозуміло, навіщо потрібно робити те, що ми радимо і як.

- Який Ваш стиль спілкування з колегами: авторитарний, ліберальний або демократичний? Як ставитеся до запізнень, наприклад? Чи всі члени робочого колективу мають право голосу?
- Мені здається, ми дружимо. Так, я іноді можу «натиснути авторитетом», але в основному цього не потрібно. Ми всі дуже любимо свій журнал, кожен випуск прагнемо зробити найкращим. У нас команда однодумців, тому мені легко. Я їх чую, вони - мене. І взагалі немає справи до запізнень, затримок. Якщо робота зроблена, можеш розпоряджатися своїм часом, як завгодно. У нас же у всіх діти. Ранком треба піти до лікаря, забрати раніше з дитсадочку ... Тим паче, часто роботу можна зробити у позаробочий час. І я дуже ціную, що всі відповідально ставляться до своїх завдань. Ми дбаємо один про одного, щоб через твою затримку нікому не довелося працювати вночі або у вихідний, щоб була можливість поїхати у відпустку та відпочити.

- Якої системи мотивування співробітників дотримуєтеся? Яка атмосфера в колективі?
- Наш журнал - це і є мотивація. Ми хочемо, щоб він був найкращим! Я намагаюся завжди помічати те, що людина зробила добре і цікаво. Захоплююся, хвалю, радію - це ж природньо. Як я вже говорила, ми дружимо. Навіть відпочивати їздимо разом!

- Що визначає вибір матеріалу - автор, тема, якість тексту? І хто найчастіше є цими авторами?
- Вибирайте актуальні для батьків теми, сезонні, ті, що стануть в нагоді в кожній родині. Коли розподіляю матеріали, намагаюся давати дівчаткам ті теми, які їм цікаві, на яких вони знаються . У нас є редактори, постійні автори-фрілансери, консультанти.

- Що у Вашому розумінні включає в себе «соціальна відповідальність редактора» на практиці?
- Я вичитую всі матеріали, намагаюся зрозуміти, наскільки рекомендації реальні, корисні, цікаві читачеві. Тобто читаю і як редактор, і як мама. Можу сказати, що у нас ніколи немає спірних порад, суперечливих. Так, я несу відповідальність за зміст видання. Ну і ми ніколи не порадимо те, що вважаємо шкідливим або неправильним. Навіть якщо це реклама, гроші, інша вигода.

- Чи буває так званий «ідейний ступор»? У чому черпаєте натхнення для нових ідей?
- Якось обійшлися без ідейного ступору. Навпаки, мені складно вмістити все ідеї в один випуск. Ще на етапі планування відсотків 60 залишається «на наступний номер». Я багато читаю, намагаюся завжди бути в курсі нових віянь в дитячій тематиці. Знаходжу щось дивовижне, цікаве, корисне і мені хочеться поділитися з читачами. Але часто саме життя мене надихає. Телефонує подруга і просить розібратися в ситуації з її дитиною, або моя дитина часто дає поживу для розуму. Загалом, ідеї витають в повітрі, їх тільки треба вміти помічати.

- Який він - Ваш ідеальний вихідний?
- Точно не вдома та вдвох із сином. Маленька подорож, концерт, фестиваль, спектакль, кіно, виїзд на природу. Обожнюю нові враження!

- Якби Вам дозволили повернутися в минуле і прожити ще 1 день - яким би він був?
- Є у мене один день, який я хотіла б змінити. Я тільки влаштувалася на роботу, а у сина був день народження. Відпроситися я не змогла. Звичайно, замовила йому в садок клоунів, торт, кульки, ввечері приїхала з подарунками і свято вийшло чудовим. Але в той день я все ж таки хотіла би бути поруч з ним.
Ну а якщо про хороший день - в дитинство, напевно, повернулася б. Щоб тато і мама разом зі мною каталися на каруселі!

- В газетно-журнальному середовищі існує думка, що ніщо так не стимулює працювати, як закриття конкурентного видання. Як Ви ставитеся до конкуренції?
- Ні, мене не стимулює біда конкурентів. Навпаки, коли є конкуренти, є куди рости, до чого прагнути, що змінювати в собі, покращувати в виданні. До конкуренції спокійно ставлюся. Вважаю, що мені є що запропонувати ринку, у мене багато ідей та можливостей для їх втілення, суперкоманда. Читач вибирає, що йому ближче. І якщо це «Мой малыш», значить ми все робимо правильно!

- Як зазначено в описі журналу, до наповнення контенту залучаються педагоги, психологи, висококваліфіковані педіатри і т.п. Хто займається підбором цих людей?
- У нас не буває випадкових людей. І повірте, до наших консультантів можна сміливо звертатися. Так чи інакше, вони перевірені і надійні. Ми самі до них ходимо зі своїми дітьми, читаємо відгуки та рекомендації інших мам, враховуємо популярність і те, що за нею стоїть. Припустимо, до відомого фахівця не так просто потрапити. Ми робимо з ним матеріал і мами, які перебувають в інших містах та з якихось причин не можуть приїхати на прийом, можуть отримати поради, підказки від людини, якій довіряють. Мені здається, це важливо для них.

По-різному знаходимо фахівців. Ось я, наприклад, свого часу звернулася до психолога. Вона дуже допомогла мені з дитиною. Потім я порадила її подрузі і знову все спрацювало. Ми почали ближче спілкуватися, я зацікавилася роботами психолога, її книгою. Як не порекомендувати такого фахівця?

Або інша ситуація, до нас надійшов запит від читачів - поспілкуватися з іменитим ортопедом. Ми це зробили і познайомилися з чудовою людиною, професіоналом своєї справи. В результаті, зробили цілий цикл матеріалів.

А як бути з лором, який допоміг вилікувати дитині аденоїди без операції, коли близько п'яти столичних лікарів твердили, що необхідно термінове оперативне втручання? Вірити йому і ... розповісти іншим батькам про те, що можлива й інша думка.

- Наостанок, які перспективи бачите для друкованого та електронного формату Вашого журналу?
- До речі, є ще україномовна версія «Мой малыш». Ми єдине видання, яке виходить двома мовами. І сайт наш теж можна читати як російською, так і українською! Ось, ще й похвалилася наостанок.

Я вірю у велике майбутнє для нас! Дітки народжуються, а значить, наша робота завжди буде потрібною і затребуваною.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61