реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»
Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»

Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»

Наталія Будзяк, 1 група, 2 курс.
Перший в Україні фестиваль про самостійні подорожі Travel Fest, що відбувся на цих вихідних, порадував багатьма чудовими спікерами. Серед них – Богдан Логвиненко, український журналіст та мандрівник, який відвідав 49 країн і переконаний, що найголовніше у подорожах – це люди.

«У мене є три простих правила, якими я керуюся. Перше: намагаюся максимально наблизитися до місцевих людей. Друге випливає з першого: варто вивчити бодай якийсь базис мови країни, у яку їдеш. Навіть на курортах, спілкуючись місцевою мовою, а не англійською чи російською, ви отримаєте зовсім інший рівень сервісу. Скажу чесно, що в Індонезії, де я був нещодавно, якщо на базарі говорити до місцевих їх мовою, бути уважним, щиро цікавитися ними і розповідати про себе – можна отримати якісь продукти, що збирався купити, задарма, - ділиться досвідом Богдан. – Ну і третє: я однаково ставлюся до всіх людей, яких зустрічаю. Місцевий водій на брудній фурі мені цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал, який говоритиме про високе».

Комунікація з людьми, яких зустрічаєш у дорозі, дуже важлива. Навіть якщо не встигаєш вивчити кілька слів місцевої мови, можна порозумітися. «Зазвичай я скачую оффлайн-пакет Google Translate, що дозволяє бодай показати слова на екрані, якщо не знаєш їх чи не можеш вимовити. Зрештою, навіть якщо доводиться спілкуватися на мигах, я відчуваю, коли від людини йде якась позитивна енергія», - розповідає мандрівник. Без цього не обійтися, якщо подорожуєш автостопом чи шукаєш нічліг на місці. Деколи для «контакту» необхідно лише два слова, як трапилося з мандрівником одного разу: «Якось на заправці по дорозі до Лісабону зустрів іспанку. Боялася мене підвозити до міста, оскільки я чоловік. Я тільки й сказав, що нічого страшного, я тут просто журналіст з України і все таке. Що б ви подумали? Вона погодилася мене підвезти, бо сама виявилася журналісткою і нещодавно проводила у Києві якісь воркшопи».

Богдан Логвиненко – автор популярного блогу про подорожі. Зараз його історії «переїхали» на Фейсбук, і популярність їх лише зросла. «Намагаюся писати про всіх людей, яких зустрічаю. Часто мені навіть відписують із вдячністю, - каже він. – Те, що я ділюся певною історією із загалом, це також свого роду віддача, подяка людям, що колись мене прихистили чи просто добре поставилися». Наразі у нього в планах – видати книгу таких історій, на яку всі шанувальники, безперечно, чекатимуть з нетерпінням.

Після виступу з Богданом пощастило поспілкуватися і отримати відповіді на кілька запитань.

Як заробляє гроші на подорожі
2-3 місяці на рік подорожую з групами (має власний проект «Служба пригод»), і тих грошей вистачає, щоб решту часу їздити самому.

Чи хотів би створити якийсь телевізійний проект, на прикладі популярного шоу «Світ навиворіт»
Не у такому форматі, як це робить Дмитро Комаров. Дивився лише сезон, присвячений Індонезії, і здалося, що там дуже багато перекрученого. Сам намагаюся знайти цікаве у досить звичних речах, а не шукати «сенсації» і «жесть», яка тримала би глядача біля екрану.

З чого все почалося
Напевно, з того, що до життя почав ставитися, як до подорожі. Навіть якщо їздити у маршрутці щодня по тому ж самому маршруту, можна щось помічати, бачити нових людей, і вже це цікаво. І немає різниці, в Україні чи закордоном. А гроші – байдуже; насправді, все саме приходить до тебе.

Чи була країна, до якої не хочеться повертатись
Росія. Це був мій найперший «закордон» і я дуже багато там їздив, але зараз це важко. Там є прекрасні люди, але вони у надзвичайній меншості. А для мене, все-таки, люди у подорожах – головне. Мені не цікаві пам’ятники, з ними не поговориш. Більше, звісно, подобаються природні об’єкти, які так само змінні, які дозволяють відчути момент.

Чи рекламує Україну закордоном
Так, звісно, весь час! Я сам в Україні був скрізь, в усіх областях, в усіх місцях. Тут, насправді, дуже цікаво, така «дика» країна, за 30 км від Києва починається Індонезія (сміється).

Куди найперше краще поїхати
У Канів, Коломию, у Космач, там дуже класно (сміється).

Оцініть написане та прокоментуйте:

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61