реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Переступивши межу в 13.
Переступивши межу в 13.

Переступивши межу в 13.

Лілія Савко, 3 курс.
Як часто ви стикаєтеся з тим, що діти підліткового віку поводять себе, м’яко кажучи, агресивно? Можливо, варто почати більше звертати на це уваги…

Йду вулицею, повз проходять три хлопці років 12 - 13 і дві дівчинки такого ж віку, що явно дивляться на тих захопленими поглядами, проковтуючи кожну їх фразу, як мелодію для вух. На перший погляд, вбрані хлопці нормально: світлі джинсові бриджі, спортивні футболки та «адідаси». Але, наблизившись до них ближче, ніж на 20 метрів, у вічі кидаються якісь плями на фіолетовій і синій футболках, ніби від мазуту, напіврозв’язані ,чорні від болота шнурки. Все б нічого, якби хлопці щойно забили декілька голів у футбольні ворота, але скидається на те, що це їхній звичний зовнішній вигляд. Крім того, у руках одного з хлопців дерев’яна палиця( що досить мене насторожує). Але більше ошелешує їхня розмова: «Чьо, ідьом виб’єм деньгі с етого казла, а патом свалім, чьото на районє скучно». Далі слідує, як свого часу казали у «Діамантовій руці» гра слів, що не піддається перекладу, із застосуванням місцевого колориту.
Складається враження, що за цими дітьми ніхто не стежить, бо батьки важко працюють, щоб забезпечити нащадків чим завгодно: чіпсами, комп’ютерами, телефонами, коміксами, іграми, але аж ніяк не вихованням. Проте батьки 11- річного Джордана Брауна, наймолодшого в історії засудженого вбивці у 2012 на довічне ув’язнення теж ні про що не підозрювали.

«70% виховання дає сім’я, і тільки потім ланцюжком за ним іде вплив вулиць та інші негативні фактори. Для того, щоб дитина сформувалась особистістю, вона повинна навчитися самостійно та виважено долати перешкоди, що виникають. Перешкодами в їхньому віці стають «приклеювання ярликів», відкидання однокласниками, зловживання покараннями, приниження гідності дитини батьками, упередженість вчителів або навіть нестача 10 гривень на купівлю морозива. Якщо накопичилось занадто багато таких перешкод, то дитина починає їх обходити, тікає від занадто обтяжливих обов'язків», - розповіла педагог середньої школи Наталія Сивоус. Варто окремо виділити особливо поширений чинник дитячої агресії - домашнє насильство. Все це і призводить до поведінки, що є відхиленням від норм моралі або законодавства (девіантна поведінка).

Чим небезпечно?

Антисоціальна поведінка, проявами якої є крадіжки, грабежі, вандалізм, фізичне насильство, торгівля наркотиками, насильство стосовно молодших дітей або однолітків, жорстоке поводження з тваринами, дрібне хуліганство, руйнування майна, підпали - жодним чином не виникає без будь - якої причини і, як відомо, карається законом. За даними Верховного суду України, порівняно з 1995 роком, тобто за 10 років, кількість засуджених неповнолітніх збільшилася на третину (+37,8 %). Крадіжок серед неповнолітніх стало менше, натомість збільшилася кількість тяжких та особливо тяжких злочинів. У злочинному середовищі серед неповнолітніх спостерігається високий рівень організованості. Дві третини підлітків щорічно вчиняють злочини у складі групи. Як правило, це і є ті самі «вуличні друзі».

Чому малі займаються криміналом?

Скоріш за все мамі і тату не вистачає часу на виховання дітей. Сучасні батьки, безумовно, дуже зайняті люди, проте, як можна вважати неадекватну поведінку свого чада нормальною для мене залишається загадкою. Та ще й до всього у батьків нового покоління з’явилась тенденція у будь - якій конфліктній ситуації звинувачувати в усьому вчителів,школу, навіть на секунду не припускаючи, що твоя дочка чи син, м’яко кажучи, не ангел. Справа в тому, що наше суспільство виховало покоління легковажних батьків, які думають і живуть так, як їм простіше чи зручніше. За моїми підрахунками, теперішні батьки школярів – це діти 80-х років. Тобто, приблизно у 90 – ті формувались їхні світоглядні установки. Рекет, стрілянина і розборки: скажімо, не найкращий час для розвитку високоморальних виховних ідеалів.

«У нинішньому українському суспільстві немає чітких орієнтирів добра і зла, моральних авторитетів, а цінності і норми не мають особливого значення. Справа в тому, що молоді батьки самі не отримали належного виховання, що вже говорити про нащадків. У 90-х з моральними орієнтирами і стабільністю було ще гірше, ніж сьогодні. І саме батьки своєю поведінкою забезпечують оцей стан аномії, моральної деградації, у якому і ростуть діти », - поділився завідувач лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України, доктор психологічних наук, професор Вадим Васютинський. Та й про що можуть свідчити дані МВС України про те, що лише минулого року на міліцейський облік поставлено понад 50 тис. осіб, які вдавалися до насильства у родині?

А логіка дитини залишається незмінною, та й вчинки,якими вона керується, н теж. «Немає уваги вдома – я знайду її на вулиці», - типовий хід думок звичайного 14- річного хлопця.

Виховуємо вбивць

Хоча багато досліджень показують, що занадто жорсткі методи виховання відіграють досить велику роль у прояві антисоціальної поведінки, але існують і добре задокументовані свідчення, що гени також відіграють у цьому не останню роль. Одне з недавніх досліджень дозволило вченим знайти докази, що одним із факторів девіантної поведінки є гени.

На цей раз за дослідження проблемних підлітків взялися вчені із Університету Монреалю (University of Montreal, Канада) та Інституту Психічного Здоров’я Монреалю (Institut Universitaire en Santé Mentale de Montréal, Канада). Метою науковців було визначити ,чи є взаємозв’язок між злочинністю серед підлітків, взаємодією трьох найпоширеніших генних варіантів та наявністю позитивного чи негативного життєвого досвіду( зовнішні впливи). За результатами досліджень над 1 337 шведськими учнями старших класів виявилось, що вплив на антисоціальну поведінку деяких варіантів генів часто спровокований зовнішніми факторами. Словом, опублікований у 2014 році у журналі International Journal of Neuropsychopharmacology звіт вчених показав, що у випадку, коли підліток переживає часті сімейні конфлікти або піддається насиллю, всі три варіанти генів взаємодіють один з одним і ймовірність здійснення цим підлітком правопорушень збільшується. У випадку позитивного досвіду підлітка у відносинах з батьками взаємодія цих же генів зменшує ризик здійснення підлітком пограбування чи вбивства у подальшому житті.

Не варто забувати й про те, що діти з точністю копіюють поведінку своїх авторитетів – батьків. Теорія розбитих вікон американців Джеймса Вілсона і Джона Келлінга наголошує на тому, що порушення усталених норм поведінки одними людьми веде до наслідку, коли й оточуючі забувають про правила. У нашому випадку це модель поведінки батько – син. Цей науково доведений факт має змусити батьків переглянути свої щоденні діяння або хоча б зупинитися, коли вам хочеться вчергове вилаятися чи дати малому ляпаса. Як би там не було, спілкування з дитиною мусить мати поведінкові рамки.
Просто вислухай!

«Коли я працюю з батьками, завжди наголошую на тому, що перш ніж покарати дитину словом чи фізично, подумайте над мотивами її поведінки, розберіться в ситуації. Синдром «холодного дому», іншими словами емоційна та психологічна відреченість, відсутність постійної психологічної взаємодії між мамою та дитиною викликає соціальне сирітство», -прокоментувала психолог Альона Дураєва.

« Сьогодні українські діти навіть тікають з дому, бо ніхто і ніщо не тримає їх там. Психологічно неприв’язані діти можуть набагато легше потрапити у небажані компанії, ніж ті, якими регулярно опікуються. Завжди вислуховуйте дитину, тоді вона відчує, що потрібна вам, і радикальних думок в її голові концентруватиметься менше », - додала вона.

За її словами, навіть якщо дитина завинила, не варто відразу зриватися. Жорстоке поводження було й раніше, фізичні покарання застосовуються систематично в 10 відсотках сімей, але сьогодні воно посилилося через те, що батьки живуть в умовах тривалого стресу, пов'язаного з необхідністю прикладати додаткових зусиль, щоб знайти роботу, забезпечити сім’ю житлом.

«Покарання «для профілактики» шкодить! Не нормально зганяти злість на дитині, бити її, бо вас щось не влаштовує в житті, жорстокість виховує в дитині ще більшу жорстокість, і з віком нащадок, ввібравши ту ненависть, яку ви йому вклали, сторицею поверне її батькам. Я думаю, вам би не хотілось, щоб син чи дочка, протестуючи проти вашого свавілля, бігла з дому чи з життя, шукаючи людей, здатних зрозуміти його і приголубити, потрапляючи часом в злочинні групи або стаючи жертвою маніяка» -, додала психолог.

Психологічна реабілітація

Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розпочало проект «Слова допомагають» із психосоціальної допомоги дітям, які пережили стресову ситуацію. Цей проект допомагає всім небайдужим дорослим отримати професійні поради, як поводитися з дітьми, які зіткнулися зі стресовою ситуацією або пережили травматичну подію. В рамках кампанії був створений спеціальний інформаційний ресурс - посібник wordshelp.com.ua. для батьків, вчителів і тих, хто спілкується з дітьми. Портал містить поради психолога про те, як вчасно розпізнати стрес у дитини і як їй допомогти.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61