реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Нерозказана історія Соні Кошкіної. Рецензія на книгу.
Нерозказана історія Соні Кошкіної. Рецензія на книгу.

Нерозказана історія Соні Кошкіної. Рецензія на книгу.

Людмила Гаврилюк, 4 група, 3 курс.
Революція Гідності породила не тільки нове суспільство, а й нову еліту. Тепер кожен бажає показати своє бачення тих історичних подій, які змінили нашу країну назавжди. Кількість написаних книжок і намальованих картин уже й не порахуєш. Не оминуло стороною бажання розповісти про події 2014-2015 років і Соню Кошкіну, шеф-редактора LB.ua. Журналістка написала свою першу книгу – «Майдан. Нерозказана історія».

Ще до самого виходу книги багато близьких друзів Соні анонсували її роботу, наголошуючи на тому, що це головне розслідування подій революції. Можна з ними погодитися, адже до цього всі книги, які виходили, здебільшого були добірками різних фотографій та постів із соціальних мережах. У своїй роботі Соня Кошкіна спробувала розібратись у кулуарних процесах, що супроводжували та визначали долю революції. І тут виникає головне питання – чи змогла журналістка знайти відповідь на таке важливе для українського суспільства питання: що взагалі відбулося взимку минулого року і як усе ж таки майдан зміг перемогти режим Януковича ?

Авторка поділила книгу в хронологічному порядку на чотири частини: «Листопад-грудень 2013» (16 глав), «Січень 2014» (7 глав), «Лютий 2014» (13 глав) та «Відкриті рани» (4 глави). Уже в останньому розділі Соня Кошкіна торкнулася теми окупації Криму та початку АТО на Донбасі. Важливою главою є ексклюзивне інтерв’ю з Олександром Януковичем, якого вважають одним із головних постатей, які причетні до розгону студентів на Майдані та масових розстрілів на Інститутській. Великим плюсом є те, що на початку кожного розділу авторка спочатку викладає хронологію подій, щоб читач уже мав уявлення, про що саме буде йти мова.

Книгу вирізняють такі елементи: пряма мова осіб, які взяли участь у революційних подіях, але знаходились по різні сторони барикад – політиків, бізнесменів, громадських діячів ( у деяких главах замало їхньої думки було подано) і журналістів. Авторське бачення подій на Майдані та в кулуарах, її оцінки, переживання і т. д. Інколи власне авторські судження надають ефекту неточності. Не вся інформація достовірна на 100%, мало документів. Незважаючи на те, що журналістка намагалася подати інформацію з різних сторін (так звані, опозиціонери і регіонали), вийшло трохи однобоко. Адже ми знаємо, що, хоч ці люди були опонентами на майдані, в реальному житті багато хто з них дружить і сьогодні. В описі не вистачає думок простих активістів, людей, які творили історію. Інколи їхні твердження є вагомішими, ніж політиків.

Стиль написання… Незважаючи на те, що Соня Кошкіна вперше написала книгу, вона змогла цікаво подати її. Тут уже відіграє велику роль багатий досвід в написанні журналістських матеріалів. Написано легко, просто. Ті, хто вже знає, як пише Соня Кошкіна, мене зрозуміють, а ті, хто не читає LB.uа і не бачив матеріалів авторки, будуть здивовані (приємно чи ні, вирішувати вже вам). Поясню чому. Журналістка часто використовує власні неологізми, цікаві скорочення та в деяких моментах – забавні ліричні відступи. Сподобалось те, як авторка використовує певні маленькі деталі, які в результаті є доцільнішими, ніж довгі нудні описи. Наприклад, спогад про розстріли на Інститутській: «Вы знаете, что такое п-о-с-к-а-л-ь-з-ы-в-а-т-ь-с-я на крови?» Часто автор подає інформацію як 3-я особа і, продовжуючи вже цю думку, ідентифікує себе із Майданом та говорить «ми».

Соня Кошкіна багато уваги (інколи навіть забагато) приділяє історії, наприклад, як виник термін «тітушка», коли його використали вперше і т.д. І таким чином вона віддаляється від головного питання: як ми все ж таки перемогли? Краще було б детальніше сконцентруватися і більше розказати про те, як саме Янукович приймав рішення відмовитись від Євроінтеграції та президентства. Тому що навіть після прочитаного, точна картинка подій, на жаль, не вимальовується.

Загалом, оповідь вийшла цікавою. Хоча інколи читач може заплутатися в іменах і прізвищах. Особливо це стосується тих людей, які не обізнані у політиці. Тому треба додатково з ними ознайомлюватися за допомогою Інтернету, щоб в уяві відтворити діалоги з ними.

Сліпо довіряти книзі не можна. Адже вона побудована на діалогах з людьми, які були причетні до революції. І їхні слова не мають 100% достовірності – наговорити можна різного. Проте книгу варто прочитати через ексклюзивні факти, які до Соні Кошкіної ще ніхто не публікував. Книга зачіпає за живе. Під час читання ти починаєш в деяких моментах сперечатися з автором і доповнюєш розповідь власними спогадами.

Раджу прочитати книгу Соні Кошкіної, щоб детальніше ознайомитися з подіями зими, яка нас змінила. Бо, як говорить українське народне прислів’я: «Хто не знає власної історії, той не вартий майбутнього»…

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61