реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Луцьк - моє приємне відкриття
Луцьк - моє приємне відкриття

Луцьк - моє приємне відкриття

Марія Коцарь
Що їсти, де відпочивати та шопитися: нестандартний маршрут.


Місто я відвідувала на початку липня, в сонячний та спекотний тиждень. Перше місце куди потрапляємо - це проспект Волі. Там, навпроти великої площі, стоїть новий відремонтований ЦУМ. І, здається, саме ця частина міста дуже популярна у місцевих. У ЦУМі знаходиться «Сільпо», яке ніколи не буває порожнім. У ЦУМі є магазини на будь-який смак, навіть шведський бренд одягу H&M! І все одно, що в Україні немає жодного його офіційного магазина, а в луцькому ЦУМі є все.

Ми виходимо на площу біля Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Там починається концерт Заслуженого академічного ансамблю Збройних сил України у рамках соціального проекту “Перемагаємо разом”. Що ж мене там здивувало? У практично порожньому місті біля театру дуже швидко зібралася публіка.

Поряд з вищезгаданим театром, по вулиці Лесі Українки, є заклад «Супермаркет Театральний» там готують дуже смачне тістечко "Картопля" вартістю, увага, 2.95 гривень. На цій же вулиці є перша в Луцьку "Піцерія".

Далі йдемо в величезний Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки. Там є «Зоокуточок» і висохлі озера, вихід на річку Стир. Через парк ми підходимо до обличчя цього міста - Замку Любарта. Я вважаю, що тут повинен побувати кожен. Проте влітку чомусь центр Луцьку майже порожній. Біля замку гуляє 5 осіб - всередині ще 10.

Луцьк - моє приємне відкриття


Ринки

Де ж місцеві? Вони на ринках. Якщо обійти Замок, то можна наштовхнутися на продуктовий ринок. Не дивлячись на те, що сьома вечора, намети вже збиралися, але народу все одно було дуже багато.

Не можу не розповісти і про Варшавський ринок – це абсолютно унікальна річ. На відвідування ринку ми відвели цілий недільний ранок. Там можна знайти речі на будь який смак і гаманець. Від китайського ширвжитку до одягу якісного польського виробництва. Наприклад, дві пари фабричних турецьких кросівок – коштують 1200 гривень. Я скептично на них подивилася, але потім здивувалася їх крутій якості, а зрештою й ціні.

Австрійська кава, італьські вина та паста, німецькі порошки, шампуні і гелі для душу - це теж все на Варшавці. Для контрабанди з Польщі, Німеччини, Італії відведений спеціальний ряд. Там я купувала все що тільки бачила, бо дешево, якісно і смачно! Для порівняння, італьська кава Lavazza в супермаркеті у Києві коштує 160 гривень, а у Луцьку всього 80.

Світязь

Отже, спека. Місто порожнє. Де всі? Виїжджають на Світязь. Там кришталево чиста вода, бо місцеві жителі постійно турбуються про збереження заповідника. Для сьогоднішніх потреб українців цей «курорт» просто ідеальний. Доїхати – легко, зняти помешкання - дешево і можна прямо на місці по факту приїзду. На Шацьких озерах повно риби, різних кафе і, наскільки це можливо, максимум розваг. Іноземних туристів, до речі, теж дуже багато. Було багато поляків, білорусів, німців, латвійців.
По пляжу кожного дня гуляють афроамериканці і фотографуються за 20 гривень, примовляючи: “Зуба есть? Ееесть! Пакажи! Лакалют! Ууууу мама дарагая!” Це неможливо забути! 

Любов по-волинськи

Після Шацьких ми повертаємося на деньок до Луцька. І тепер я звертаю увагу на місцевих. “Ритм життя Луцька дуже повільний, тут ніхто нікуди не поспішає, - розказує мені лучанин Іван,- до речі, після школи я поїхав навчатися в Київ і помітив таку тенденцію: троє моїх однокласників одразу після закінчення школи вступили у шлюб. Решта 50 відсотків під час навчання в інституті, не кажучи вже про те, що по закінченню багато хто з них вже мав по 2 дитини”.

Луцьк - моє приємне відкриття

Мені стало цікаво подивитися статистику шлюбності і розлучуваності. У Волинській області у 2014 році кількість населення складала 1 041 622. За даними Державної служби статистики України за 2014 рік було зареєстровано 7 072 шлюбів, та 553 розлучення. Щоб зрозуміти чи добре це, чи погано я вирішила подивитися цю ж саму статистику у Чернігівської області. За населенням вона трішки більше за Волинську – 1 062 810 чоловік у 2014 році. Там кількість зареєстрованих шлюбів менше - 6 835, а розлучень більше – 763.

“Наша область у 2014 році була на 3 місті по народжуваності в країні, - розказує ще одна моя знайома лучанка Юліана, - мої однокласники, які не поїхали навчатись у інші міста, а залишились в Луцьку, почали будувати сімейне життя. У деяких по 2 дітей уже давно. Такий менталітет.
Я готова зняти капелюха і поклястись, що ви ніде і ніколи не зустрінете людей, які настільки люблять свою рідну землю, свою маленьку Батьківщину! Я завжди гордо усім кажу: “Я Волинянка! Я Лучанка!”, і так кажуть усі! Навіть Ліна Костенко у однієї пані запитала: “А звідки Ви така... автентична?”. Вона відповіла: “З Волині”. “А-а-а”, - з неповторною інтонацією мовила Ліна.”

Про Луцьк та його цікаві місця можна говорити багато. Але яке воно, обличчя Луцька? Я думаю, що це Леся Українка, Замок Любарта, Музей Волинської Ікони, Собори різних вірувань, це ринки, природа, розмови про смачну їжу та кохання.

Луцьк може сміливо заслуговувати на звання “справжнього туристичного міста”, і може спокійно стати другим Львовом. Проте, йому не вистачає саме туристичного складника: великих майданчиків для проведення масштабних заходів, ексклюзивних подій, які б асоціювалися лише с Луцьком. Думаю, це виправити цілком реально. Це лише технічні аспекти обличчя міста, а його атмосфера, краса та гостинність нікуди не дінеться. Тому не можу не погодитися зі слоганом міста: “Луцьк – приємне відкриття” .





Схожі новини
Коментарі
14 декабря 2015 23:58
Великі події є.
Дайош Бандерштат!
(безалкогольний фестиваль народного опору http://bandershtat.org.ua/та гарної музики)


Олександра
15 декабря 2015 0:08
Немає "ексклюзивних подій, які б асоціювалися лише с Луцьком" - та ну. А як же "Бандерштат"? Один з найкрутіших музичних фестивалів в Україні, ес фо мі.
Для багатьох людей (принаймні з мого оточення) Луцьк = бандер. Коли пустили чутку, що десятий перенесуть до Києва, у постійних відвідувачів почалися масові істерики. Так шо не тре так місто ображати :)


Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61