реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Роби, що любиш і люби те, що робиш!
Роби, що любиш і люби те, що робиш!

Роби, що любиш і люби те, що робиш!

Ірина Поліщук, 2 курс.
Рубрика «Професіонал»


«Я дуже люблю дорогу і без неї не можу»

Борис Іванович уже не один десяток років водить автомобіль і уже 36 років заробляє цим собі на життя. Він розповів, чому став водієм, що привело його до столиці і чому він жодного дня не жалкував, що обрав саме цю професію.

- Як довго Ви за кермом? Коли отримали права і де зараз працюєте?
- Я почав водити машину ще з 7 класу, хоч права отримав у 1979 році. Тобто, фактично, за кермом я вже 36 років. У мене відкриті усі можливі категорії від А до Е. Працюю я з 2003 року у «КИЇВ ТРАНС ЛОГІСТИК», вожу на Рено Магнум 500 DXI 2011 муку в різні куточки України із «Київмлина».

- Ким ви взагалі хотіли бути у дитинстві?
- Водієм. Це була моя мрія ще змалку. Тоді машину мав тільки один чоловік на селище. І він вважався авторитетнішим ніж сам голова колгоспу!

- Як Ви дізналися про роботу в Києві? Чи поїхали сюди самі чи може з якимсь товаришем?
- Я з Житомирщини і там, де я жив, не було роботи, щоб прогодувати сім’ю. Приїхав я у Київ сам і відразу почав шукати роботу, а поки проходили ці пошуки, жив у родичів на Русанівці.

- Який у вас режим дня? Чи рано вставати?
- О 5 годині ранку я прокидаюся, поки дійду до гаража і підготую машину, то вже буде 7. Робочий день закінчується по-різному, все залежить від того, куди цей раз повезу багаж. Це може бути Київ, Біла Церква або інша область України.

- Де ви мешкаєте? Чи задовольняють вас умови проживання?
- Фірма надає нам гуртожиток, за який ми платили раніше лише комунальні послуги. Зараз власник у нас змінився. Заборгованість зробив той колишній директор, здається, там 250 тисяч. Фактично, він заплатив і він викупив цей гуртожиток, так що у будь-якому випадку доведеться йти на поступки. А так, я ж кажу, туалет – це не умови. А кухню ми прибираємо самі, то вона у непоганому стані.

- Скільки найбільше часу ви були в дорозі?
- За всю мою кар’ єру відрядження були і в Росію. У Тольятті, Бердянську, Ленінграді був. Я так їду туди місяць, 4 дні відбув, їду додому, 4 дні побув і знову їду - ось така робота. А так найбільше 960 кілометрів проїхав до Бердянська.

- Які були цікаві ситуації в дорозі?
- Мене чоловік найняв, оплатив все і послав на Тальятту. Їхали ми біля Ульянівська і там на полі у мене обірвалося зчеплення. То цей хазяїн поїхав купляти зчеплення, а я стою, їсти тоді дуже мало було. Що хочу сказати, житомирські їхали, хмельницькі їхали, ніхто не став. Саме, як кажуть, кацапи зупинилися і допомогли. Вже я приліг, а потім встав і дивлюся: копиці стоять на полі і ці очі… вовки! Запам’ятав чого це? Бо тоді скоро у моєї жінки День народження було. І не було ж мобільного, нічого не було. Як ти подзвониш, привітаєш серед поля? Оце я запам’ятав, як я святкував День її народження.

- Часто вас поліція зупиняла?
- Ну, як даішники були, то частенько зупиняли, перевіряли. А зараз поліція. Фактично як, ти порушуєш, от тоді зупиняють. Ось мені, наприклад, вони зараз більше подобаються ніж даішники, бо якось воно так: не порушуй і їдь собі. Я вважаю, що це правильно. Ось останній раз, їду в Білій Церкві, порушую, мене зупиняють і питають: «Ви знак бачили?», я сказав, що бачив, а вони: «То чого поїхали?». Я якось викрутився, пояснив, що знак не каже, куди саме їхати, то поліція: «Наступний раз попадете – будемо складати акт». Оце мені сподобалося, і більше я їх не бачив.

- Коли ви їдете далеко, десь в Росію, ви підбираєте людей, автостоперів?
- Ні. Нам заборонено було, та і я боявся. Випадки були, як хлопці їдуть, дівчина зупиняє. Поки вона сідає, тебе викидають з машини і все, повертаються додому без автомобіля. І вони винні. Тоді з нього взяли 860 рублів, а це 6 місячних зарплат.

- Чи натрапляли ви колись на небезпеку?
- Я йшов о 5 ранку на роботу, то до мене пристав якийсь хлопець , почав щось непристойне пропонувати, а я розсердився і погнався до нього. Він ключі загубив, я підібрав, намагався знайти, віддати їх, але не вийшло. Ось досі у мене лежать. А ще о цій же порі, йду, зимою було… До речі, після цього випадку я купив собі пістолет. Так от, бачу жінку, на яку напала ціла зграя собак. Я виломив гілляку і давай розганяти їх. Потім міліція приїхала, а жінка лежить, подумали, що я цю жінку побив, але вона все пояснила, то й все обійшлося. На щастя, пістолет ще не знадобився.

- Що ви слухаєте у дорозі? Свою музику чи радіо?
- Взагалі, я люблю слухати диск фрістайл, мені син записав, там 16 пісень. То я включаю і цілу дорогу грає мені «Ах какая женщина» і «Не сыпь мне соль на рану». Вона мені не набридає, я вже знаю всі слова і підспівую.

- Чи потрапляли вам під колеса тварини?
- Здається, ні. Навіть ніхто не потрапляв. Бачив дуже серйозну аварію: лось потрапив під Жигулі, то машина була розбита вщент. А так по дорозі багато хто бігає:кози, зайці, кабани, їжаки. А ще хочу про зайців розказати. Ну, я їх не давив, просто цікаво розказати… Ти їдеш і вмикаєш ближнє-дальнє світло, а попереду заєць і може бігти перед тобою хоч 10 кілометрів.

- Коли ви йдете на пенсію і що ви будете робити?
- У 2018 році. Я дуже люблю дорогу і без неї не можу. Якщо все буде добре, і здоров’я не підведе, то може ще декілька років поробити.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61