реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / “наши дороги - минное поле”
“наши дороги - минное поле”

“наши дороги - минное поле”

Марія Молодковець, 2 курс
Рубрика: стиль жизни

ДЛЯ НЕГО ВЕЛОСИПЕД - СВОБОДА

Мы слышали много страшных историй о велосипедистах на дорогах. Правил не знают, едут куда хотят. Так ли это? И какого мнения сами любители двухколесных об водителях? К счастью, ответы удалось найти у старого друга, чей опыт и знания этой сферы изнутри поможет слегка развеять мифы о горе-велосипедистах.
Дима Мусиенко, велокурьер, с радостью ответил на несколько несложных вопросов.


- Как долго ты в этой профессии? И как много времени занимает работа?
- Работаю велокурьером около года, мой знакомый открыл службу велодоставки, но скорее это не служба, а коллектив по интересам. Тусовка. Локальная тусовка. Предугадать количество работы невозможно: иногда ты можешь в понедельник получить 1 заказ, после выходных парочку, а спорой неожиданный завал в пятницу.

- Ты сам обеспечиваешь себе жилье? Хватает ли зарплаты велокурьера на разного рода потребности? Часто приходиться искать иного рода подработку?
- Живу сам, бросил учёбу на первом курсе, планирую перепоступать в другой вуз. Приходится тянуть большенство растрат на своих плечах. Но на жизнь хватает, к счастью родители пока взяли на себя оплату коммуналки. А вот зарплата зависит от выработки, хочешь деньги - вкалывай, уставай. не хочешь - делай минимально работы, тут решаешь только ты, потому что каждый делает тот объем работы, который он хочет.

Но проблема в другом: часто нет заказов, доставок и это не позволяет работать выгодно на максимальных оборотах, да и оплата не объективная, как за физический труд. Да и многие твердят о возможности “обворовывать” клиента. Нет такой возможности. У велокурьеров все официально, по чекам. То ли дело чаевые. Их всегда приятно получать.

Другие способы заработка появляются редко. Скорее это возможность быть бесплатным консультантом для знакомых, например помощь в их делах или же просто подкрутить велосипед за бутылку пива.

- Тебе повезло устроится у знакомого. А что вообще можешь сказать о приеме на работу: нужно ли иметь какую-то квалификацию? И кстате, опрашивают ли у вас банальные ПДД?
- На работу приходит кто-угодно,лишь бы ему было в кайф работать, катаясь по Киеву и не сидеть в офисе. Тут дело не в квалификации, скорее в интересе. Большинство велокурьеров просто с детства на великах, я к примеру с 5 лет. А что может быть прекрасней, чем работа и удовольствие в одном флаконе?!

А вот что касается ПДД, то мое личное мнение таково: нет смысла сдавать какие-либо тесты, экзамены велосипедисту, если правил не знают 80% водителей. Да и образованности в этой сфере у велосипедистов намного больше, чем у автолюбителей. Как не крути, безопасность в первую очередь. Поверь, когда ездишь на велике нарушения очень заметны.

- Что можешь сказать о безопасности велосипедистов на дорогах Киева. Приспособлены ли они хоть каким-то образом под велосипеды?
- Кататься на велосипеде по дорогам общего пользования в Киеве - это уже беда, это опасно и всегда есть шанс того, что ты уснешь, или водитель. Безопасность на дороге в столице такая же, как если ехать на большой фуре по минному полю.

Дороги в целом никакие. Велодорожки? Мы о них только много слышали, а так-то одни ларьки и раскладки. Дороги Киева даже не приспособлены для машин, какая речь может идти на двухколёсных?

- Часто ли случались ДТП с участием велокурьеров? Происходили с тобой неприятности на дорогах?
Были и отбитые зеркала, и гнутые двери, и синяки, и серьезные травмы. А вот серьезных ДТП я слава Богу не встречал. Драные колени, отбитые бока и ссадины - почти как паспорт велосипедиста. Конечно так или иначе разок зацепишь машину, или же тебя просто подрежет бешеный водитель. Я же говорил: наши дороги - минное поле.

- Ну и напоследок: почему ты решил взяться за это дело? Не хотел бы пойти в велоспорт, или же он отсутсвует в нашей стране?
Велоспорта у нас нет. Только любительские гонки, которые никто не смотрит, не проводит и не хочет этим заниматься. Но хотя бы на них не прочь попасть.

А это дело выбрал попросту потому, что велосипед - это свобода.

Я по-настоящему получаю удовольствие от этой работы и готов жертвовать финансовой частью ради своих гедонистических потребностей.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61