реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Неочікуване підвищення
Неочікуване підвищення

Неочікуване підвищення

Валерія Рябик, 4 курс.
Всі ми люди

Наша героїня побажала залишитися невідомою,
адже не вона перша зіткнулася з проблемами на роботі.
Тому всі імена вигадані. Але факти достовірні.


Кожен, хто працює, мріє про підвищення. Це нормальне бажання усіх адекватних людей, які не хочуть киснути у застійному стані. Більша зарплата, авторитет, підлеглі, які будуть виконувати будь-яку твою забаганку, варто лише рукою махнути. Але з іншого боку – більше обов’язків, більше відповідальності, більше мороки. А, якщо ти ще й журналіст на радіо, який тихо й мирно працював звичайним новинним кореспондентом і раптово став редактором відділу новин, то запасися валеріаною та звикай пити ромашковий чай перед сном.

Олена працювала політологом у штаті однієї столичної радіостанції. Вона любила свою роботу і із задоволенням розповідала слухачам про мистецтво управління наших київських володарів. «Сьогодні мер Києва приміряв на себе поліцейську форму», «Ляшко їв землю за трибуною у Верховній Раді», «Сергій Думчев – від приматів до мера, або кияни, голосуйте за себе» - чого тільки не доводилося читати дівчині, щоб знайти дійсно інформативні повідомлення.

І раптом – звільняється керівник відділу новин. Вакантне місце автоматично займає Олена, адже саме вона виконувала обов’язки попередньої керівниці, поки та ніжилася на сонечку під час відпустки. Кар’єрний ріст – це чудово, - скажете ви. Радійниця зізнається, що перші кілька днів також так думала. Проте ейфорія зійшла, як туман, пригрітий сонцем.

Замість менеджменту, яким повинен в ідеалі займатися керівник відділу, дівчина продовжує виконувати всю рядову роботу. Довелося розширювати кругозір і виходити за межі політичного коментування. Дзвонить кореспондент з події – новину записує Олена, ведучому потрібна підводка – пише Олена, бо вона краще знає що-де-коли. Треба у випуск подати аудіодоріжку – як ви думаєте хто її чистить та ріже? Є ще одне дуже цікаве, але вже колективне завдання. По четвергам усім відділом розбирають з телевізора засідання Київради. А там каша ще та. Поки розберешся хто що сказав по суті, то може дах поїхати, а за вікном настати глибока ніч.

І хай у вас не виникає відчуття, що у редакції працює лише одна Олена. Ведучі більше свого робити не встигають. До того ж денний ведучий Тарас нещодавно звільнився, адже знайшов краще місце. Кореспондент Наталія працює лише до обіду, тому що вона студентка і навчається у другу зміну. Світлана з’являється лише три дні на тиждень, бо поєднує роботу на радіо з писанням статей у газеті. І лише одна дівчина – Поліна – працює повний робочий день. Тобто виходить половинка, половинка і ціле. Ще й варто сказати, що люди понад свою ставку працювати не хочуть. От і виходить – працівників мало, а роботи як крапель у морі. Тому все «зайве» лягає на плечі керівника відділу (якій за це навіть не доплачують).

«І це ще ми не згадали про план на наступний тиждень» - на обличчі нашої співбесідниці з’являється змучена усмішка. Суть цього плану полягає ось в чому: будується приблизний розклад на робочі дні майбутньої п’ятиднівки, і кожен отримує завдання відповідно до запланованих подій. А буває і цілковитий «голяк» - тобто нічого важливого і цікавого не відбувається взагалі. В такому разі весь відділ – керівник, двоє ведучих та три кореспонденти – сідають за круглий стіл і починають дружно гадати і вигадувати, чим би закрити дірки в ефірі.

«Скажу вам чесно, що думати про підвищення набагато приємніше, ніж його відпрацьовувати. Постійна перевтома. Незадоволення, яке зриваєш на рідних. Гризешся з колегами, через що тебе поза очі називають злим стервом. Звикаєш засинати всюди, де є нагода. Можливо, я просто не була готова до такого повороту долі. Але з іншого боку хіба до такого можна приготуватися?» - зітхає Олена.

Ось воно – життя володарів пера та диктофону в усій красі. Поглянеш на цю милу дівчину і думаєш: яке ж щастя звалилося на її тендітні плечі. Режим нервового нон-стопу 24 години на добу сім днів на тиждень. Не дарма ж професія журналіста входить до списку найбільш стресових…

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61