реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Подолян: «Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є»
Подолян: «Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є»

Подолян: «Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є»

Олена Пащенко, 4 курс.
Дизайнер Володимир Подолян почав свою кар'єру в Україні. Сьогодні він призер численних обласних, міжрегіональних, міжнародних конкурсів дизайнерів України та світу.
З 2005 року Володимир Подолян створює одяг для англійського бренду ATELIER 1 - Podolyan for Atelier 1 під керівництвом британця Девіда Фоулі. Колекції Podolyan for Atelier 1 з жовтня 2007 по вересень 2008 року було представлено в Лондоні під час London Fashion Week.

Незабаром після цього, отримавши досвід у Великій Британії, Володимир прийняв рішення робити одяг під власним брендом - PODOLYAN. І вже у 2010 році Володимир Подолян представив свою першу колекцію бренду PODOLYAN під час Ukrainian Fashion Week. З тих пір дизайнер представляє колекції кожний сезон в рамках Ukrainian Fashion Week. Також Володимир вже протягом декількох років отримує позитивні оцінки від преси та байерів України та світу. Його одяг продається в США, Південній Кореї, Великій Британії, Японії, Іспанії, Росії та Україні. Його бренд визнаний як українськими, так і іноземними модницями.


- Володимир, коли ви вирішили, що хочете розвиватися саме в фешн-індустрії?
- Мені не доводилося вибирати ні перед чим, скільки пам'ятаю себе в більш-менш зрілому віці, коли я вже міг тверезо мислити, я завжди хотів бути дизайнером. Всі мої кроки були спрямовані на те, щоб бути дизайнером одягу. Я з дитинства багато малював. Звичайно у 5-7 років я, як і всі діти, малював природу, мати, тата та таке інше. А ось вже у вісім років, це і досі згадують мої батьки, я малював людей та більший акцент робив на одяг.

- Не пам’ятаєте, чому саме одяг вас приваблював?
- Він мене і зараз дуже сильно приваблює. Одяг - це спосіб самовираження, я думаю, що по одягу можна зрозуміти, що за людина перед тобою. Я міг намалювати людський силует в загальних рисах, а ось одяг я вже розмальовував детально. Зображав різні речі, звичайно це були ті фасони, які я вже десь бачив, я їх повторював на папері, розмальовував кольорами. Навіть, уявіть, не пропускав жодного ґудзика на піджаку, який малював, жодної деталі в одязі я не втрачав. Мені було байдуже як виглядають мої персонажі, вони були кривими, звісно, але їх одяг був більш старанним.

- Як ваші батьки відреагували, коли ви заявили їм, що хочете стати дизайнером? Підтримували?
- Наскільки я пам’ятаю, вони не сприймали це як мою майбутню професію. «Ну малює він там, ну одяг подобається, ну а стати він має фізиком» - мені здається якось так і вони думали. Ну а взагалі, в юнацтві я не займався цим серйозно. Аби не хвилювати батьків, що я вийшов невдалим (сміється), я вивчав астрономію, фізику, математику. А взагалі у дитинстві мріяв бути пожарником. Серйозні наміри на моду почалися з 17 років, тоді я захотів навчитись добре шити. І в мене це вийшло.

- Які перешкоди були на вашому творчому шляху? Що вам допомогло їх здолати?
-Я завжди був комунікабельною людиною, в мене багато друзів ще з дитинства, що примітно, це те, що навіть друзів дитинства я зміг зберегти. Я родився на Вінничині та аж ніяк не соромлюсь його. З багатьма друзями дитинства ми і листуємося і передзвонюємся. Моя комунікабельність мені допомогла. Колись в мене була найбільша перешкода для мого дизайнерського зросту - відсутність спонсора. Завдяки великій кількості моїх знайомих, мій спонсор знайшов мене сам. Я підтверджую, що шлях кожної сильної людини - нелегкий. Доводиться долати багато перешкод як побутових, так і глобальних. Це нормально, це загартовує людину і робить її цілеспрямованою і сильною.

- У вас є спонсор?
-Так, звичайно. Проте спонсором я його не називаю, він мій бізнес-партнер. І доречи, окрім того ми з ним в гарних стосунках.

- Виходить дійсно задля досягнення цілей потрібно гарне фінансування?
- Звичайно будь-який успішний бізнес може бути тільки за умови успішних інвестицій. Я не цинічна людина, я не скажу, що гроші вирішують все у нашому житті. Нажаль, існує багато речей, які неможливо купити. В цьому я вже декілька разів переконувався.

- А ви починали як?
- Реалії нашого життя є такими, що без фінансування ти нікуди не пролізеш, яким би талановитим ти не був. А ось, коли і талант є, і фінансування, то залишається тільки працювати і все буде добре. В моєму випадку було саме так. Мій талант, гроші спонсора і ось я вже дизайнер. Так-так, я сором’язливий (усміхається), ну дійсно вважаю себе талановитою людиною.

- Ви створюєте одяг для багатьох відомих людей, вони люблять ваші колекції, чекають їх, купують. А ви сам який одяг любите? Яким речам надаєте перевагу?
- Я по життю мінімаліст. Тому перевагу в одязі надаю мінімалістичному одягу. Як не дивно, в моєму одягу немає великої кількості речей. Я вважаю, чим більше в людини одягу, тим більше енергії вона на нього витрачає. Тому в моєму гардеробі лише найнеобхідніше і, до речі, майже не має коштовностей. Тільки ті, що колись подарували. Я вважаю, що люди мають витрачати енергію на подорожі. Це приємніше.

- Що надихає вас створювати нові образи, нові колекції? Звідки приходять ідеї?
- Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є зараз. Я надихаюсь цим. Завдяки цьому в мене виникають нові ідеї. Я з кожної подорожі приводжу десь по десять ескізів. Люблю подорожувати, люблю пізнавати нове. Та коли я це отримую, то застосовую свої знання та натхнений настрій для творчості. Як бачите, виходить доволі не погано.

- Багато наших дизайнерів прагнуть стати такими ж відомими, як світові зірки. Я впевнена, що у вас теж є кумир зі світових дизайнерів, чи хотіли б бути на когось схожим?
- Мої кумири - це Рей Кабакуба, Дімельместер, Прада, Маквін, але бути схожим на когось з них ніколи не хотів. Нічого особистого, просто я вважаю, що кожна людина унікальна, головне - знайти цю унікальність в собі. Для цього треба не копіювати когось, чиїсь ідеї, а працювати над своїми екземплярами. Я завжди вважав себе особливим, відчував потенціал в собі, тому копіювати когось - це означає відмовитись від себе. Я б на це ніколи не пішов. Світові дизайнери вже зробили собі ім’я завдяки якісь колекції, молодий дизайнер також має показати щось нове, що ще ніхто ніколи не бачив. Лише тоді він зможе стати індивідуальним та унікальним.

- Що порадите студентам, які тільки-но розпочинають свою кар'єру. Як знайти того самого бізнес-партнера і добитися успіху?
- Важко щось порадити, у кожного шлях до успіху різний. У цьому питанні, в пошуку бізнес-партнера, не потрібно спиратися на чиїсь поради, потрібно йти своїм шляхом. Я не скажу, що треба вчитись на чужих помилках, все одно ніхто на них не вчиться, треба не боятися помилок, долати перепони на своєму шляху і наполягати на своєму. Ні в якому разі не варто відмовлятися від своєї мрії, навіть якщо вона дуже тяжко досягається.

- Яке ваше життєве кредо?
- Краще ж жалкувати коли зробиш, ніж усе життя шкодувати, що так і не зробив цього. Це моє життєве кредо, я їм користуюсь усе життя. Звичайно, потрібно бути наполегливим і цілеспрямованим, без цього теж ніяк.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61