реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Таксист – це як лікар, що лікує людей». Інтерв'ю.
«Таксист – це як лікар, що лікує людей». Інтерв'ю.

«Таксист – це як лікар, що лікує людей». Інтерв'ю.

Аліна Небельська, 3 група, 2 курс.
Особистість


Про тонкощі роботи таксиста, поїздку із бандитами та свою любов до професії розповів водій зі стажем – Олександр Анатолійович Рочняк.

- Олександре Анатолійовичу, розкажіть, чому Ви обрали професію таксиста?
- Ця професія взагалі до мене перейшла від батька. Батько у мене був спочатку шофером-далекобійником, а потім працював таксистом, двадцять п’ять років пропрацював. Ну і вже я пішов, як-то кажуть, по його стопах. Працюю з 1998 року, вже 17 років.

- Так, досвід роботи у Вас чималий. А чи траплялися Вам за роки таксування якісь незвичні пасажири?
- Люди є різі. Є і злодії, є добрі, порядні, є і нетверезі. Ось нещодавно возив чоловіка та жінку до Києва. Вони щороку туди їздять. Оце проходить рік, вони телефонують до мене, і я їх завжди везу. Ці люди дуже розумні, начитані. Жінка – викладач, чоловік – професор у Київському університеті.

Бувають пасажири з дуже цікавими собачками. (сміється)

Дуже багато випадків, коли люди могли нагрубіянити. Людина мені грубить, а я мушу стерпіти, бо виконую свою роботу.

- Хто найчастіше такий невихований?
- Різні випадки трапляються. Є старші люди, які люблять грубити, але в основному - це нетвереза молодь.

- А якісь цікаві, неординарні історії у Вас траплялися?
- Був випадок, коли я завіз справжніх бандитів. Це ще років 15 назад було. Я не знав, про те, що вони зробили, і завіз їх до Хмельницького одразу після вбивства. Потім ще був свідком на суді. Але все закінчилося нормально. Я ж не винний. Людина прийшла до мене, заплатила гроші. Я просто виконував свою роботу. До мене вони діла не мали.
На даний час, останні років 4-5 вночі я людей взагалі не перевожу. Суто вдень.

- Небезпечний насправді випадок. А з тваринами якісь пригоди бували? Собаки, їжачки дорогу часто перебігали?
- Бували такі випадки, бували. Не одну собачку збив вже, але це також не моя вина - вони неочікувано вибігали на дорогу. Була в мене одна така машина, ще років з 8 тому, нещаслива завжди, бо і собаку нею збив, і в мене в ту машину в’їхали. Я її взяв і просто продав.

- Наскільки я розумію, Ви приватний перевізник?
- Так, як прийшов працювати, то так і працюю у власній машині приватним підприємцем.

- Якими маршрутами найчастіше їздите? Бували в якихось цікавих місцях, містах?
- Раніше люди їздили більше. Але зараз наша країна бідна, люди в нас не дуже так особливо дозволяють їздити собі на таксі. В основному – це маршрути на маленькі відстані. Їздять по Волочиську, у Тернопіль, Хмельницький. А років 10 назад їздив по всіх містах. І в Рівне їздив, і в файне місто Чернівці. Цього року двічі їздив до Львова, ми і по місту ходили з тими людьми, що я возив, в Старому місті були. А так, в основному, по Волочиську, бо люди не шикують зараз.

- Зрозуміло. А чи любите Ви вести розмови зі своїми пасажирами, а то таксисти різні бувають?
- Так-так, зазвичай розмовляю, бо як ні з ким не розмовляти, то в машині не цікаво буде їхати.( усміхається)

- Як ви знаходите із пасажирами спільну мову? Чи всі хочуть говорити?
- Ну, в основному, я вожу тих людей, які постійно зі мною їздять. Всі ці люди виховані, порядні. А взагалі різні характери в людей. Таксисти як ніби-то трохи психологи. Людина сідає до мене в машину, і я людину одазу бачу. Бачу, яка людина хороша, яка нехороша.

- А Ви захоплюєтеся психологією, розгадували коли-небудь характер людей по їх міміці, жестах, манері розмови?
- Ні, психологію спеціально не читав. За 17 років вже інтуїція підказує. Таксист - це як лікар, який лікує людей. Приходить до нього людина, він глянув на людину, одразу її зрозуміє і знає, що в неї болить, що вона хоче сказати.

- Назвіть головні риси, якими повинен володіти таксист?
- Ця людина повинна бути врівноважена, бо як буде неврівноважена, то таку людину не можна допускати, адже це робота з людьми. Людина мені грубить, а я мушу стерпіти, бо виконую свою роботу. Я працюю 17 років, впринципі, - це вже не такий маленький час. Мені дуже подобається моя професія, оскільки працюю з людьми.

- Дякую Вам, Олександре Анатолійовичу, дуже приємно було поспілкуватися!

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61