реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Особливий метод кастрації
Особливий метод кастрації

Особливий метод кастрації

Анастасія Руссу, 1 курс.
Саме так необізнані люди розшифровують термін «прокрастинація»

«8:00 – підйом. 8:05 – зарядка. 8:23 – душ»... Далі – не менш «глобальні» плани, теж розписані похвилинно – почистити зуби, одягнутися, вийти з дому, піти туди, сюди, зустрітися (точно о 13:07!!!) з подругою, розробити дизайн для сайту (до 17:36), надіслати виконану роботу (не пізніше 18:00)... Кожна приписка тільки додає комічності тому факту, що блокнот розграфлений погодинно, як звичайний органайзер, однак його хазяїн примудряється втулити в ці три рядки по сорок справ.

Я здивовано підводжу очі на свого знайомого:

- Хлопче, ти це серйозно? Це… твій щоденник?

25-річний бородань, знітившись, ствердно схиляє голову. Щоденнику вже півроку, однак його власник усе одно постійно кругом запізнюється, а роботу на день, так ретельно розкладену по поличках, виконати не встигає. Ще й рукою махає ввечері: «А, завтра буде час!» - і сідає грати в «Доту 2» чи «Героїв» (на яких, до речі, часу не виділено).

У психології явище відкладання важливих справ на потім, підміну їх дрібницями, які не мають особливого значення, називають прокрастинацією. Експерти вважають, що більшість людей зазвичай витрачають на неї удвічі більше часу, аніж на саму роботу, і з часом справи тільки погіршуються.

Для людини-прокрастинатора абсолютно звичною є така ситуація, коли, здавалося б, уже сів за роботу, але ж раптом згадуєш, що: треба навідатися до магазину; хочеться гарячої кави; кішка не нагодована; вечерю не зготовано… і поки все це переробиш, вже час лягати спати.

Але треба зауважити, що не завжди лінь і відкладання справ на потім є прокрастинацією.

— У ряду слів «відстрочка — відкладання — прокрастинація» перші два описують нормальне адаптивне функціонування, — пояснює науковець, кандидат психологічних наук Наталія Карловська: — Ця поведінка теж може супроводжуватися негативними емоціями. Наприклад, людина планувала поїхати в інше місто чи державу для отримання освіти, а її близькі тяжко захворіли; вона буде шкодувати про необхідність відкласти свої плани, але вона приймає зважене рішення. Термін «прокрастинація» є доречним, коли відкладання супроводжується емоційним дискомфортом різного ступеня інтенсивності. Людина, звісно, може собі пояснити, що вона нібито зробить це потім, коли прибере в кімнаті, коли до неї прийде натхнення, вона поговорить із друзями тощо. Але десь усередині вона все одно знає, що їй чомусь неприємно займатися цією справою.

Науковці вже визначилися зі значенням терміну «прокрастинація». А от щодо того, що ж із цим станом робити, думки розбіжні. Наприклад, провідний європейський тренер з особистісного розвитку Петр Людвіг вважає, що побороти прокрастинацію просто-таки необхідно, але для цього треба використовувати правильну методику.

— Практичні поради, які пропонуються, часто суперечать одна одній та ніяк не обгрунтовані науково, — зауважує він. — Наприклад, багато хто пропонує рішення, де використовується зовнішня мотивація – метод «кнута й пряника». Але дослідження демонструють, що у зовнішньої мотивації є свої недоліки. У випадках, коли йдеться про інтелектуальну працю, про необхідність пробудити свої творчі здібності, зовнішня мотивація не спрацьовує. Тут особливо важливо розуміти свої глибинні, внутрішні проблеми.
Проблемою прокрастинаторів є не тільки накопичення невиконаних завдань, але й постійний психологічний дискомфорт, почуття провини перед самим собою.

— Ми ж розуміємо, що рано чи пізно завдання має бути виконане. Тиск породжує докори сумління, які завжди виникають, коли ми не робимо те, що повинні, — констатує психотерапевт Альфред Ленглє. — Але прокрастинація виконує також і позитивну функцію – створення простору для себе. Він є необхідним, доки в нас не народилося те чи інше рішення, не прояснилась суть проекту. Чим ближчий крайній термін, тим очевиднішою стає шкода, що може бути нанесена невиконанням роботи, і тим відчутнішою — її цінність. Саме це усвідомлення і є мотивацією, необхідною, щоби втілити задумане. «Чи потрібно це мені насправді? Чи відчуваю я потребу в цьому для свого єдиного життя?» — за кожним нападом ліні звучить це несвідоме, але абсолютно чітке запитання. Відповідь — негативна. Насправді це означає: «Зараз мені важливіше щось інше».

З цього випливає, що стан прокрастинації є необхідним сигналом, який повідомляє людині про те, що виконувана діяльність є непотрібною чи неважливою. А це значить, що його можна застосовувати на свою користь.

Видатні вчені та письменники дають такі поради щодо цього:

Програміст та есеїст Пол Грем:
Почніть з малого. Робота над великими та важливими проектами може пригнічувати. Можна розбивати їх на кілька маленьких задач, які в перспективі можуть зрости до великих проектів. Також можна об’єднуватися з іншими, щоби працювати тільки над частиною проекту, але знати при цьому, що й окрема задача, що стоїть перед вами, теж є важливою.

Письменник і сценарист Реймонд Чендлер:
Позначте межі. Дійте за двома простими правилами: 
1) Ви не зобов’язані працювати. 
2) Якщо Ви працюєте, ви не маєте робити нічого іншого.

Поет та есеїст Джон Перрі:
Перетасуйте список задач. Повірте в те, що задачі унизу списку є не надто важливими – і розв’яжіть їх!
Збільшіть число своїх задач. Чим менше завдань у списку справ, тим важче розділити їх на більш і менш важливі, що позбавляє прокрастинатора мотивації. Зі спроб обмежити себе десятком задач не вийде нічого хорошого, вважає вчений: «Це спосіб стати овочем, а не ефективною людиною».

Отже, схильність до прокрастинації не є вироком, і ніхто не має ставити на собі хрест, помітивши за собою пристрасть до відкладання справ на потів. Спершу треба осмислити, чому саме цей стан виникає. А потім – діяти!

Мій знайомий, якого я згадувала вище, вже давненько мріє про те, щоб досягти гучного успіху в графічному дизайні, а не тільки прозябати найкращі роки в намальованому лісі, б’ючись із намальованими монстрами. Мабуть, підкину йому цю статтю – його життя може кардинально змінитися.

Оцініть написне

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61