реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Від п’ятірок за диплом до прибутків за проект»
«Від п’ятірок за диплом до прибутків за проект»

«Від п’ятірок за диплом до прибутків за проект»

Інна Косинська, 4 група, 4 курс.
Ірина Батуревич про дипломну роботу, що стала прибутковим проектом

Культурно-видавничий проект двох випускниць Інституту журналістики Оксани Хмельовської та Ірини Батуревич «Читомо» невпинно збільшує свою аудиторію. Щоразу він задовольняє допитливість читачів новинами книжкового ринку, публікаціями з літературних подій та екслюзивними інтерв’ю з метрами видавничої справи. Про те як він виник і як відбувається робота «за лаштунками» розказала співзасновниця проекту Ірина Батуревич.

З чого ви починали і як з’явився проект «Читомо»?
Починали ми саме з того, що створили дипломний і надто некомерційний проект, який був відзначений п’ятірками і якому довелося вчитися на власних помилках п'ять років, щоб нарешті почати приносити хоч символічний, але прибуток. Добре, що вистачило сил його не покинути, хоча спокуси були.

Яка структура вашої редакції?
Все досить просто: ми з Оксаною Хмельовською ділимо основні обов'язки навпіл. Оксана відповідає саме за редакційну діяльність – формує порядок денний, організовує журналістів і рецензентів, відслідковує цікаві тенденції на ринку, контролює виконання і редагує основну масу матеріалів. Тобто вона контролює всі інформаційні потоки, виокремлює найцікавіше і обирає найкращих виконаців для необхідних матеріалів. Я ж намагаюся уможливити цю діяльність комерційно – відповідаю за партнерські зв'язки та співпрацю, зараз організовую крамничку, шукаю рекламодавців, експертів для нещодавно відкритого напрямку консалтингу, а віднедавна курую і стенд малих видавців, що зародився у нашій співпраці з Книжковим Арсеналом і відтоді мандрує від заходу до заходу. Звісно, це умовне розмежування, бо час від часу Оксана бере на себе мою роботу, приводить рекламодавців чи допомагає вирішити проблемні моменти, а я, наприклад, редагую чи оформлюю матеріали. Звісно, усі важливі рішення ми приймаємо разом.

Нещодавно в нашій команді з'явилися чудові бойові одиниці – це наш випусковий редактор Богдана Романцова і Настя Івашина – постійний журналіст, редактор, а інколи навіть менеджер. Календарем опікувалась Аня Гнедкова, і це в неї чудово виходило – вона перетворила його на найпопулярніший розділ нашого сайту. Цих людей ми дуже довго шукали, і зрештою вони самі нас знайшли, а завдяки Оксані, яка швидко завантажила їх роботою – залишилися з нами надовго.

Як відбувається формування плану роботи у колективі, пошук тем? Як побудований робочий день?
Ми працюємо 24/7. Оксана вдень, а я вночі. Це зумовлено особистими біоритмами та ускладненнями роботи, наприклад, у вигляді дитини, яка вдень працювати не дає. Оксана має досвід у новинній журналістиці, тому слідкувати за подіями для неї звично. Окрім того ми разом зазвичай задіяні практично в усіх серйозних книжкових проектах і маємо можливість дізнаватися про новини "з перших рук". Ті ж можливості відкриває перед нами і напрямок консалтингу, хоча тут все складніше: ми працюємо з комерційною інформацією, яка не може бути передана третім особам. Відтак це дає нам загальне уявлення про тенденції на ринку, встановити причинно-наслідкові зв'язки та першими дізнаватися, хто що готує до друку. Але знову ж таки, з інформацією від видавців, які у нас консультуються ми поводимося обережно: розголошення будь-якого факту узгоджується. Хоча переважно видавці не мають нічого проти: додаткова реклама ще нікому не завадила.

Зазвичай у нас з'являється по дві публікації на день (без урахування анонсів), зранку та вдень/ввечері. Ми не прив'язані до часу чи місця, лише до ноутбуків.

Які обов’язки головного редактора?
Головний редактор відповідає за все. Так, якщо ми говоримо про топові посади у комерційних компаніях, то ті, хто в "топах" чим вище знаходяться в ієрархії управління, тим більше делегують обов'язків. У нас із цим не склалося: так, зараз маємо команду, але просто делегувати не виходить. Це схоже на хаос, але це працює: якщо випусковий редактор пише якийсь непересічний матеріал, актуальний найближчим часом, її не можна відволікати і частину обов'язків доводиться, наприклад, виконувати в цей час Оксані, чи мені. І навпаки: можна доручити те, що ти не встигаєш редактору. Це постійна взаємодія, броунівський рух. Можливо, невдовзі ми доростемо до іншої моделі існування, але сьогодні це так. Головне тут просто не доручати того, що поза компетенцією працівника. Але як показує практика, компетентність команди все ж зростає і це дуже велика підтримка для нас та цікавий досвід.

Чи є редактори відділів? Які їхні обов’язки?
Це наша мрія. Але тут є дві проблеми: перша – поки нема можливості таких редакторів разом з цілими відділами оплачувати, по-друге, нам бракує аналітиків. Це дефіцит на ринку.

На Вашу думку, з чого молодим журналістам розпочати свій власний проект?
З дослідження ринку. Підіть попрацюйте у реальних обставинах, дізнайтеся, яка є ніша, наскільки її можна комерціалізувати. Дослідіть цільову аудиторію, прорахуйте бюджет і приготуйтеся до того, що перші роки ви будете вкладати більше, ніж отримувати. І ніколи (чуєте, ніколи!) не починайте "некомерційні" проекти. Загнуться або вони, або ви. Безумовно, все написане вище стосується медіа-бізнесу, а не журналістики, на якій заробляти можна тільки гонорари, а комерціалізувати її апріорі не можна.

Фотограф Анна Грабарська

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
«Семь дней» з життя Сергія Кириченка»
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
(044) 481-45-61