реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Порівняльна характеристика двох українських фільмів «Поводир» - «Незламна»
Порівняльна характеристика двох українських фільмів «Поводир» - «Незламна»

Порівняльна характеристика двох українських фільмів «Поводир» - «Незламна»

Назар Грусевич, 3 група, ІІІ курс.
Так, як українське кіно починає тільки свій розвиток. За один рік вийшло немало українських фільмів , котрі заслуговують на увагу. Напевно це час буму українського кіно. Найвідоміші з них – два: «Незламна» та «Поводир». При цьому у кожному з цих фільмів розкривається трагічна сторінка історії українського народу та представляється дух більшовицької епохи. В різних акцентах безперечно , але тим не менш. Фільм «Незламна» який став найкасовішим українським фільмом справив фурор. Зайняв 2 – е місце за кількістю переглядів безперечно після «Форсажу». Проте він не повністю український. 21 % бюджету – становлять видатки російського кінематографу. На мою думку, це більш політичне рішення, ніж брак коштів. Проте зараз не про це. Слоган Незламної: «Джентльмени, мені лише 25 і я вбила 309 фашистських окупантів до цього часу. Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною?»

«Поводир» - «Закрий очі. Дивись серцем».

Сюжет «Незламна» - Людмила Павличенко народилась у Білій Церкві у 1916 році. На початок Другої світової війни навчалась на історичному факультеті Київського державного університету. Напад Німеччини на Радянський Союз застав дівчину в Одесі на практиці і 24-річна Людмила в липні 1941 пішла на війну добровольцем. Маючи спортивні досягнення в стрільбі, була прийнята на службу в якості снайпера у 25-ту стрілецьку дивізію. В жовтні потрапила в Севастополь у складі Приморської армії, що відступила морем з Одеси. В боях при обороні Севастополя, аж до свого поранення у червні 1942, Людмила Павличенко здобула славу одного з кращих радянських снайперів Другої світової війни.

В кінці 1942 Людмила Павличенко була відряджена в Сполучені Штати в складі делегації молоді та військових. Вона стала першою громадянкою СРСР, допущеною до Білого Дому, подружилась із Першою Леді. На запрошення Елеонори Рузвельт Людмила зголосилася на турне містами Америки. В своїх промовах вона надихала американців на відкриття другого фронту в Європі. Знаменитими стали слова з її промови в Чикаго, що стало слоганом фільму. Є також деякі невідповідності біографії із постановкою фільму. Наприклад, у фільмі йдеться про те, що Людмила Павличенко народила сина після війни. Проте насправді син у неї народився ще коли вона була у школі, у 16 – річному віці.

Сюжет «Поводир»

Події фільму відбуваються у 1932-1933-х роках в радянській Україні у часи індустріалізації, колективізації та напередодні і під час Голодомору й репресій представників Розстріляноговідродження. Американський інженер Майкл Шемрок разом зі своїм десятирічним сином Пітером приїздить до Харкова працювати в якості іноземного спеціаліста, де закохується в актрису Ольгу Левицьку. В Ольгу також закоханий уповноважений комуністичною владою Володимир, який всіма силами намагається позбутися конкурента. Випадково до рук Шемрока потрапляють секретні документи про заплановане радянською владою масове вилучення продовольства та супутні репресії, через що він гине.

Син Майкла стає випадковим свідком убивства батька. Документи знаходяться серед особистих речей Пітера. Пітеру дивом вдається втекти від переслідувачів — завдяки сліпому бандуристові Івану Кочерзі. Хлопчик пристає до сліпого і стає його поводирем. У минулому Іван був командиром роти армії УНР, отримав поранення в голову і осліп. Кочерга вчить Пітера ремеслу поводиря, знаходить документи і намагається особисто передати документи в Москву. Комуністичні спецслужби активно розшукують Пітера і документи.

Взимку 1932–1933 років під час подій Голодомору кільце пошуку звужується і Пітера майже ловлять, проте Кочерга, жертвуючи своєю свободою, допомагає хлопчикові сховатися. Пітер дістається Харкова і, приєднавшись до групи безпритульних, потрапляє в свою колишню квартиру, де зустрічає Ольгу. Взимку 1933 року сліпого Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. Пітер намагається запобігти загибелі кобзарів, проте це йому не вдається. Згодом Пітеру вдається врятуватися і виїхати з СРСР на батьківщину. Пітер лишаться єдиним живим свідком тих трагічних подій.

«Незламна»

жанр Військова драма, біографічний фільм
прокат 5 млн за 4 дні прокату
актори Юлія Пересільд, Євген Циганов, Нікіта Тарасов, Джоан Блекхем, Віталій Лінецький.
країна Україна (79%) Росія (21%)
рік виходу 2015
кінокомпанія ТОВ студія «Кінороб», «Новые люди»
бюджет 5 млн дол
тривалість 111 хв
кількість відвідувачів Більше 100 тис

«Поводир»

жанр Історична драма
прокат 14 млн.80 тис грн
актори Антон - Святослав Грін, Станіслав Боклан, Джефф Барелл .
країна Україна
рік виходу 2014
кінокомпанія «Pronto film»
бюджет 16 – 18 млн грн.
тривалість 122 хв
кількість відвідувачів Більше 90 тис

Отже, українське кіно розвивається. І непоганими темпами. Велику роль безперечно відіграє фінансування, проте якість , режисерська робота , операторські зйомки показують поступ української кінематографії. Необхідно відзначити жанр фільмів. Адже як в «Поводирі» так і в Незламній піднялися актуальні історичні теми, котрі виховують патріотизм, внутрішню силу та здатність до боротьби.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61