реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ
КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ

Світлана Привалова
початку театрального сезону присвячується

Кияни люблять Паніковського.

- Поезжайте в Киев и спросите там, что делал Паниковский до революции. Обязательно спросите!

- Что вы пристаете? – хмуро сказал Балаганов.

- Нет, вы спросите! – требовал Паниковский. – Поезжайте и спросите! И вам скажут, что до революции Паниковский был слепым. Если бы не революция, разве я пошел бы в дети лейтенанта Шмидта, как вы думаете? Ведь я был богатый человек. У меня была семьи и на столе никелированный самовар. А что меня кормило? Синие очки и палочка.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Якщо затриматися на каву на перетині Хрещатика та Прорізної біля Михайла Самуельовича, можна спостерігати як перехожі приязно ставляться до «великого сліпого». Одні – фото, інші – селфі, дехто підходить і вітається за руку. Але усіх їх поєднує те, що вони посміхаються.

Ну принаймні посміхаються ті, хто читав Ільфа і Петрова. Або ті, хто дивився першу екранізацію «Золотого теля» (реж. М. Швейцер, 1968). Бо скульптурний Паніковський має портретну схожість з актором Зиновієм Гердтом. Цей пам’ятник точно живий. Ми так його сприймаємо.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Пам’ятник Шевченка біля університету, до слова, здіймає всередині патріотичні почуття. Так само як недалечкий від нього Михайло Сергійович. (Асоціюється чомусь Горбачов. Але я про Грушевського.) І далі по Володимирській – Микола Лисенко, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Андрій Первозваний, княгиня Ольга, Кирило та Мефодій. Всі серйозні. А якщо втекти повз МЗС до Андріївської церкви – знову посміхнемося. Бо ми на узвозі, і нас зустрічають Проня Прокопівна та Голохвастов. Теж портретно схожі на акторів улюбленого фільму (реж. В. Іванов, 1961). І біля них теж багато охочих до фото, селфі та вітань. І теж усі посміхаються.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


«Мені драми і вдома вистачає. Хочеться танців і співів», - так говорив один з героїв у виставі «Шантрапа». Театр «Колесо» на Андріївському узвозі цими вихідними відкрив свій уже 28-ий театральний сезон гумористичною історією про людей мистецтва у постановці художнього керівника колективу Ірини Кліщевської.

У вересні київська театральна публіка знову стане щодня вирішувати чого хочеться більше – драми чи комедії. Серйозних облич, як у скульптурних жителів Володимирської, чи все-таки ільфо-петровського гумору та жартів у стилі Старицького. І на нас очікують вистави абсолютно різні.

Драматичний театр Франка десять років тому починав робочий рік франківським «Украденим щастям». Класично, звикло, традиційно. Тоді художнім керівником був Богдан Ступка, грав на сцені теж він. За останні роки творчий колектив динамічніше почав експериментувати, пробувати щось нове. Було відкриття «Квіткою Будяк» Станіслава Мойсеєва – тоді новоспеченого худкерівника. Минолорічно почали з шевченківського «Назара Стодолі». Це було 27 серпня. У день коли народились Іван Якович та Богдан Сільвестрович.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Цей сезон франківці почнуть взагалі з Ільфа та Петрова. Четвертого вересня Дмитро Чирипюк представить «Великі комбінатори» за мотивами «Дванадцяти стільців». І якщо раніше компанія Миколи Яковченка, Гната Юри у ролі Швейка та Сергія Данченка біля однойменної камерної сцени була метафізично ніби однією частиною театрального київського мистецтва, а Паніковський на Прорізній недалечко від Молодого театру – іншою, то тепер вони мають спільний знаменник.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Молодий театр відкриє свої двері дещо пізніше. 13 вересня сезон почнеться з роботи художнього керівника Андрія Білоуса. «Зачарованого» вперше прем’єрували в лютому цього року. Це сучасний варіант «Безталанної» Карпенка-Карого.

Ще пізніше за Молодий театр почне працювати Театр російської драми Лесі Українки. 24 вересня він почне свій театральний сезон виставою свого художнього керівника. Постановка Михайла Резніковича «Всюди один…». Ця сценічна композиція присвячена особистості Тараса Шевченка. Не просто звиклому хрестоматійному прочитанню, а «своєму» баченню великого поета. Цікаво, що різні за специфікою репертуару театр Франка та Лесі України теж з цього сезону поєднані спільним знаменником. У виставі про Шевченка головну роль виконує Петро Панчук. Він – франківець.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Національна опера України імені Тараса Шевченка починатиме теж з четвертого вересня. Недалечко від стопятдесятлітнього ювілею (цей рік стане вже 148) творчий колектив пропонує класику. «Запорожець за Дунаєм». Знані нам і знайомі Семен Гулак-Артемовський (лібрето), Анатолій Солов’яненко (сценічна редакція) та Мирослав Скорик (музична редакція).

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Пам’ятниково-театральний центр столиці фундаментований звиклими іменами. Їх небагато. І вони всі пов’язані між собою. Імена класиків стоять за улюбленими скульптурами героїв, нагадують про себе у назвах драматичних театрів, повторюються у нових сценічних осмисленнях творчих колективів.

«Ти думаєш публіка щось розуміє? Я взагалі ставив «Наталку» без Наталки», - це теж було сказано героєм антрепренером Віником на відкритті театрального року в «Колесо». То хочеться, щоб з кожним новим сезоном більше ставало тих, хто хоч і далеко втік від батьківської звиклої класики, але посміхався разом із Михайлом Самуелевичем, Пронею та Голохвастовим.

Натхненного нам…

навчального року !:)
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61