реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Уночі все більш щире, справжнє...
Уночі все більш щире, справжнє...

Уночі все більш щире, справжнє...

Марія Бліндюк, 2 курс.
вважає водій фури, який посвятив мене в автостопери

рубрика: подорожі


І навколо ніч вогняною лавою, 
і київська траса десь під Полтавою, 
і в кожній фурі тінями темними 
ховаються перелякані демони. 
І зорі зависають в напрузі, 
і морок ховається в кукурудзі, 
і душі померлих смертю страшною 
тяжко літають над окружною.
Сергій Жадан


Найбільше жартів серед автостоперів саме про далекобійників. Проїхатися у фурі як своєрідна посвята, ритуал. Тож коли о третій ночі на трасі Е40 Київ-Львів постає вибір «сідати чи не сідати», робиш глибокий вдих і залазиш у кабіну.


- І не страшно вночі стояти самій? Не найприємніша дорога. Рідко що зловити можна о такій порі, а на придурків нарватися – легко. І звідки вас береться стільки відчайдухів?

- Часто зустрічаєте таких нічних мандрівників?
- Кожну поїздку, хоча взимку рідше – мерзнуть.

- І всіх берете, чи це мені пощастило?
- Намагаюся одного завжди взяти. Не так сумно. Та й стоплять зазвичай молоді, а їх цікаво послухати. І не будь-хто, а то поет, то журналіст або музикант залізе. На минулому тижні сидів тут один гітарист, дві години мені співав. І щиро так. Навіть моя застаріла шкіра не втрималася – гусяча шкіра пішла. Ми таких пісень не співали, нікому було співати музику вільних. А тут стільки свободи, аж дихається легше.

- Трохи здивувалася, коли у вас тут Pink Floyd почула. Не те, щоб якісь стереотипи, але частіше випадає 5 годин їхати під тюремну лірику, або пискляву попсу.
- Це син мені диски віддає. Я не люблю слухати щось україно- або російськомовне на роботі, відволікає дуже. Англійську знаю трохи, але не достатньо, щоб замислюватися над сенсом пісні. Така музика заспокоює. Дорога стає приємнішою, нічого не дратує. Іноді собі романтику влаштовую (сміється): влітку зупиняюся, щоб перепочити, виходжу й дивлюся на зорі, на трасу, а над усім цим Dire Straits грає.

Уночі все більш щире, справжнє...

- То ви тут не тільки через гроші? Дорога і для душі?
- Так, це з дитинства. Я дуже любив мандрувати з батьком, він намагався мене брати з собою скрізь. Катався не тільки по роботі, йому завжди подобався сам процес поїздки, міг годинами розповідати про довжелезні траси, про водіїв, які трапляються на шляху, про інші міста. І якось із малого віку мені це все ставало рідним, більше, ніж дім, у якому нібито жив, або друзі чи школа. У мене були траса і батько. Так склалося, що до 10 років я об’їздив майже всю країну, але спогади з дитинства з часом розмиваються й уже за 5 років я зрозумів, що треба повторювати досвід, навіть збільшувати його. Батько відійшов, але любов до постійного стану подорожі лишилася. Не достатньо мені було «майже», я хотів їздити більше.

- Самі не пробували стопити?
- Жартуєш, я стопом не один рік їздив. Європою так дуже дешево подорожувати – можна за копійки світ побачити. Тільки обережним маєш бути, в міру, але все ж. Наприклад, о третій ночі стояти на трасі Київ-Львів – не обережно (посміхається). Але автостоп, як молодість і авантюризм, колись закінчується. Мені чогось не вистачало. Потрібне було своє кермо.

- Сім’я?
- Дорога – моя сім’я. Дружина більше не зі мною. Син для мене, як друг, у нас стосунки не схожі на мої з батьком. Він весь у науці. Його світ – у книгах. Іноді сідає до мене, але швидко нудиться, це людина поїздів. А я не знаю, що може бути ліпше за мелодію траси.

Уночі все більш щире, справжнє...

- Чому саме ніч? Ви казали про обережність, але ж удень їздити безпечніше.
- В міру, ну. Не знаю, чому так вважають, як на мене, темінь безпечніша за «майстерність» деяких, хто їздить серед дня. Ніч я нізащо не проміняю. Це тиша, це спокій. Ти ж он сама їздиш так, розумієш про що я. Уночі все більш щире, справжнє.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
04 марта 2018 15:23
Best Day & Night Facial Cleanser | FOREO @esif22 http://workle.website/32


Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61