реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Встигнути все
Встигнути все

Встигнути все

Олена Пащенко, 4 курс.
Альона Сереброва - засновниця українського модного бренду одягу із назвою “Serebrova”. Сьогодні українська дизайнерка відома як на Батьківщині, так і за кордоном. У свої 45 років, вона єдина серед українських колег, хто успішно презентує свої покази за кордоном: в Італії, Франції, Сербії, Китаї та Бельгії. Втім сьогодні Альона може похвалитися не лише гарною кар’єрою, а й міцною родиною…

- Альона, добрий день. Дуже цікавий лук в вас. Це одяг із вашої нової колекції?
-Дякую, ні, це одяг від мого французького колеги, колекції ще з 2013-го року.

- А ви часто одягаєтесь у власні речі?
- Провокаційне питання (посміхається). Взагалі, не дуже часто одягаю свої речі. Не те, щоб вони мені не подобались, а просто, я вважаю, що Сереброва в Серебровій ну це вже забагато (сміється). Мені приємно, коли я бачу колег у своїх речах, тому сама намагаюся не забувати приділяти їм такі ж знаки уваги, щоб їм також було приємно.

- Така ввічливість - один з принципів життя?
-Ввічливість дійсно один із моїх принципів життя. Нікому в житті ніколи не нагрубила, не люблю робити людям неприємне.

- А коли із вами грубо поводяться, як ведете себе?
-А ось тут я вже застосовую свій другий принцип життя - з хамами треба по-хамськи (сміється). А взагалі-то, мені іноді буває навіть ліньки лаятися з кимось, тому у деяких випадках я просто жалію таких людей. Вони ж такі, тому що нещасливі, щасливі люди так себе не ведуть, знаю по собі.

- Кому чи чому винні своєму щастю?
- Мій чоловік, це моє велике щастя. Він для мене все робить, мені іноді так хочеться йому чимось віддячити, що я ламаю голову, який би йому сюрприз влаштувати. Він знає мене мабуть краще за батьків. Коли я ображена на нього, можу там якесь погане слово сказати, а він мені у відповідь 20 теплих слів. Мені тоді одразу на душі кепсько стає та соромно, так і розчиняються мої образи.

- Як довго ви вже разом?
- Цього року будемо святкувати срібне весілля. Я рано вийшла заміж, ну хоча не зовсім, мабуть, рано, у 20 років. Він старший за мене, тому майже одразу захотів одружуватись та планувати дітей. Я спочатку сумнівалася, сім’я може завадити кар’єрі, бо вже тоді планувала своє дизайнерське майбутнє. Тож через рік після знайомства ми одружилися, а ще через рік в нас народилася донечка. Він був настільки щасливий, це була його перша дитина в 34 роки. Здається, що ось саме після народження доньки в нас настільки зміцнилися відносини, що і досі не можемо уявляти себе один без одного.

- Це фантастично! Як вам вдалося і родину побудувати і кар’єру? Багато молодих людей відмовляються від родини заради кар’єри, як ви встигнули все?
- Даремно відмовляються. Коли маленькій було три роки, ми почали користуватися послугами няні, поки я малювала і шила, вона займалася дитиною. Потім моя кар’єра процвітала, донечка росла, тому мені не було важко. У такі рішучі моменти важливо просто не боятися. Якщо буде взаєморозуміння між чоловіком і жінкою, то все буде добре.

- Ваш чоловік не ображається, що ви постійно працюєте?
- Він і сам більшість часу проводить на роботі, тому йому немає на що ображатись. Він мене у всьому підтримує.

- Розкажіть про початок свого дизайнерського шляху, коли все почалось?
-Все дуже банально. Я з дитинства займалася цим, і напевно, невміння робити нічого крім цього і привело мене до заняття моделюванням одягу. У дитинстві навчилася малювати, потім - шити. Так якось і прийшла до такої творчості.

- Ваш чоловік спонсорував ваш бренд? Як ви вважаєте, чи можливо досягти успіху, не маючи колосальної фінансової підтримки?
-Я яскравий приклад того, що можна домогтися, просто шлях цей буде значно довше. Мій чоловік на початку допомагав мені, це були не суттєві фінансові вклади, він в мене не мільйонер, а цей бізнес потребує мільйонних вкладів. Я «розкрутилася» в 2003-му році, до цього працювала із дуже малим капіталом. І ось 12 років я вже працюю, звичайно, якби була належна фінансова підтримка, то я б активно працювала вже не 12, а 24 роки. Хоча, можливо, без грошей іноді і краще починати, тому що вони розбещують, а їх відсутність - дисциплінує.

- Вас відсутність грошей дисциплінувала?
- Я завжди була гарно вихованою та спокійною дівчинкою. Грошима мене батьки не балували, я зі звичайної родини, тому ще з дитинства розуміла, що все маю зробити сама. Коли вийшла заміж, стало трохи легше, чоловік допомагав і фінансово, і морально. Із його появою я зрозуміла, що не маю тягнути все на собі, в мене є колосальна підтримка.

- Що надихає вас створювати нові колекцію і придумувати нові образи?
- Я дуже щаслива людина, мені не потрібно якось довго над цим думати або мати якесь особливе натхнення. До мене дуже багато ідей навіть у сні приходить, не вся колекція звичайно, але деякі моделі. Коли у мене запитують, як же все-таки виникла ця ідея, я не можу відповісти, ідеї приходять до мене самі.

- Це мабуть і є талант. Зазвичай на шляху до успіху виникають багато перешкод? Які в вас були?
-У мене їх було дуже багато. Найбільше мене «підкосило» моє постійне тяжке економічне становище, мені доводилося працювати на великих фабриках художником-модельєром. Це була дуже тяжка робота, по 12 годин за копійки. Я дуже втомлювалася, проте свою майстерність шиття відточила до вищого рівня. Хоча і не дуже люблю згадувати ті часи, але я, мабуть, десь в глибині души радію, що вони були. Я набралася досвіду та стала сильною, а це все, що необхідно для кар’єрного розвитку. Я дуже співчуваю молодому поколінню. Зараз такий час, кризовий і тяжкий. І дуже складно не втратити віру в себе. Це як у притчі про жабку, яка потрапила в бочку з молоком і їй потрібно випити все молоко, щоб звідти вибратися. І студентам потрібно ось випити це все молоко, пережити ці проблеми, і вірити в себе, тоді все вийде. Іноді, у своєму юнацтві, я втрачала цю віру в себе, проте не зупинялася, не здавалася, і зараз маю і свою власну фабрику і шоу-руми по всьому світу. Тоді це здавалося недосяжною мрією, а зараз це моя реальність. Якщо чесно, то і досі не віриться, що це все моє.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61