реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)
А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Ана Море
Писати у стіл – пережитки минулого. Українські міста відкривають свої майданчики та сцени, налаштовують свої мікрофони та запрошують творити разом. Варто лише не боятися і знати, де шукати.
Поети, прозаїки та ті, хто любить слухати – вбивайте назви в пошуковик, знаходьте спільноти і не втрачайте свій шанс. Література така різна – різні і простори, що нею дихають. А молоді автори нині мають можливість бути почутими. Ласкаво прошу.


«Literary stage| ЛітСтейдж». Київ

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Ігор Астапенко – молодий поет, член НСПУ, автор збірки «Щільник», лауреат ряду конкурсів, учасник багатьох фестивалів, у тому числі й міжнародних.
ЛітСтейдж – це літературний майданчик для всіх, хто прагне розвиватися. Головна ідея - рух кожного учасника вперед: і початківця, і досвідченого майстра, адже простір для розвитку завжди існує. Літстейдж – неформальна тусовка, що має свій кістяк, але завше рада новим авторам.

Для чого я це роблю? Точно не для себе, бо все це на добровільних засадах. Ну і, звісно, це не піарить мене як поета. Вочевидь, для людей. Хочу допомагати тим, хто має талант. Хто знає, може, колись хтось із учасників стане відомим і згадуватиме ЛітСтейдж як свій перший досвід.
24 січня нам буде рік. Звісно, хочу залучити максимальну кількість людей. Є багато ідей щодо майбутнього, але поки не оголошуватиму їх.
Наша родзинка в тому, що, окрім спільнот у соцмережах, у нас є головне - живе спілкування, яке є найефективнішим для розвитку молодого письменника. Плюс міні-лекції про українських та світових авторів, включені у програму зустрічей, дають змогу розвиватися не тільки творчо, а й інтелектуально.


«LITERA». Чернігів

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Антон Шеремок переважно займається театральною діяльністю (актор в театрі ляльок). Література - як аспірин для алкоголіка: чим більше нудить від дійсності, тим прудкіше шукає порятунку. Має німого кота, котрий пізнав дзен: він за все своє життя не видав жодного звуку.

«LITERA» – відкритий, мобільний літературний простір від команди фестивалю «Зелена Сцена». Доступний та зрозумілий формат відкритого літературного майданчика дає можливість втілювати у життя сучасні літературні вечори, лекції, майстер-класи тощо. Говорити про себе, як про одноосібного куратора проекту буде некоректно, оскільки над реалізацією працює уся наша творча команда, з Марією Чеван та Інною Адруг. Також долучаються й організатори «Зеленої Сцени» та «КультПросвіт».

Роблю це не для чого, а для кого. Скоріше, для усіх і для себе. Аби кожен мав додаткову можливість реалізувати себе, почув інших (як відомих авторів так і початківців). Ми стали першими, кому вдалося реалізувати в Чернігові літературний фестиваль, котрий став невід'ємною частиною культурного життя міста. І ми завдячуємо усім, хто небайдужий до нас, кожному, хто приєднався або став учасником проекту.

Плани: стати кращими й ширшими.
Родзинка у доступності, «вільному жанрі». Не треба говорити зайвого: прийшов – почув, ще раз прийшов – почитав. Ми працюємо цілісіньке літо, протягом трьох місяців, а також у міжсезоння. Раді новим знайомствам, спільним ініціативам та співпраці. Чекаємо і Вас у гості!

«Поетична пауза» . Київ

Аліса Пітік – працює, навчається, творить, обожнює наповнювати кожен день свіжими емоціями, знаходиться в постійному пошуку нових вражень та занять, які пробуджують натхнення. Зокрема, живописом, економікою, спортом... Але найбільше - людською щирістю.

Ідея «Поетичної паузи» виникла раптово після однієї з літературних зустрічей. Захотілось організовувати заходи, де матимуть можливість виступати всі охочі поети. Тобто, не тільки ті, хто вже публікується і видається, але й ті, хто лише починає писати і потребує початкової творчої реалізації, поштовхів на майбутнє, адекватної і дружньої критики та підтримки таких же оригінальних людей, а не безпощадного суду.

А родзинками проекту є люди, що беруть в ньому участь. При чому на кожній зустрічі трапляються не тільки родзинки, а цілі комплекти сухофруктів. Смак - неповторний! І хто скуштує нашу страву, обов’язково забажає ще.

«Львівські прозові читання!». Львів

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Іванка Урда - молода письменниця, належить до літугрупування «Проза вітрів» у Києві. Автостоп-мандрівниця. Терпке червоне вино та шоколад з шматочками гострого перцю - якби люди були смаками, це був би її смак.

«Львівські прозові читання!» - це унікальний у Львові прозовий літературний проект (схожий є в Києві і мені пощастило до нього належати – «Проза вітрів»).

Мета організаторів – методом спроб і помилок навчити молодих авторів декламувати на публіку свої твори, дати можливість отримати фідбек від слухачів і колег по перу.

Формація була заснована наприкінці 2014 року, 25 листопада. Літературники понад півроку проводились в арт-кав'ярні «Дзиґа» по вівторках.

Організаторів четверо: я - засновниця та головний координатор, і три координатори: Вікторія Патин, Ксенія Дітчук і Назар Штибель.
Нашою родзинкою є саме те, що в нас на заходах не виступають поети. Ми прозаїки і проіснували вже рік, тобто ми все ж таки щось можемо. До нас приходить багато людей просто послухати. За час існування наші автори підросли і вдосконалили своє писання, хоча завжди є куди рухатись вперед. Ще ми спонукаємо своїх авторів до творчості, бо раніше зустрічались кожні два тижні і я часто чула: «О, це ЛПЧ! буде, треба щось новеньке написати, бо негоже одне й те саме читати».

Поетичні читання у «Софіївці». Умань

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Анастасія Подбітова-Яніна – мама, дружина, волонтер, видала поетичну збірку «Янгол Я». Робить все для того, аби не проживати життя задарма, аби залишити після себе хоча би маленький слід.

Перші поетичні читання відбулися 20 жовтня 2013 року в уманській «Софіївці», наступні - через рік на тому ж місці.

Почалося все із бажання працювати. Я познайомилася з Людмилою Гребенюк з Одеси, яка очолює МГО «Мовний ренесанс». Після знайомства було вирішено організувати «Перші Поетичні читання в Умані», присвячені осені. Учасники зачитували як власні вірші, так і поезію українських класиків. Атмосфера видалася привітною та дружньою. Так було прийняте рішення організувати в Умані осередок МГО «Мовний ренесанс», який я і очолила. Наступні, «Другі Поетичні читання», ми присвятили подіям Майдану і війни на Сході. Ці читання були дещо екстремальними: у жовтні 2014 року випав сніг саме в переддень читань. І ми таки провели їх у «Софіївці», у Китайській альтанці, на морозі і в снігопад. Читання відвідав поет Сергій Скальд (майданівець, доброволець) разом з фронтовими побратимами. Ми зігрівалися чаєм і теплими розмовами, змішаними зі сльозами, бо саме того року почали відчувати на собі гіркоту втрати друзів. На жаль, багато відвідувачів не змогли прийти на ті читання через жахливі погодні умови.

Саме поетичні читання, на мою думку, дають змогу розкритися. На зустріч приїжджало багато аматорів, навіть діти зі шкіл. Вони мають певний поштовх писати, стимул розвиватися. Поети ж з досвідом, діляться часточкою власної душі, показують, що письменник - це також людина, яка робить помилки, і що не страшно їх припускатися – страшно не виправляти. Головне –невимушена атмосфера, гарний настрій, бажання працювати, наполегливість та Муза.

«Літературний орден ім. святого Зіберта Світлого». Київ

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Ілона Червоткіна – студентка факультету літературної творчості КНУ ім.Тараса Швченка.
«Я - высокая, с густыми волосами,
Я - депрессия и мировой протест», – говорить дівчина про себе. Мета – стати справжнім поетом.


Ми – незалежне літературне угрупування, що намагається відійти від стереотипів щодо поетів та поезії загалом. Ми виходимо за межі буденності, поєднуємо непоєднуване: високе й низьке, комічне й трагічне.

Наш орден розпочав свою діяльність нещодавно. Поки що єдина складність – це брак людей. І це зрозуміло, бо наразі наші спільноти у вк і фб «нє внушают довєрія». Але це поки що. Далі ми плануємо робити більш серйозні речі. Наприклад, провести показ відеоробіт (відеопоезій) у рідному Інституті філології.

Родзинок в нас аж декілька тон. Наприклад, перше засідання відбулося на Замковій горі. Було проведено ритуал посвячення у члени ордену. Після того, як магістра три рази торкалася барткою по плечах, треба було прочитати свій перший вірш, а потім спалити його.

«Поетична площа». Житомир

А ЛІТЕРАТУРА-ТО ДИХАЄ. Обирайте локацію, авторе!)

Вікторія Редько – студентка, голова секретаріату ВМГО "Молодь Демократичного Альянсу – Житомир».

Проект «Поетична площа» – це мистецький захід, під час якого відбувається вільне читання власних віршів та прозових творів чи уривків з творів улюблених письменників. Також в рамках проекту відбувається обмін літературою шляхом буккросінгу.

Я – випускниця програми неформальної громадянської освіти молоді «Майстерня громадської активності», на якій, власне, і народився проект, та був отриманий під нього перший грант.

Перша «Поетична площа» відбулась 11 жовтня 2014-го року. Стартувати було, чесно кажучи, страшно, бо ми не знали, чого очікувати, чи знайдуться люди, які будуть готові посеред вулиці стати і зачитати вірші. Але особисто я була приємно здивована, адже вільний мікрофон не відпочивав, люди читали й читали. Я вже не можу навіть сказати, кого було більше – слухачів чи тих, хто виступав. Також ще більше приємної атмосфери додав міні-концерт від наших друзів – гурту The Suntime.

В наших планах розвивати проект «Поетична площа» і надалі. Хочеться, щоб він став однією із «родзинок» міста. В майбутньому плануємо залучати письменників та поетів з інших міст України. Маємо великі амбіції та натхнення, тому будемо рухатись далі.

Фішка проекту в тому, що захід відбувається на центральній вулиці міста, тому долучитись може будь-хто. «Поетична площа» проводилася в Житомирі вже 6 разів, і нам приємно бачити постійних слухачів та учасників. А також приємно кожного разу спостерігати, як долучаються звичайні перехожі. Люди, які поспішали додому з роботи, зупиняються і наче поринають в інший світ. Вони змінюються: стають спокійніші, добріші, щасливіші. Це справді спонукає діяти далі.

Також однією з родзинок заходу є те, що на завершення люди завжди можуть насолодитись концертом якогось із житомирських гуртів.


«БО» . Київ

Володимир Олівець -
поет-аматор, прагне популяризувати українську поезію своїм скромним доробком і не тільки – віднедавна ще й власноруч організовує заходи, що слугують цій же меті.


Наш проект виник зовсім нещодавно. Співзасновники – молоді українські поети Ілона Буц та Володимир Олівець. Мета – креатив, творчість, розвиток. Прагнемо творити оригінальне, корисне і потрібне. Те, чого НЕ роблять інші. Перші проекти БО-спільноти: БО-мафія, БО-батл, ШМАТ «БО-писаки».

У планах - розкрутити наявні проекти, розвивати нові. «БО-писаки», що почалися з поезії, можуть охопити й прозу, далі – ШМАТ «Малюваки», ШМАТ «Співаки», ШМАТ «Танцюваки» тощо. Знайти однодумців, що курували б окремі проекти в спільній структурі. Усі плани поки не оголошуватиму, хай живе інтрига!

Наш проект не схожий на інші, нічого не робимо «аби зробити». Ми – оригінали, хочемо заповнити вільну нішу у творчому середовищі. В нас просто немає конкурентів, нам це не потрібно. Усі творчі, потрібні й корисні, варто лише доповнюватися, сприяти одне одному. Зараз, як ніколи, важливо сіяти в душах розумне, добре, вічне, духовне, українське! Шлях подолає лише той, хто йде.
Слава творчості!

Схожі новини
Коментарі
19 января 2016 16:12
Літературна творчість - це спеціальність, а не факультет.


Останні добавлені
«Семь дней» з життя Сергія Кириченка»
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61