реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Газета vs Журнал: битва за читача
Газета vs Журнал: битва за читача

Газета vs Журнал: битва за читача

Людмила Корнієвич, 1 група, 2 курс.
У наш час існує безліч друкованих видань – різноманітні щотижневики, спеціалізовані газети, тоненькі та товсті журнали. Хтось надає перевагу більш тьмяним та легким газетам, а комусь більше до вподоби глянець. Усі вони по-своєму цікаві. Але, що ж краще – газета чи журнал?

Я вирішила залучити своїх друзів-журналістів до вирішення цього питання. Все-таки, майбутні професіонали повинні знати такі тонкощі своєї роботи. Я запитала у них про те, чим газета відрізняється від журналу, аби мати змогу визначити лідера. Дехто спершу жартував та відповідав, що між ними немає різниці, адже це все називається преса. Проте, відкинувши смішки, молоді писаки все-таки дали відповідь на поставлене запитання.

Наведу приклад: «В журналі зазвичай матеріали більші та глибші. Газетники орієнтуються на передачу інформації, а не на вплив на читача».

Що ж, у певній мірі з цим можна погодитися. Якщо заглянути в словник, то ви побачите, що і газета, і журнал – це друковані періодичні видання. Проте перша відрізняється тим, що у неї коротка періодичність (тобто один-два дні). Цим можна й пояснити «орієнтацію на передачу інформації», адже інформаційні жанри ставлять за мету повідомити читачеві новину, а аналітичні матеріали покликані для того, аби змусити його задуматися. Відома багатьом поціновувачам якісної журналістики газета «День» виходить чотири рази на тиждень – з вівторка по п’яницю, а от журнал «Український тиждень» з’являється на світ раз на сім днів. Зрозуміло, що газета може похвалитися більшою оперативністю подачі матеріалу, а в працівників журналу може вийти краща аналітика. У газети аудиторія розраховує на швидку інформацію з місця подій, а любителі журналу здебільшого чекають на її роз’яснення.

Але (яке завжди має бути присутнє) згадаймо щотижневу газету «Дзеркало тижня». З її назви можна здогадатися, що вона виходить раз на тиждень. Будь-який авторитетний журналіст вам скаже, що це впливове та авторитетне аналітичне видання. Авжеж, не кожному до снаги написати ґрунтовний матеріал на величезну шпальту! І тут постає питання: прекрасна аналітика, не зовсім коротка періодика – невже «Дзеркало тижня» - це не зовсім газета?

І наостанок ми повертаємося до основ. Однією з відповідей (жартівливих, безперечно) було: «Картиночками». У цьому теж є сенс. Газета й журнал – це різні формати, різна верстка, різне макетування. Хоч і, на щастя, в наш час газети можуть мати стільки ж кольорів, скільки й журнали, проте вони все одно стриманіші. Розкрийте глянцеву, блискучу, насичену «Країну» та більш однотонний та простий «Урядовий кур’єр». Візуальне сприйняття теж грає свою роль.

Отож, за визначенням не лише моїх анонімних друзів, але й практики, власних спостережень газета відрізняється від журналу більш інформаційною, а не аналітичною спрямованістю, меншою яскравістю та різноманіттям. Журнал може мати вужчу тематику, більшу глибину журналістським досліджень, кращий вигляд. Але порівнювати газету та журнал – це як порівнювати тата й маму: обоє абсолютно різні, але обоє такі ж самі чудові. Тому так само, як треба любити обох батьків, треба читати й газети, й журнали.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61