реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Розмова біля газетного кіоску
Розмова біля газетного кіоску

Розмова біля газетного кіоску

Роксолана Лісовська, 1 група, 2 курс.
Смаки


Як я шукала компроміс: відмінність між газетою і журналом

Моя подруга не розуміє, як я можу читати друковану пресу, адже її день починається з перегляду стрічки новин в інтернеті. І для неї все надруковане вже застаріле як мінімум на добу. У її словах є певна частка правди, однак, чому незважаючи на такий погляд на періодичні видання, вони все ж продовжують існувати? Що це? Данина традиції? Закостеніла звичка якої варто позбутися? Чи невід’ємна складова нашого інформаційного існування?

Отож, щоб зрозуміти, що таке друкована преса, я звернулася до тлумачного словника Інституту мовознавства імені Олександра Потебні, де знайшла таке визначення:

«Газета - періодичне, переважно щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя».

Про журнал же там було сказано небагато:

«Журнал - періодичне друковане видання у вигляді книжки».

Але, навіть, з такого короткого визначення стає зрозуміло, що відмінність між цими двома періодичними виданнями полягає у зовнішньому вигляді. Газета – великого формату, але невелика за обсягом. Журнал має стандартний формат, але набагато більший обсяг. Судячи з цього, другий містить більше матеріалів, а отже і часу на їх підготовку витрачається більше.

Якось, стоячи з подругою біля кіоску «Преса», я задумалася, що краще придбати: газету «День» чи журнал «Країна». Проте так і не змогла обрати щось одне. Махнувши рукою і сказавши «ех, давайте обидва», я дістала з гаманця потрібну суму. Чому? А це вже друга відмінність. Оскільки газети публікуються щоденно або щотижнево, то новини в них завжди свіжі. Але інколи в суспільному житті трапляються події, які актуальні не один день і потребують детального пояснення від експертів. У такому випадку на допомогу приходять журнали, які дають читачу змогу повністю розібратись у злободенній ситуації. Тож обирати між даними видами видань просто безглуздо.

«Лано, от навіщо ти це купуєш? Окрім того, що тепер ти носитимеш в сумці зайву вагу, ще витратиш свій дорогоцінний час на пошук потрібних новин, які б могла набагато швидше знайти в будь-якому інтернет виданні.» - мабуть, вдесяте повторила Юля, поки я купувала газету.

Я вже встигла пожалкувати, що зупинилася біля цієї «Преси». Проте її слова дали зрозуміти мені третю відмінність. Оформлення матеріалів. Коли паралельно розгорнути газетну і журнальну шпальти, різниця відразу кидається в очі. На першій ми побачимо колонки з кількох невеликих матеріалів, поданих під окремими рубриками, а у другому варіанті лише один текст, та ще й, можливо, незакінчений. Це пов’язане з тим, що оперативні газетні матеріали відносно короткі, тож для зручності вони рубрикуються і відмежовуються один від одного на шпальті. У журналі ж подаються глибокі аналітичні тексти, які важко сплутати однин з одним. Тому рубрикація не є такою важливою.

До того ж, я задумалась над тим, чи зможуть еволюціонувати газети, і якщо так, то яким чином.

Відповідь я почала шукати, як не дивно, у наукових доробках відомого в усьому світі англійського науковця. У своїй праці «Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення» (1868) Чарльз Дарвін припускає, що природний відбір проявляється в результаті наявності в організмах наступних трьох їх властивостей:
Мінливості, яка дає первинний матеріал для утворення нових форм. Попутно Дарвін вказує, що причиною мінливості є вплив зовнішніх умов, або поєднання організацій різних неподільних шляхом схрещування.

Спадковості, яка зберігає існуюче, закріплює його, або нагромаджує те, що викликано мінливістю.

Природного відбору, тобто процесу усунення всього непристосованого і збереження найкращого.

Якщо ж застосувати ці властивості до друкованих видань, то, завдяки розвитку науки і техніки, можна було б створити альтернативу газетам і журналам. Зберегти усі переваги, додати нові властивості і усунути недоліки.

У сучасному світі технологічний процес розвивається дуже стрімко. Американські вчені вже створили унікальні датчики у вигляді татуювань, які будуть стежити за здоров'ям людей, зокрема за рівнем глюкози та іншими життєво важливими параметрами, а інженер з Москви вживив собі під шкіру NFC-чіп від транспортної карти «Тройка». Тепер він може оплачувати проїзд в будь-якому громадському транспорті столиці одним помахом руки. Але на цьому він вирішив не зупинятись, тож планує в іншу руку вставити чіп від банківської картки.

Тож, зважаючи, на бурхливий розвиток науки і техніки, у недалекому майбутньому варто чекати також і оновлених ЗМІ.

А поки що, нам залишається задовольнятися традиційними джерелами і обирати серед них ті, які задовольнятимуть наші споживацькі потреби.

Особисто я так і не змогла визначитись, що мені більше до вподоби: газети чи журнали, тож вирішила більше не шукати компроміс, а надалі продовжувати купувати обидва видання.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61