реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / ОКУПОВАНИЙ ЛУГАНСЬК ОЧИМА ПАТРІОТА.
ОКУПОВАНИЙ ЛУГАНСЬК ОЧИМА ПАТРІОТА.

ОКУПОВАНИЙ ЛУГАНСЬК ОЧИМА ПАТРІОТА.

Тетяна Літвінчук
Книга Валентина Торби «Я – свідок»

«Наступні рядки политі кров'ю», – так розпочинається книга «Я – свідок» корінного луганчанина та щирого патріота Валентина Торби про події останніх трьох років в рідному місті. Його спогади, уривки зі щоденника та публікації в газеті «День» вперше були представлені на 22-му Міжнародному книжковому «Форумі видавців у Львові». Книга вже презентована й у Києві, де зараз живе і працює автор з часу вимушеного виїзду з Луганська 28 серпня 2014 року.

Для одних війна на сході давно вже не виходить за рамки повідомлень інформаційних агентств про кількість загиблих за минулу добу, а для інших – це безкінечна історія втрат та болючих запитань, на які навряд чи знайдеться коли-небудь відповідь. До останніх належить Валентин Торба, для якого Луганськ завжди був і буде рідним, а головне ˗ українським, містом.

Частина перше книги - «Російське пришестя» - розпочинається зовсім не з прибуття російської армії на схід України, а картиною «затишного та метушливого» Києва, в сквери та парки якого приходить осінь. До цього міста автор повертається неодноразово, проводячи паралель Луганськ-Донецьк – Київ.

Душа Донбасу – сутінки. Причому глибокі й безпробудні. Його не чути потрібно, а прокапати фізіологічним розчином. Але Київ поки що поганий лікар. Виявилося, що столиця не нарколог і не терапевт, а фельдшер-випускник. Але він вчиться. А Донбас лікується. Через нестерпний головний біль, грубо, але вже хоча б подає ознаки усвідомлення необхідності втручання. Тільки не боляче, трохи легше. Так, щоб заплющити очі, раз – і відпустило. І щоб, як раніше, було мирно і спокійно. І щоб забути про те, що колись хворів, і ніколи не дізнатися, чим. Але, на жаль, так не буде. Буде боляче.

Та кожне місто – це, перш за все, люди в ньому. Деякі дійові особи цієї «драми» нам добре знайомі, заочно, на щастя. Імена Болотських-Мозгових-Єфремових неодноразово згадано в книзі, зрозуміло в якому контексті. Про інших ми чуємо вперше та, мабуть, і востаннє. З одного боку, це любов до України та «велич маленьких людей в момент малості великих», а з іншого – сепаратизм та продажність. Вистачає як одних, так і інших. Як в житті, так і в книзі.

Однозначно визначити настрій «записок» неможливо: постійно вчуваються, то мажорні, то мінорні нотки. Останніх, звісно, більше, та все ж після прочитання книги становище не здається безнадійним. Зокрема, про це свідчать висновки, які автор робить в завершальній частині під назвою «Вирок». Так, зробити потрібно ще багато, головне – не відгороджуватись від проблем, а вирішувати їх. «Заплющити очі на Донбас – це заплющити очі на себе ж, на свої принципи буття, свою філософію, яку треба міняти докорінно по всій країні. Смерті варті того, щоб мінялись живі».
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61