реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»
Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»

Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»

Наталія Будзяк, 1 група, 2 курс.
Перший в Україні фестиваль про самостійні подорожі Travel Fest, що відбувся на цих вихідних, порадував багатьма чудовими спікерами. Серед них – Богдан Логвиненко, український журналіст та мандрівник, який відвідав 49 країн і переконаний, що найголовніше у подорожах – це люди.

«У мене є три простих правила, якими я керуюся. Перше: намагаюся максимально наблизитися до місцевих людей. Друге випливає з першого: варто вивчити бодай якийсь базис мови країни, у яку їдеш. Навіть на курортах, спілкуючись місцевою мовою, а не англійською чи російською, ви отримаєте зовсім інший рівень сервісу. Скажу чесно, що в Індонезії, де я був нещодавно, якщо на базарі говорити до місцевих їх мовою, бути уважним, щиро цікавитися ними і розповідати про себе – можна отримати якісь продукти, що збирався купити, задарма, - ділиться досвідом Богдан. – Ну і третє: я однаково ставлюся до всіх людей, яких зустрічаю. Місцевий водій на брудній фурі мені цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал, який говоритиме про високе».

Комунікація з людьми, яких зустрічаєш у дорозі, дуже важлива. Навіть якщо не встигаєш вивчити кілька слів місцевої мови, можна порозумітися. «Зазвичай я скачую оффлайн-пакет Google Translate, що дозволяє бодай показати слова на екрані, якщо не знаєш їх чи не можеш вимовити. Зрештою, навіть якщо доводиться спілкуватися на мигах, я відчуваю, коли від людини йде якась позитивна енергія», - розповідає мандрівник. Без цього не обійтися, якщо подорожуєш автостопом чи шукаєш нічліг на місці. Деколи для «контакту» необхідно лише два слова, як трапилося з мандрівником одного разу: «Якось на заправці по дорозі до Лісабону зустрів іспанку. Боялася мене підвозити до міста, оскільки я чоловік. Я тільки й сказав, що нічого страшного, я тут просто журналіст з України і все таке. Що б ви подумали? Вона погодилася мене підвезти, бо сама виявилася журналісткою і нещодавно проводила у Києві якісь воркшопи».

Богдан Логвиненко – автор популярного блогу про подорожі. Зараз його історії «переїхали» на Фейсбук, і популярність їх лише зросла. «Намагаюся писати про всіх людей, яких зустрічаю. Часто мені навіть відписують із вдячністю, - каже він. – Те, що я ділюся певною історією із загалом, це також свого роду віддача, подяка людям, що колись мене прихистили чи просто добре поставилися». Наразі у нього в планах – видати книгу таких історій, на яку всі шанувальники, безперечно, чекатимуть з нетерпінням.

Після виступу з Богданом пощастило поспілкуватися і отримати відповіді на кілька запитань.

Як заробляє гроші на подорожі
2-3 місяці на рік подорожую з групами (має власний проект «Служба пригод»), і тих грошей вистачає, щоб решту часу їздити самому.

Чи хотів би створити якийсь телевізійний проект, на прикладі популярного шоу «Світ навиворіт»
Не у такому форматі, як це робить Дмитро Комаров. Дивився лише сезон, присвячений Індонезії, і здалося, що там дуже багато перекрученого. Сам намагаюся знайти цікаве у досить звичних речах, а не шукати «сенсації» і «жесть», яка тримала би глядача біля екрану.

З чого все почалося
Напевно, з того, що до життя почав ставитися, як до подорожі. Навіть якщо їздити у маршрутці щодня по тому ж самому маршруту, можна щось помічати, бачити нових людей, і вже це цікаво. І немає різниці, в Україні чи закордоном. А гроші – байдуже; насправді, все саме приходить до тебе.

Чи була країна, до якої не хочеться повертатись
Росія. Це був мій найперший «закордон» і я дуже багато там їздив, але зараз це важко. Там є прекрасні люди, але вони у надзвичайній меншості. А для мене, все-таки, люди у подорожах – головне. Мені не цікаві пам’ятники, з ними не поговориш. Більше, звісно, подобаються природні об’єкти, які так само змінні, які дозволяють відчути момент.

Чи рекламує Україну закордоном
Так, звісно, весь час! Я сам в Україні був скрізь, в усіх областях, в усіх місцях. Тут, насправді, дуже цікаво, така «дика» країна, за 30 км від Києва починається Індонезія (сміється).

Куди найперше краще поїхати
У Канів, Коломию, у Космач, там дуже класно (сміється).

Оцініть написане та прокоментуйте:

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
«Семь дней» з життя Сергія Кириченка»
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
(044) 481-45-61