реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Особливий метод кастрації
Особливий метод кастрації

Особливий метод кастрації

Анастасія Руссу, 1 курс.
Саме так необізнані люди розшифровують термін «прокрастинація»

«8:00 – підйом. 8:05 – зарядка. 8:23 – душ»... Далі – не менш «глобальні» плани, теж розписані похвилинно – почистити зуби, одягнутися, вийти з дому, піти туди, сюди, зустрітися (точно о 13:07!!!) з подругою, розробити дизайн для сайту (до 17:36), надіслати виконану роботу (не пізніше 18:00)... Кожна приписка тільки додає комічності тому факту, що блокнот розграфлений погодинно, як звичайний органайзер, однак його хазяїн примудряється втулити в ці три рядки по сорок справ.

Я здивовано підводжу очі на свого знайомого:

- Хлопче, ти це серйозно? Це… твій щоденник?

25-річний бородань, знітившись, ствердно схиляє голову. Щоденнику вже півроку, однак його власник усе одно постійно кругом запізнюється, а роботу на день, так ретельно розкладену по поличках, виконати не встигає. Ще й рукою махає ввечері: «А, завтра буде час!» - і сідає грати в «Доту 2» чи «Героїв» (на яких, до речі, часу не виділено).

У психології явище відкладання важливих справ на потім, підміну їх дрібницями, які не мають особливого значення, називають прокрастинацією. Експерти вважають, що більшість людей зазвичай витрачають на неї удвічі більше часу, аніж на саму роботу, і з часом справи тільки погіршуються.

Для людини-прокрастинатора абсолютно звичною є така ситуація, коли, здавалося б, уже сів за роботу, але ж раптом згадуєш, що: треба навідатися до магазину; хочеться гарячої кави; кішка не нагодована; вечерю не зготовано… і поки все це переробиш, вже час лягати спати.

Але треба зауважити, що не завжди лінь і відкладання справ на потім є прокрастинацією.

— У ряду слів «відстрочка — відкладання — прокрастинація» перші два описують нормальне адаптивне функціонування, — пояснює науковець, кандидат психологічних наук Наталія Карловська: — Ця поведінка теж може супроводжуватися негативними емоціями. Наприклад, людина планувала поїхати в інше місто чи державу для отримання освіти, а її близькі тяжко захворіли; вона буде шкодувати про необхідність відкласти свої плани, але вона приймає зважене рішення. Термін «прокрастинація» є доречним, коли відкладання супроводжується емоційним дискомфортом різного ступеня інтенсивності. Людина, звісно, може собі пояснити, що вона нібито зробить це потім, коли прибере в кімнаті, коли до неї прийде натхнення, вона поговорить із друзями тощо. Але десь усередині вона все одно знає, що їй чомусь неприємно займатися цією справою.

Науковці вже визначилися зі значенням терміну «прокрастинація». А от щодо того, що ж із цим станом робити, думки розбіжні. Наприклад, провідний європейський тренер з особистісного розвитку Петр Людвіг вважає, що побороти прокрастинацію просто-таки необхідно, але для цього треба використовувати правильну методику.

— Практичні поради, які пропонуються, часто суперечать одна одній та ніяк не обгрунтовані науково, — зауважує він. — Наприклад, багато хто пропонує рішення, де використовується зовнішня мотивація – метод «кнута й пряника». Але дослідження демонструють, що у зовнішньої мотивації є свої недоліки. У випадках, коли йдеться про інтелектуальну працю, про необхідність пробудити свої творчі здібності, зовнішня мотивація не спрацьовує. Тут особливо важливо розуміти свої глибинні, внутрішні проблеми.
Проблемою прокрастинаторів є не тільки накопичення невиконаних завдань, але й постійний психологічний дискомфорт, почуття провини перед самим собою.

— Ми ж розуміємо, що рано чи пізно завдання має бути виконане. Тиск породжує докори сумління, які завжди виникають, коли ми не робимо те, що повинні, — констатує психотерапевт Альфред Ленглє. — Але прокрастинація виконує також і позитивну функцію – створення простору для себе. Він є необхідним, доки в нас не народилося те чи інше рішення, не прояснилась суть проекту. Чим ближчий крайній термін, тим очевиднішою стає шкода, що може бути нанесена невиконанням роботи, і тим відчутнішою — її цінність. Саме це усвідомлення і є мотивацією, необхідною, щоби втілити задумане. «Чи потрібно це мені насправді? Чи відчуваю я потребу в цьому для свого єдиного життя?» — за кожним нападом ліні звучить це несвідоме, але абсолютно чітке запитання. Відповідь — негативна. Насправді це означає: «Зараз мені важливіше щось інше».

З цього випливає, що стан прокрастинації є необхідним сигналом, який повідомляє людині про те, що виконувана діяльність є непотрібною чи неважливою. А це значить, що його можна застосовувати на свою користь.

Видатні вчені та письменники дають такі поради щодо цього:

Програміст та есеїст Пол Грем:
Почніть з малого. Робота над великими та важливими проектами може пригнічувати. Можна розбивати їх на кілька маленьких задач, які в перспективі можуть зрости до великих проектів. Також можна об’єднуватися з іншими, щоби працювати тільки над частиною проекту, але знати при цьому, що й окрема задача, що стоїть перед вами, теж є важливою.

Письменник і сценарист Реймонд Чендлер:
Позначте межі. Дійте за двома простими правилами: 
1) Ви не зобов’язані працювати. 
2) Якщо Ви працюєте, ви не маєте робити нічого іншого.

Поет та есеїст Джон Перрі:
Перетасуйте список задач. Повірте в те, що задачі унизу списку є не надто важливими – і розв’яжіть їх!
Збільшіть число своїх задач. Чим менше завдань у списку справ, тим важче розділити їх на більш і менш важливі, що позбавляє прокрастинатора мотивації. Зі спроб обмежити себе десятком задач не вийде нічого хорошого, вважає вчений: «Це спосіб стати овочем, а не ефективною людиною».

Отже, схильність до прокрастинації не є вироком, і ніхто не має ставити на собі хрест, помітивши за собою пристрасть до відкладання справ на потів. Спершу треба осмислити, чому саме цей стан виникає. А потім – діяти!

Мій знайомий, якого я згадувала вище, вже давненько мріє про те, щоб досягти гучного успіху в графічному дизайні, а не тільки прозябати найкращі роки в намальованому лісі, б’ючись із намальованими монстрами. Мабуть, підкину йому цю статтю – його життя може кардинально змінитися.

Оцініть написне

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61