реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Водій «сьомої категорії»
Водій «сьомої категорії»

Водій «сьомої категорії»

Інна Кобець, 2 курс
Від водія до депутата
Рубрика: стиль життя


Депутат Тарасівської сільської ради Київської області Агафонніков Олександр Олександрович розповів про своє депутатство, поділився секретами минулого досвіду водія та пояснив чому він не хоче працювати в США.

– Олександр Олександрович розкажіть ким Ви працювали, чим займалися раніше ?
– Як зараз пам’ятаю 2008 рік – криза, нестабільна робота. Тоді ще працював на фірмі «Тошиба» займався комп’ютерами, по вуха вліз в кредити, а жінка була в декреті. Треба було щось робити, і тоді я вирішив зайнятися легким заробітком - водити таксі. Робота не важка, возиш людей і заробляєш гроші.

– А взагалі Вам подобалася робота водія, чи було досить важко жити таким життям?
– Професія водія - не однозначна. Я вважаю, якщо ти любиш гуркіт мотору, дороги та людей, то ця професія дійсно для тебе. А мені це дуже швидко почало набридати, недоїдання та недосип дуже втомлювали, та і постійне хамство збоку пасажирів дуже не подобалося. Взагалі в таксі їздить безліч хамів та лайливих людей. Тому для мене це були лише легкі гроші і не більше.

– Кажуть існує стереотип, що всі водії слухають шансон? Як ви вважаєте?
– Та ні, думаю це не так. Особисто я слухав «Русское Радио» чи щось типу такого. Шансон я теж інколи вмикав, але щоб цілком надавати перевагу - ні. Думаю це залежить індивідуально від кожного водія.

– Повідайте, були якісь цікаві ситуації під час роботи?
– Так, була така ситуація, але зовсім неприємна для мене. Був Новий рік, тому я залюбки працював у цей час по двійному тарифу. Я на автомобілі загруз в снігу темної ночі. Поряд людей було мало, а в мене малесенька лопатка. Пів ночі я відкопував колеса від снігу і внаслідок попав під приціл нічного патрулю. Як не смішно, але патрульні подумали, що я якийсь бандит, вранці побував у відділку, доки пояснив ситуацію, показав документи. В решті решт грошей не заробив, а тільки проблем на свою голову знайшов.

– Олександр Олександрович, зараз, я знаю, що ви не працюєте таксистом. Розкажіть ким ви працюєте зараз, і, що підштовхнуло Вас змінити професію?
– Зараз я займаюся трьома різними справами. Іноді я працюю кур’єром, перевожу «тарасівські» товари, до речі, які стосуються мого власного приватного підприємства. В мене власний магазин ритуальних послуг у селі Тарасівка. А основна частина мого життя пов’язана з громадською діяльності, я – депутат Тарасівської сільської ради. Колись організував місцеву громаду залатати дорогу: змусив місцеве керівництво відреагувати на багаторічну проблему. Ну, а далі, за бажанням людей висунув свою кандидатуру на вибори, так і став депутатом.

– Скажіть, коли ви останній раз їздили на таксі чи в маршрутці?
– Коли справи пішли вгору, я купив власний автомобіль. Зараз мені не потрібно далеко їздити і витрачати багато бензину, тому, як це їздити на маршрутці я взагалі забув, а на таксі декілька разів їздив, але дуже рідко.

– Ви не вважаєте, що ціна маршрутки 720 завищена: Від Боярки (Тарасівки) до Кільцевої дороги 11 км, ціна - 11 грн, А по Києву найдовший маршрут в 24 км від Лісової до Теремків коштує - 6?
– Це питання доволі важке, ним, на жаль, я не займаюсь і не займається місцева мерія. Але, можливо, це питання треба переглянути, можливо, треба переглянути тариф. Але непотрібно забувати, що маршрут 720- міжміський. Люди, що користуються київськими маршрутами рідко їдуть найдовшим маршрутом. Вони платять 6 гривень і проїжджають декілька станцій. Що до нашого становища, то люди найчастіше їдуть до Києва і проїжджають увесь кілометраж, тому сплачують повну ціну.

– На своїй посаді ви опікуєтесь станом маршрутних таксі та станом самих маршрутних автомобілів? Порівняти Вишневе з Тарасівкою, де набагато ширша мережа маршрутних таксі до Києва, на жаль неможливо.
– Я вже казав, що транспорт не у моїй компетенції. Але ви праві, що необхідно збільшувати транспортну мережу для нашого населення. Я обв’язково буду піднімати це питання на зустрічі з мером, а далі виносити це питання на районний масштаб.

– Скажіть, Ви бували закордоном, користувались послугами таксі там, яка відмінність, якою мовою спілкуються?
– Так, декілька разів був, на таксі не їздив - дорого, а от на маршрутці було декілька разів. Великої різниці немає, така ж система сплати проїзду. Тільки наскільки пам’ятаю, деякі беруть оплату при виході на зупинку і мають скриньку для чайових. Думаю українським водіям ця ідея б сподобалася, якби була легальною. Водії спілкуються здебільшого англійською.

– До речі в Америці водії за рік заробляють близько 40000$-60000$. Впевнена, що ваші офіційні та неофіційні доходи, не складуть таку річну платню. Ви не думали перебратися закордон і працювати там водієм?

– Я скажу може не зовсім не патріотично, але: «Я родину люблю!»

– Чим відрізняється життя депутата від водія?
– Життя депутата повністю відрізняється від життя водія. Якщо раніше мене в зміну не було вдома, то зараз і в вихідні мене немає. Робота важка, грошей ніяких немає, але постійні нерви та проблеми. Коли я працював водієм все було значно легше.

– Ви зараз депутат, чи бувають часи коли ви ностальгуєте за минулим, бо депутат - це відповідальна посада. Чи може водій несе більшу відповідальність перед суспільством, як ви вважаєте?
– Звичайно, і водій, і депутат несе відповідальність перед суспільством. Але депутат несе відповідальність за умови життя даної частини населення, за їх добробут та спокій. А професія водія, на мою думку, ще більш відповідальна . Так, він не відповідає за теплу воду в крані, чисті узбіччя та дитячі куточки, але несе пряму відповідальність за життя людини. Коли, я був водієм, до кінця не розумів всієї відповідальності, інколи грішив. На моєму рахунку за 10 років руху на автомобілі – три ДТП: два за виною жінки та один за виною чоловіка. Але це не були серйозні аварії. Тож зараз я свідомо зміг це зрозуміти і сподіваюсь всі водії будуть пам’ятати про їх обов’язок: забезпечити безпеку пасажирам.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61