реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Плюс 43, або Студентський вірус непокори
Плюс 43, або Студентський вірус непокори

Плюс 43, або Студентський вірус непокори

Дарія Симоненко, 3 курс.
Учергове за день, оновлюючи стрічку новин у Фейсбуці, в одного з друзів побачила пост про розслідування у справі зникнення студентів у Мексиці. Мій мозок, який вже звик до пекельних новин, не відразу відреагував на цю інформацію. Але стоп! 43 студенти зникли безвісти. Коли? Яким чином? Хто причетний?

У мексиканському місті Ігуала 27 вересня поліція відкрила вогонь у натовп молоді, незгодної з реформами в галузі освіти. 6 людей загинуло. 43 студентів силовики заштовхали в машини, а потім, як з'ясувала державна Генпрокуратура, передали їх місцевому наркоторговому угрупованню Guerreros Unidos («Об'єднані воїни»). Із цією бандою пов'язують ім'я дружини мера Ігуали. Саме вона організувала захід, який намагалися зірвати студенти в день свого зникнення.

«Мексика студенти», «43 студенти зникли Мексика», «Ігуала Мексика поліція» – нервово бігають пальці по клавіатурі. Із кожною наступною новиною, знайденою в інтернеті, картина доповнюється новими деталями. За кілька днів після викрадення протестантів на окраїні Ігуали знайдено місце поховання з кількома десятками обгорілих трупів: фахівці досі ідентифікують ексгумовані тіла. За кримінальною справою заарештували понад 50 поліцейських, мер із дружиною переховуються.

Англомовні ЗМІ розширюють соціальний контекст того, що сталося. Тут і свавілля наркокартелів, і перипетії освітніх реформ, і сумнівна діяльність вчительських профспілок. Але повертаюся до студентів. Майбутні вчителі, вони походять переважно з бідних фермерських родин і приречені викладати у віддалених сільських школах. Із середовища такої молоді виходять майбутні очільники громадських ініціатив, найнебезпечніші і «найнезручніші» для влади люди. А як влада зазвичай вчиняє з активістами? Під час так званої «різанини в Тлателолко» в 1968 році у Мехіко правоохоронці вбили щонайменше 200 протестантів. Що ж, «покращення» очевидне: замість брутального розстрілу віддали незгодних на поталу мафії.

Мексика тим часом, на відміну від більшості латиноамериканських країн, демонструє економічне зростання (2,4% у 2014 проти 1,1% у 2013 році). Чинний президент не втомлюється впроваджувати нові й нові реформи, які часто мають сумнівні результати, як-от в освітній галузі: купа бюджетних коштів і водночас брак контролю над вчителями і профспілкою, відсутність стандартизації освітнього процесу. Але тісний зв'язок з економікою США дозволяє говорити про розвиток.

43 студенти зникли безвісти. У вечір, коли я натрапила на цю новину, рівно за місяць до 30 листопада, ми з друзями згадували, що скоро річниця революції гідності. Що майже рік минув, як з Майдану Незалежності беркутівці проганяли демонстрантів. Що побиття студентів біля Михайлівського собору стало точкою відліку євромайданної епопеї.

Того вечора говорили ми і про революцію парасольок у Гонконзі, яка спалахнула за кілька днів після мексиканського інциденту. Рушійною силою бунту стала молодь, а одним із лідерів протестувальників – 17-річний студент. Вірус непокори зі швидкістю блискавки поширився з одного куточка планети в інший. Невже у Мексиці настав час, коли одна окрема подія не має права загубитися на фоні вражаючої статистики (з 2005 року в Латинській Америці зникло більше 24 тисяч людей)? Сьогодні дійсно з новою гостротою звучить чегеварівське «Бути молодим і нереволюційним – це генетична суперечність» («Being young and not revolutionary, is a genetic contradiction»).

43 студенти зникли безвісти. Що ж, як би прикро не було, такі новини привертають увагу більше, ніж звіти/декларації/резолюції перманентно стурбованих міжнародних правозахисних організацій. Читаючи про те, як жінка мера далекого мексиканського містечка, пов’язана з місцевою наркомафією, організовує викрадення студентів, почуваєш себе ближчим до спекотного штату Герреро. І раптом ти – громадянин світу-глобального села – розумієш, що твоя Михайлівська площа не така вже далека від околиць Ігуали.

43 студенти зникли безвісти. Реалісти (циніки?) скажуть: мінус 43. Так, вірити в те, що вони живі, більш ніж важко. Але вони – плюс 43. Плюс 43, котрі підхопили вірус непокори і кинули виклик системі. Плюс 43.

Дарія Симоненко,
3 курс.

Залиште враження

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61