реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Не поховали Гію. Поховали справедливість
Не поховали Гію. Поховали справедливість

Не поховали Гію. Поховали справедливість

Валерія Ковтун, 1 група, 2 курс.
Суспільство


15 років поспіль проводяться акції вшанування пам’яті загиблих журналістів. А поки «слідство триває», у список «зниклих безвісти» щоосені дописують нові прізвища.

У Києві відзначили п’ятнадцяту річницю смерті Георгія Гонгадзе – журналіста, засновника веб-сайту «Українська правда». 16 вересня Національна спілка журналістів України організувала ходу до Майдану Незалежності, де акція продовжилася зачитуванням списку загиблих журналістів, запалюванням свічок та хвилиною мовчання.

Цьогорічні заходи під гаслом «Озбройтеся правдою!» розпочалися біля стін будинку Національної спілки журналістів України. Там було оголошено про 224 факти порушення прав журналістів за поточний рік. Згодом до Майдану рушила хода, до якої долучилися і студенти Інституту журналістики.

«У ніч на 17 вересня український журналіст Георгій Гонгадзе не повернувся додому. Менш ніж за місяць його обезголовлене тіло було знайдене у Таращанському лісі неподалік Києва», - традиційно промова на Майдані почалася цими словами. Як було повідомлено, у 2015 році ситуація з розслідуванням злочинів проти працівників ЗМІ не поліпшилася. За сім місяців цього року Інститут масової інформації зафіксував один випадок убивства журналіста, 30 – побиття та нападів на журналістів, 39 – перешкоджання їхній законній професійній діяльності та 9 випадків цензури.

Критично у своєму виступі висловився журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала, який заявив: «Якщо і понесе хтось із замовників покарання, то тільки посмертно… Нинішня влада, як і попередня «тест Гонгадзе» не склала».

Телеведуча та одна із засновників Громадського телебачення Анастасія Станко уже як за традицією прийшла підтримати акцію. Щодо прогнозів журналістської діяльності в Україні Анастасія налаштована не надто оптимістично: «Тут на Майдані були вбиті журналісти, і ці справи досі лежать не розслідувані. А скільки ми знаємо «відбілених» міліціонерів, скільки чиновників, які не відповідають на запити журналістів. Усе це свідчить про те, що нова влада в цьому плані не надто відрізняється від старої». Усе ж добрим знаком, на думку журналістки, є те, що справи, які вона та її команда розслідують, частіше знаходять відгуки в діях чиновників. «Декого навіть знімають з посад. Ми рухаємося у правильному напрямку, але, на жаль, дуже повільно», - додає телеведуча.

Стдентка першого курсу Інституту журналістики Наталя Станько на акцію вшанування пам’яті загиблих журналістів прийшла вперше. Наталя зізнається, що на річницю смерті Гонгадзе очікувала від столиці більш масштабних заходів. «Мабуть, таки даються взнаки післяреволюційні депресивні настрої. Цього вечора суспільство сказало: “Ми пам'ятаємо”. Але, як на мене, аж ніяк не продемонструвало владі, що ми не пробачили нерозкриті справи та жорстоку поведінку щодо журналістів», - говорить Наталя.

Урочистості на Майдані тривали недовго. Тісне коло біля запаленого «Г І Я» під вечір швидко звузилося. Згашені лампадки нашвидкуруч закидалися в пакети. Наступної осені ті ж самі свічки вшістнадцяте запалять символічним вогнем української свободи слова. Вогнем, який горить раз на рік, щоб пом’янути поховану справедливість.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61