реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Водій маршрутки, якому бракує уваги
Водій маршрутки, якому бракує уваги

Водій маршрутки, якому бракує уваги

Олександра Буленок, 2 курс.
У всіх людських бідах винен водій

Більшість з нас щодня стикається з водіями тролейбусів, маршруток чи трамваїв, але ми рідко спілкуємося з ними, цікавимося їхньою роботою чи просто дякуємо. Борис Вікторович Дубовенко – один з тих, про кого пасажири згадують тоді, коли потрібно заплатити за проїзд, або тоді, коли біжать запізнюючись до маршрутного таксі. За кермом цей чоловік з 16 років: дядько був водієм та давав покерувати. Зараз йому 27 і він цілком задоволений вибором. Чому? Борис Вікторович з радістю поділився цікавим досвідом та враженнями.

Скажіть, де Ви працювали раніше та де працюєте саме зараз?
Я працював з 21 року на автобусі. Починав з КП «Київпастранс» 5 парк. Недовго я пропрацював там, оскільки автобуси в жахливому стані. Після цього працював на маршрутках та й зараз працюю, у ТОВ «Ірпінське АТП 13320».

Як часто Ви виходите на роботу?
Працюю по два тижні, а неділя в мене вихідний.

Напевно, є багато речей, що дратують кожного водія у діях пасажирів. Які саме, на Вашу думку?
Робота з людьми нелегка – часто доводиться нагадувати пасажирам про елементарні правила поведінки. Звичайно, найголовнішою проблемою для мене часом стають розмови по телефону біля кабіни водія. Для чого ж, цікаво, у кожній маршрутці висить табличка, яка нагадує: «Не розмовляти біля водія»?

Чи виникали якісь конфліктні ситуації між самим пасажирами, та як Ви діяли у таких ситуаціях? Можливо, траплялися бійки?
Як я вже сказав, бувають різні ситуації як на дорозі, так і в салоні. Всяке буває, але найчастіше звичайні конфлікти. Що ж до бійок, то так, вони трапляються, але зазвичай у п’ятницю чи суботу. П’янички різні. Доводиться або ж розбороняти, або ж виганяти.

Тоді що ж до конфліктів між Вами та пасажирами?
Їх, на щастя, не буває.

Що Ви любите і ненавидите у своїй роботі?
Ну, це справді дуже цікаво та весело, нудьгувати не доводиться. Проте варто зазначити, що робота з людьми дуже складна, бо люди різні й у всіх їхніх бідах винен водій.

Жодного разу не бачила жінку, яка працює водієм маршрутки. Як Ви вважаєте, чому жінки не обирають цю професію?
Насправді, в багатьох містах жінки працюють водіями маршруток. Просто в Києві їх навряд чи зустрінеш. Ця професія не досить популярна серед жінок, бо, певно, є досить виснажливою.

Завжди було цікаво, про що водії думають в кінці робочого дня, коли позаду зустріч з десятками людьми, коли подолано десятки кілометрів. Як Ви почуваєтесь, коли закінчуєте ввечері роботу?
Я просто беру і залишаю роботу в маршрутці. Просто зачинив її там та й все. А вдома вже відпочиваю.

Напевно, траплялися випадки, коли пасажиру не було чим заплатити. Як Ви чините у таких ситуаціях? Адже, як кажуть, «водій не Дід Мазай – зайців не возить».
Я обдумую: якщо людина нормальна, то безкоштовно даю проїхатись. Адже, як відомо, добро повертається.

Цікаво, чи штрафували Вас під час роботи за порушення правил дорожнього руху?
ПДР не порушую, ні. Проте були штрафи за висадку у другому ряду. Оскільки якщо заїдеш у перший ряд, то потім не випускають, а у нас кожна секунда – на вагу золота.

Чи часто Ви розмовляєте з пасажирами? Чи розповідають секрети, чи діляться життєвим досвідом?
Так, розмовляю, особливо в останній рейс, коли нема куди поспішати та можна поспілкуватися… Адже у водія маршрутки, незважаючи на те, що він працює з людьми, є дефіцит спілкування та уваги.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61