реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Книжковий Арсенал». По той бік стенду
«Книжковий Арсенал». По той бік стенду

«Книжковий Арсенал». По той бік стенду

Ольга Вихватенко, студентка 4 курсу, ВСР
Передісторія. Інститут. Закінчилася остання пара, наші одногрупники вже вільні, а ми вдвох з одногрупницею підходимо до нашого наукового керівника зі своїми напрацюваннями. Обговорили все, збираємося додому. Аж тут:

– Дівчата, чи не могли б ви допомогти мені на «Книжковому Арсеналі»?

А чом би й ні? Та й до того ж, цікаво побувати по інший бік стенду на книжковому ярмарку.

– У середу та суботу ми точно не зможемо через навчання, але у четвер та п’ятницю ми згідні допомогти Вам! – відповіли ми.

Два тижні промайнули швидко. Через день маємо вже йти на Арсенал, а нам стільки всього робить потрібно. Ще й повідомили, що сесія у нас на тиждень раніше розпочнеться і передзахист через тиждень... Але нічого, раз пообіцяли, то підемо.

Арсенал. Ось уже і вівторок – переддень відкриття фестивалю, день, коли на Книжковому арсеналі підготовка у самому розпалі. Після пар їдемо подивитися, де наш стенд, забираємо пропуски і допомагаємо перевезти книги. Жаль, але відкриття пройде без нас – завтра 4 пари. Пізно ввечері повертаємося додому і не увляємо, як проведемо 2 дні на книжковому ярмарку з 10-ї ранку до 8-ї, 9-ї години вечора...

Четвер. Будильник навела на 05:30, так як ще маю доробити завдання на пару і занести його однокурсниці – сьогодні ж я в інституті не буду. Ледве встигла, швиденько збираюсь, забігаю до одногрупниці і їдемо до Арсенальної. Але все рівно не змогли вийти в запланований час, то тепер дуже поспішаємо. Надворі напрочуд сонячно і не холодно у порівнянні з попередніми днями. Жаль, проведемо весь день у закритому приміщенні...

Фуууух, встигли! Добираємося якраз вчасно. Починаємо виставляти книжки. Ще навіть половини представників видавництв немає, а істинні буквоїди вже ходять поміж стендами в пошуках потрібних книжок. Ми ще й всіх книг не встигли виставити, як у нас уже купили «Кобзаря» і «Короткий тлумачний словник». Що ж, не все так і погано, як думалось.

Згодом залишаю напарницю і йду за програмою заходів. Поки йду, побіжно проглядаю, що відбувається навкруги, часу зупинятись немає – потік людей стає дедалі більшим, тому відразу повертаюсь до свого стенду. Біля нас уже утворюються цілі натовпи, а ми ще дивувалися до цього, навіщо треба аж двоє людей до невеличкого стенду. Тут навіть вдвох ледь справляєшся. Тільки й встигай діставати нові книжки з коробок і телефонувати директорові видавництва, аби привіз побільше тих чи тих книг. Це ж треба таке! Я ще планувала відвідати всі ті заходи, які повідмічала у програмі, і хотілося походити між стендами, проглянути книги і купити щось собі, а у нас навіть часу перекусити немає! Щоправда, цілих півгодини ввечері нам все ж випало, але за цей час хіба що встигнеш? Мене цілісінький день засмучував лише той факт, що я не можу «вирватися» на ті заходи, на які хотіла потрапити, але в цілому все ж була задоволеною. Робочий день закінчився дуже швидко, залишивши за собою безліч емоцій від спілкування з безліччю людей і випадкових зустрічей біля нашого стенду. Ми повертаємося додому, але при цьому з нетерпінням вже чекаємо наступного, який принесе безліч нових вражень, нових відвідувачів і величезну порцію спілкування з різними людьми.

П’ятниця. Сьогодні мені вже не потрібно поспішати – вийшла вчасно, навіть ще час прогулятись парком є перед відкриттям. Погода просто прекрасна, настрій піднесений. Цікаво, а яким сьогодні буде день на Арсеналі?.. Уже майже 10-та, виходжу з парку і йду до входу. Підійшла до нашого стенду, почала виставляти книги. Здається, наче я тут була не один день, а тиждень точно – почувалася, ніби у своїй тарілці  Ловлю себе на думці, що мені цього не вистачатиме. Жаль, завтра пара, яку пропустити не можна, я б із превеликим задоволенням провела тут на день більше... В результаті цей день пройшов так же швидко, як і попередній. І теж багато вражень залишив за собою. Нас відпустили раніше, тому я змогла відвідати два цікавих заходи. Час пізній, треба їхати додому...

P. S.: Цьогоріч за ці два дні я побачила «Книжковий Арсенал» з іншого боку. З боку людини, яка перебуває по ту сторону стенду. І це, виявляється, не менш захопливо і цікаво, ніж бути звичайним відвідувачем. Звідси ти бачиш зовсім різних людей, яких в одному місці поєднало лише одне – любов до друкованої книжки. Я мала змогу поспілкуватися зі звичайними, але дуже цікавими людьми, які залишили про себе теплий спомин. Хоча не було змоги відвідувати цікаві мені заходи, але біля нашого стенду бували відомі люди. Це і відома актриса театру та кіно Римма Зюбіна, і український письменник та поет Анатолій Дністровий (Він купував у нас книгу, але не помітив, коли розтратив гроші на книжки, поки дійшов до нас; тому дуже просив, аби ми йому відклали книгу, поки він повернеться з грошима. Невдовзі повернувся, дуже нам дякував, адже шукав цю книгу про український живопис довго. Ще й поспілкувався з нами, пожартував). Також недалеко від нашого стенду представляв продукцію одного з видавництв український мистецтвознавець та художник Лев Скоп, який виявився дуже енергійним, жартівливим і веселим чоловіком, він розважав нас всі дні перебування на фестивалі.

Тож дуже приємно, що нам випала можливість побувати на «Книжковому Арсеналі» в іншому амплуа, адже ми змогли поспілкуватися і поспостерігати як за величезною кількістю звичайних людей, так і побачити відомих особистостей не такими, як на екрані, і від того не розчаруватися, а навпаки, захоплюватися ними ще більше. І добре, що незважаючи на всі сумніви, які у нас виникали перед участю у фестивалі, ми все ж не відмовились. І не дарма, адже вони розвіялися безслідно, і ми залишилися вдоволеними тим, як провели ці 2 дні з незвичного для нас боку.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61