реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Віктор СКРИПНИК: "У карти з гравцями не граю"
Віктор СКРИПНИК:

Віктор СКРИПНИК: "У карти з гравцями не граю"

Дарья Ракіцька , 2 курс.
Перший в історії українець, який став головним тренером в німецькії Бундеслізі Віктор Скрипник дав відверте інтерв'ю. Коуч "Вердера" розповів про своє життєве кредо та про клімат в клубі.

- Після домашніх матчів «Вердера» футболісти йдуть в спеціальну зону відпочинку пити пиво? Коли в 1996 році ви приїхали в Бремен, вас такі походи сильно дивували?

 - Пиво - настільний напій в Німеччині. Ніхто від цього не ховався і не ховається. Але мене здивувало, коли Фелікс Магат (тренер «Вердера» в 1998-99 рр.) за день до гри збирав гравців ввечері, щоб випити келих пива для гарного сну.

 На стадіоні ми маємо свою зону, де сидять сім'ї гравців і тренерів. Після гри футболісти зустрічаються там, щоб поспілкуватися, посидіти хвилин 30. У ложі можна випити пиво, але я жодного разу не спостерігав ситуацій, коли наші хлопці так робили, бо це місце бачать вболівальники. Якщо людина захоче випити, вона це зробить в більш тісному колі.

 - Ви не приховували, що душевно відзначили перемогу над «Боруссією» Дортмунд в останньому турі першої частини чемпіонату. Зібралися відразу після матчу або на наступний день?

 - 20-го грудня ми запланували святкування Нового року. Це був останній вечір перед відпусткою. У Німеччині з 24 на 25 грудня відзначають католицьке Різдво. Команда зібралася разом в ресторані, я подякував за роботу, яку виконали. Ми посиділи, повечеряли, з усіма поспілкувалися і по-доброму попрощалися з гравцями, які йшли від нас. Зібралися всі разом: не тільки гравці, але і адміністратори, медичний та обслуговуючий персонал, водії автобусів. Адже всі ми - частина команди.

 - Алекс Фергюсон міг в автобусі перекинутися в карти з гравцями. Ви собі подібне не дозволяєте?

 - Ні, я в карти з гравцями не граю. Ми можемо зіграти в настільний теніс, футбол через сіточку. Хлопці люблять між собою так само грати в настільний футбол. Нещодавно після гри тренерський штаб змагався з гравцями, які не були задіяні в матчі, в теніс-бол. Хто виграв? Досвід переміг молодість. Такі моменти зближують колектив. Це дуже корисно, щоб футболісти відчували себе комфортно і не боялися чогось.

 - Ніхто з українських друзів після вашого призначення головним тренером бременців не просив дістати ВІП-квитки на домашні матчі «Вердера»? Тренер молодіжної збірної України Сергій Ковалець з українською делегацією приїжджав на останній домашній матч першого кола з «Боруссією» ...

 - Квитки можна піти в касу і купити. ВІП-квитки у мене практично не просять. Я вважаю, що завжди повинен бути присутнім якийсь такт у спілкуванні. Звичайно, є індивідууми, у яких часом виникають дивні прохання. Такі люди не входять в коло моїх друзів.

 - Їм не складно відмовити?

 - Головне - правильно оцінити ситуацію. У житті трапляється різне: людина пробувала, не вийшло. Коли безвихідна ситуація, я допоможу, і це буде від душі. Знаєте, з часом змінюються пріоритети. Важливо зберігати в собі культуру, щоб матеріальне благо не псувало душу людини. Повірте, культурна літня людина щасливіше, ніж багатий старий без душевного виховання.

Щодо моїх друзів, то вони хороші, тактовні і впевнені в собі люди. Того ж Ковальця мені було приємно побачити в Німеччині. Провів Сергію екскурсію, показав йому «Вердер» зсередини, шкода тільки, що було мало часу на спілкування.

 - Микола Ліневич, який кілька років очолював медичну службу «Гамбуpга», а зараз працює лікарем в «Дніпрі», зізнавався, що в його «Гамбурзі» не було жодного футболіста-курця. «Вердер» може похвалитися подібною статистикою?

 - Напевно у нас є хлопці, які курять. Я, звичайно ж, нікого не ловив і не збираюся цього робити. Головне, що гравець робить на полі, а не за його межами. Якщо він вважає, що йому куріння не заважає, значить, може собі дозволити. В підсумку тренер вирішує, грати футболістові чи ні. Коли я бачу, що куріння шкодить, тоді я можу підопічному про це сказати. Але це особиста справа кожного.

До речі, за ті 8 сезонів, які я відіграв в «Вердері», жоден воротар не курив.

- «Вердер» у Німеччині називають Gesund, тобто, здоровий в економічному плані клуб. У сенсі, без боргів, із правильним менеджментом. А які команди Бундесліги не вважаються такими?

 - Я детально не вивчав річні фінансові звіти інших клубів. Знаю лише, що у деяких є певні кредиторські заборгованості. Але це не говорить, що вони не грають, зараз розваляться або з них знімуть очки. Існують команди, у яких заборгованість не по зарплаті, а за вкладений бюджет на сезон. Наприклад, вони взяли кредити під конкретні фінансові розрахунки. Але з якихось причин ці розрахунки не виправдовуються, бо команда не дуже добре грає, цікавість вболівальника втрачається, тому від продажу квитків немає прибутку, падають доходи і за іншими напрямами. Але при цьому тут клуби не закриваються. Прагнуть залишитися в Бундеслізі, тому що тут дуже хороший чемпіонат, який за допомогою платоспроможною аудиторією фанів монетизуються в серйозний бізнес. Знятися з турніру можуть лише команди третьої ліги - якщо бачитимуть, що не в силах «потягнути» бюджет. Але і вони не перестають існувати , а переходять в регіональні ліги.

- Чи читаєте німецькі газети?

 - У нас є прес-аташе. Кожен день прес-служба звітують, вводять в курс справи, розкривають спрямованість певних питань. Персонал «Вердера» забезпечує мене всією необхідною інформацією, тому нічого читати не доводиться. Коли прокидається інтерес, можу посидіти пару годин в інтернеті і знайти щось корисне для себе.

- А можете сформулювати своє тренерське кредо?

 - Давайте, я краще спробую сформулювати своє життєве кредо. Навіть якщо ти зараз регулярно знаходишся в центрі уваги, потрібно залишатися людиною. Так, з ростом кар'єри пріоритети змінюються. Але ставлення до людей має бути таким же, яким ти хочеш бачити ставлення інших людей до себе.

 - Чи будуєте якісь довгострокові плани?

 - У неділю у мене гра з «Гертою». Нам дуже потрібна перемога. Концентруюся на майбутню гру. Природно, мені дуже подобається моя робота. Я щасливий, що перебуваю тут 18 років. У мене контракт в «Вердером» до 2017 року. Якщо мені довірять і далі тренувати команду, то я буду цьому тільки радий. Зараз роблю все, щоб моя команда покращувала якість гри. Якщо ми вилетимо з Бундесліги - це будуть великий удар для Бремена.

 - Що потрібно Віктору Скрипнику для щастя?

 - Головна цінність у житті - родина. На першому місці у мене діти і дружина. Я знаю, що близькі не будуть з тобою все життя. У мене вже немає мами і тата. Брат живе в Україні, переживаю за нього.

- Дивитесь новини з України? Яке ваше ставлення до подій на сході країни?

 - Я вважаю неприйнятним, коли в наш час гинуть люди. Все можна вирішувати по-іншому, а не вбивати мирне населення. Що ж стосується моєї позиції, то я вірю в правильність обраного українським народом європейського вектора розвитку, цілком підтримую його. І пишаюся тим, що я українець.

- Слідкуєте за «Дніпром»?

- Коли є час, включаю українські канали. Дивлюся ключові гри «Дніпра», «Шахтаря», «Динамо». «Дніпро» - моя улюблена команда. Я там навчався азам життя і постав як футболіст. Коли прийшов до «Дніпра», дивився на Протасова, Кучеревського, Тищенко знизу доверху, у них вчив школу життя, переймав ставлення до футболу.

Добре знаю Діму Михайленко. Якщо зараз зустрінемося, то знайдемо про що поговорити. Продовжую тримати зв'язок з колишнім одноклубником Андрієм Полуніним.

- За ті 10 років, які ви відпрацювали в структурі «Вердера» тренером, з боку «Дніпра» ніколи не було розмов про повернення в Дніпропетровськ?

- Речі про повернення в «Дніпро» не було. Але, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61