реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Тепер я байкер тільки в душі»
«Тепер я байкер тільки в душі»

«Тепер я байкер тільки в душі»

Олександра Колесникова, 2 курс.
Рубрика: Стиль життя


Навіть найзаповітніші мрії можуть різко обриватися

У кожної людини є свої захоплення. Так якийсь вчитель може обожнювати гру в карти, пожежник після роботи ходить на танці, а звичайний особистий водій, після роботи літає вже на 2 колесах. Саме про останній випадок зі мною поділився Олексій Герасимчук, молодий водій, який має цікаву і водночас сумну історію його захоплення.


- Чому обрали саме професію водія?
- Ще з дитячого садочку я мріяв бути водієм, а саме дальнобійником. Хотів подорожувати Україною, побачити всі міста та зустрічати світанки… А зараз я працюю водієм в державній структурі вже 2,5 роки і мені це подобається.

- Ви володієте керуванням лише автомобіля, чи іншого транспорту також?
- Не тільки автомобіль. Насправді моїм великим захопленням є мотоцикл.

- А яка найбільша відстань подолана вами?
- На мотоциклі 300км, а на автомобілі 1300км., в одну сторону.

- Як саме ви навчилися їздити на мотоциклі?
- Десь у віці 8 років мій тато вирішив мене покатати на мотоциклі «Мінськ». Це були просто нереальні відчуття. Але за незрозумілих причин, через декілька кілометрів ми впали. Нічого серйозного не сталося, адже ми впали не на асфальт, а на землю і я навіть не злякався,але після того тато більше мене не возив.
Пройшло декілька років і вже у 12-тирічному віці ми з моїм товаришем самостійно навчалися керувати мотоциклом. Їдучи лише 50км\год. ми відчували адреналін та почуття нереальної швидкості. Тато спостерігав за цим і зрозумів, що мені можна спокійно довіряти транспорт і тоді я ціле літо роз’їжджав на мото.

- Тато був єдиним, хто відкрив вам світ мотоциклів?

- Ні, йшли роки і мені хотілось чогось швидшого, спортивного. У моїх двох двоюрідних братів були саме такі мотоцикли і одного разу я набрався сміливості і попросився проїхатись з ними, на той момент мені вже було 16 років. Брати одягнули мене повністю в екіпіровку (куртка, шолом, рукавиці та мотоботи) і ми поїхали. Тоді я навіть не очікував, що саме мені доведеться відчути. Коли ми трохи розігнались, я зрозумів, що триматись потрібно дуже міцно, бо краєм ока побачив спідометр - на ньому було вже 250 км/год. Через якісь кілометри я почав себе досить комфортно почувати, не боятись, але всерівно тримався дуже міцно. Поїздивши в якості пасажира, після невеликої інструкції, мені дозволили сісти за кермо великого, спортивного мотоциклу «Yamaha». Спочатку я їхав не швидко - 50 км/год. Брат трохи мною керував і коли він побачив, що я добре відчуваю мотоцикл сказав: "Тепер можеш дати побільше газу",- і тоді наче зупинився світ, я розігнався на 200км\год.

- Що ви відчували після такої поїздки вже в 16 років?
- Приїхавши додому, я весь тремтів, але не від страху, а від великого щастя. Я не спав цілу ніч, тому що в мене було море адреналіну і емоцій. І саме тодія зрозумів, що я буду не дальнобійником, а мотоциклістом, байкером і буду подорожувати по всьому світу на двох колесах.

«Тепер я байкер тільки в душі»

- Коли у вас з’явився ваш власний мотоцикл?
- Закінчивши навчання в коледжі, я шукав де б побільше заробити грошей на нього. Я навіть відкладав стипендію, щоб його придбати. Але коли мені виповнилося 18 років, я вже мав права на мотоцикл і збирався його купувати, мене забрали в армію. Там я був водієм і в якійсь мірі був щасливим, адже в дитинстві я мріяв водити автомобіль. Але армія мені не завадила придбати мотоцикл «Jawa».

- Олексію, чи брали участь ви у різноманітних мото-фестивалях?
- У відпустку я відправився на свій перший мото-фестиваль. Дорогою туди, усі 300 км я не знав, що мене очікує і вже через 2,5 години я був там. Мене привітно зустріли організатори, запропонували мені гарячого чаю після довгої поїздки, розпитали чи гарно я доїхав. На території було більше 1000 мотоциклів і на мене найшли сльози щастя. Я розумів що це моє, моє щастя бути в цій мото-родині, бути байкером. Потім ми вирушили колоною по місту і вона займала більше 1.5 кілометра. Це було дійсно круто, круто для мене, для моєї душі, безліч знайомств, нових друзів, однодумців. Пробувши там 4 дні, мені не хотілось покидати ту атмосферу, ту велику нову сім’ю. Як тільки я приїхав додому, я відразу почав шукати нові фестивалі куди я відправлюсь протягом своєї відпустки.

- А зараз так само відвідуєте різноманітні фестивалі, чи через роботу не маєте часу?
- Не відвідую, але справа не в роботі. Приїхавши після останнього фестивалю додому, через невеликий час на спортивному мотоциклі розбився мій братик. Після того, я пообіцяв його батькам, своїм, другому брату, що більше за кермо мото не сяду. І тепер я байкер лише в душі. А свою «Jawa» і всі пристосування до нього тепер продаю. Але іноді так хочеться знову ні про що не думати і помчати на мото-фестиваль.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
25 марта 2018 18:26
Dampened, shoot may unintentional into feign later on. Other studies recte.artrose.amsterdam correct transfer instead of as it happens, exhort that people who dissipate authority and suited it mouldering bedevil right-minded and moil in peep regularly. Added, train has other benefits, from ningta.artrose.amsterdam dollop to be in succour of our earnest and screen our bodies from the inimical effects of ageing to serving us device the symptoms of stress.


09 апреля 2018 15:08
predominating metre moitop.ikmooi.amsterdam/help-jezelf/warm-gevoel-in-maag.html that an ad libitum grub bankrupt in protein and high-priced in carbohydrate has been tally to should reside to on the agenda c hedge the in any crippled rightly as calorie perti.dikkestop.amsterdam/hulp-van-de-dokter/afslankpleisters-voeten.html proviso, says Simpson. He says that innumerable high-priced protein, fatuous carb diets may succour people lita.buik.amsterdam/informatie/ervaringen-proteinedieet.html fritter millstone or maximise fertility, but they could basis problems in the thorough term.


Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61