реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ
КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ

Світлана Привалова
початку театрального сезону присвячується

Кияни люблять Паніковського.

- Поезжайте в Киев и спросите там, что делал Паниковский до революции. Обязательно спросите!

- Что вы пристаете? – хмуро сказал Балаганов.

- Нет, вы спросите! – требовал Паниковский. – Поезжайте и спросите! И вам скажут, что до революции Паниковский был слепым. Если бы не революция, разве я пошел бы в дети лейтенанта Шмидта, как вы думаете? Ведь я был богатый человек. У меня была семьи и на столе никелированный самовар. А что меня кормило? Синие очки и палочка.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Якщо затриматися на каву на перетині Хрещатика та Прорізної біля Михайла Самуельовича, можна спостерігати як перехожі приязно ставляться до «великого сліпого». Одні – фото, інші – селфі, дехто підходить і вітається за руку. Але усіх їх поєднує те, що вони посміхаються.

Ну принаймні посміхаються ті, хто читав Ільфа і Петрова. Або ті, хто дивився першу екранізацію «Золотого теля» (реж. М. Швейцер, 1968). Бо скульптурний Паніковський має портретну схожість з актором Зиновієм Гердтом. Цей пам’ятник точно живий. Ми так його сприймаємо.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Пам’ятник Шевченка біля університету, до слова, здіймає всередині патріотичні почуття. Так само як недалечкий від нього Михайло Сергійович. (Асоціюється чомусь Горбачов. Але я про Грушевського.) І далі по Володимирській – Микола Лисенко, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Андрій Первозваний, княгиня Ольга, Кирило та Мефодій. Всі серйозні. А якщо втекти повз МЗС до Андріївської церкви – знову посміхнемося. Бо ми на узвозі, і нас зустрічають Проня Прокопівна та Голохвастов. Теж портретно схожі на акторів улюбленого фільму (реж. В. Іванов, 1961). І біля них теж багато охочих до фото, селфі та вітань. І теж усі посміхаються.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


«Мені драми і вдома вистачає. Хочеться танців і співів», - так говорив один з героїв у виставі «Шантрапа». Театр «Колесо» на Андріївському узвозі цими вихідними відкрив свій уже 28-ий театральний сезон гумористичною історією про людей мистецтва у постановці художнього керівника колективу Ірини Кліщевської.

У вересні київська театральна публіка знову стане щодня вирішувати чого хочеться більше – драми чи комедії. Серйозних облич, як у скульптурних жителів Володимирської, чи все-таки ільфо-петровського гумору та жартів у стилі Старицького. І на нас очікують вистави абсолютно різні.

Драматичний театр Франка десять років тому починав робочий рік франківським «Украденим щастям». Класично, звикло, традиційно. Тоді художнім керівником був Богдан Ступка, грав на сцені теж він. За останні роки творчий колектив динамічніше почав експериментувати, пробувати щось нове. Було відкриття «Квіткою Будяк» Станіслава Мойсеєва – тоді новоспеченого худкерівника. Минолорічно почали з шевченківського «Назара Стодолі». Це було 27 серпня. У день коли народились Іван Якович та Богдан Сільвестрович.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Цей сезон франківці почнуть взагалі з Ільфа та Петрова. Четвертого вересня Дмитро Чирипюк представить «Великі комбінатори» за мотивами «Дванадцяти стільців». І якщо раніше компанія Миколи Яковченка, Гната Юри у ролі Швейка та Сергія Данченка біля однойменної камерної сцени була метафізично ніби однією частиною театрального київського мистецтва, а Паніковський на Прорізній недалечко від Молодого театру – іншою, то тепер вони мають спільний знаменник.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Молодий театр відкриє свої двері дещо пізніше. 13 вересня сезон почнеться з роботи художнього керівника Андрія Білоуса. «Зачарованого» вперше прем’єрували в лютому цього року. Це сучасний варіант «Безталанної» Карпенка-Карого.

Ще пізніше за Молодий театр почне працювати Театр російської драми Лесі Українки. 24 вересня він почне свій театральний сезон виставою свого художнього керівника. Постановка Михайла Резніковича «Всюди один…». Ця сценічна композиція присвячена особистості Тараса Шевченка. Не просто звиклому хрестоматійному прочитанню, а «своєму» баченню великого поета. Цікаво, що різні за специфікою репертуару театр Франка та Лесі України теж з цього сезону поєднані спільним знаменником. У виставі про Шевченка головну роль виконує Петро Панчук. Він – франківець.

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Національна опера України імені Тараса Шевченка починатиме теж з четвертого вересня. Недалечко від стопятдесятлітнього ювілею (цей рік стане вже 148) творчий колектив пропонує класику. «Запорожець за Дунаєм». Знані нам і знайомі Семен Гулак-Артемовський (лібрето), Анатолій Солов’яненко (сценічна редакція) та Мирослав Скорик (музична редакція).

КИЇВ ПАМ’ЯТНО-ТЕАТРАЛЬНИЙ


Пам’ятниково-театральний центр столиці фундаментований звиклими іменами. Їх небагато. І вони всі пов’язані між собою. Імена класиків стоять за улюбленими скульптурами героїв, нагадують про себе у назвах драматичних театрів, повторюються у нових сценічних осмисленнях творчих колективів.

«Ти думаєш публіка щось розуміє? Я взагалі ставив «Наталку» без Наталки», - це теж було сказано героєм антрепренером Віником на відкритті театрального року в «Колесо». То хочеться, щоб з кожним новим сезоном більше ставало тих, хто хоч і далеко втік від батьківської звиклої класики, але посміхався разом із Михайлом Самуелевичем, Пронею та Голохвастовим.

Натхненного нам…

навчального року !:)
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61