реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Ексгібіціонізм по-трієровські
Ексгібіціонізм по-трієровські

Ексгібіціонізм по-трієровські

Вероніка Луцька
рецензія на фільм «Німфоманка» Ларса Фон Тріера


З перших секунд стрічки стає зрозумілим – про голлівудські кліше на кілька наступних годин можна забути. На вас чекає великий і місцями жахливий арт-хаус. Хороша операторська робота, покладена на «Rammstein», переносить глядачів одразу до фіналу історії: у вузький провулок, де, побита життям та колишнім коханим, лежить німфоманка Джо (Шарлотта Генсбург). Там її знаходить Селігман (Стеллан Скарсгорд), який пропонує жінці чай, місце для сну і себе у ролі уважного та неупередженого асексуального слухача.

Ексгібіціонізм по-трієровські


Хоча зачекайте. Історія фільму «Німфоманка», знятого данським режисером Ларсом фон Трієром, розпочалася значно раніше, ніж ви побачили перші кадри. "Порнофільм, який я хочу зняти, називається "Східна і Західна церкви", - заявив фон Трієр у той час, коли ще коментував власну творчість. Такий амбіційний задум перетворив стрічку на найочікуванішу для багатьох кіноманів прем’єру 2013 року. Активне обговорення, природно викликане неприродними для великого екрану темами і сценами, змусило купити квиток на «Німфоманку» навіть тих, хто не знайомий з творчістю скандального режисера.

Повертаючись до сюжету, оповідь подається певною мірою на книжний лад. Розмова між Джо та Селігманом тягнеться спокійно і неспішно, вона допускає багато відступів будь то діалоги про рибалку чи дискурс з приводу поділу християнської церкви . У цю канву вплетена історія героїні, життєпис німфоманки у восьми розділах. Все починається з дитячих забавок, проходить через перший досвід, єдине кохання, смерть батька, розпад сім’ї та закінчується у вже відомому нам провулку.

Одним з найяскравіших епізодів всієї стрічки критики називають третій розділ – «Місіс Н». Тут режисер зміщує фокус з головної героїні на тих людей, які стали своєрідними жертвами її захоплення. Театр абсурду, розіграний Умою Турман у ролі дружини одного з коханців Джо, стає яскравою плямою на фоні емоційно приглушеної оповіді.

Реальність Ларса фон Трієра взагалі не викликає запитань до сукупної назви останніх робіт – трилогія депресій. «Німфоманка» практично позбавлена радісних моментів. «Забудьте про кохання» закликає нас постер стрічки. Та схоже не лише про нього, а й про багато інших людських почуттів : жаль, співчуття, відданість, вдячність. Герої, створені режисером, або невиправдано жорстокі, або спокійно складають пасьянс у будь-яких життєвих умовах. Навіть єдиному позитивному герою – батьку Джо (Крістіан Слейтер) – не дали можливості відійти з гідністю. Трієрівські ж типові ролі жінки та чоловіка, найяскравіше зображені в «Антихристі», знайшли відголосок і в цій історії.

Ексгібіціонізм по-трієровські


Якщо ви очікуєте від історії ледь не наукового опису німфоманії як явища, великою мірою доведеться розчаруватися. Ні причин, ні переживань, ні дієвого лікування. Лиш трохи богохульна сцена першого оргазму та сексуальна зацикленість на всьому, включаючи себе. Навіть ті, то чекають від стрічки лише порно, можуть певною мірою засмутитися. Наповнення неприкритими геніталіями не перетворило «Німфоманку» на порнофільм як мінімум тому, що у тих коротких моментах, коли це не сприймається як художній засіб, воно викликає хіба що відразу. Та й взагалі, фільм не про те.

Оцінюючи стрічку як історію німфоманки, легко побачити, що упущено безліч моментів, про які вже говорилось вище. У той же час сюди запхано і багато недоцільного – роздуми, які ні до чого не ведуть, загальновідомі факти та навіть ефектний фінал. «Німфоманка» стала opus magnum для режисера не через беззаперечну геніальність, а тому, що в ній весь Ларс. У кожному герої та їх діалогах . У стрічці зібрані відголоски багатьох фільмів (варто згадати хоча б сцену з дитиною на балконі) та показано увесь арсенал режисерських «трюків» - чорно-біла зйомка, комп’ютерна графіка, що дозволила поєднати відомих акторів та дублерів у відвертих сценах, поліекранність, різноформатність та специфічний монтаж. Фільм як підсумок життя та творчого шляху. В вуста героїв вкладені відповіді фон Трієра всьому світу. Стосовно політкоретності, педофілів, релігії, всього, що люди ніколи не наважуються обговорювати на публіку.

А ще Режисеру вдалося перетворити «Німфоманку» на один з тих енциклопедичних фактів, якими не без задоволення собою послуговується Селігман. На числа Фібоначчі та симфонію Бетховена. На знання, яке приємно засвітити у товаристві, навіть не знаючи суті та цінності. Хоча оцінити культовість стрічки навряд можливо – критерії оцінки ідей конкретної людини набагато складніші, ніж критерії оцінки звичайного фільму. Проте може здаватися, що суспільство вже ухвалило свій вердикти, більш того, переважно позитивний. Та чи не йдемо ми стопами Джо? Втомлені від потоків інформації та картинок, у пориві садизму звертаємося до Трієра, аби хоч щось відчути. За все сильнішими ударами по естетиці, моралі та людяності. Циклами по три.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61