реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / У чарах місяця (IQ №1)
У чарах місяця (IQ №1)

У чарах місяця (IQ №1)

Дар'я Панченко, 3 курс.
Лунатизм – старовинна хвороба, згадки про яку можна зустріти ще в римських анналах, древніх єгипетських папірусах, у творах грецьких поетів і філософів. Давні люди остерігались сомнамбулів – людей, що ходять уві сні. Раніше вважали, що лунатики одержимі злим духом, навіжені, знаходяться під впливом місяця, і володіють чорною магією. Під час інквізиції, їх навіть спалювали на вогнищі поруч із відьмами.

Сьогодні вчені трошки далі просунулись у вивченні цієї дивної хвороби, але всі таємниці сомнамбулізму так і не були відритими. Лунатизм ще називають парасомнією. В усьому світі на нього хворіють 2,5 % населення.

Як проявляється ця хвороба: людина, під час сну може вставати з ліжка, кричати, розмовляти, сидіти, грати на піаніно, вмикати світло, пити воду, навіть йти до автомобіля і намагатися його завести. Інші ж просто сидять на ліжку, чи бурмочуть щось собі під ніс. Але все ж міфи про керування літаком чи гру у футбол лишаються лише міфами і не мають під собою реального підґрунтя. Період активності зазвичай триває не більше ніж пів години за ніч, і після нього сомнамбула вертається в ліжко і спить далі. Бувало, що людина не розуміє що трапилось прокидаючись на дивані чи у ванній, і нічого не пам’ятаючи.

Є теорія, що лунатизм пов’язаний з фазами Місяця, від чого, власне, і походить назва хвороби. Доведено, що нервова система людини пов'язана з місячними фазами: на новий Місяць і в повню людина більш збуджена. Особливо це стосується тих, хто чутливо реагує на зміни у навколишньому середовищі. Можливо, лунатизм пов’язують з повнею тому, що у яскравому світлі лунатиків було добре видно, тоді коли у темряві їх просто не помічали. І ні який містичний вплив Місяця тут ні до чого.

Люди, хворі на лунатизм, виглядають абсолютно нормальними – вони бачать, чують, відповідають на поставленні запитання, але при цьому вони все ж сплять. Найчастіше дії, які виконує така людина відповідають діям у сні, хоча експериментально це підтверджено не було.

Чому ж наступає ця хвороба? Сон людини ділить на кілька фаз. На першій ми засинаємо і наш організм сповільнює всі процеси, відбувається фаза повільного сну. Через півтори години сон поглибшується і починається фаза швидкого сну, під час якого люди і бачать сновидіння. От саме на переході між цими фазами і починаються прояви лунатизму. У звичайних людей перехід з однієї фази в іншу відбувається поступово, а в лунатиків навпаки – різко. Під час глибокого сну всі м’язи людей ніби вимикаються, а от в сновид цього не відбувається. Тому вони можуть виконувати звичні, буденні справи. І розбудити людину, яка перебуває в глибокому сні дуже важко. За повір’ям, якщо розбудити лунатика- він збожеволіє. Хоча це лише чутки.

Але якщо лунатик лазить по даху, то це зробити необхідно. Можна спробувати просто відвести його назад у ліжко, зазвичай вони легко підкоряються і йдуть за своїм поводирем. Якщо ж людина не реагує, можна побризкати на неї водою, звичайною чи свяченою. А от прив’язати хворого до ліжка – це погана ідея, адже лунатики чудово керують своїм тілом і відв’яжуться.

Лунатизм не вважається психічним розладом, люди, які ходять уві сні можуть бути здоровими психічно і безпечними для оточуючих. Зазвичай на цю хворобу страждають 6% дітей і всього 1% дорослих ( Тобто одна людина на тисячу населення). У віці до 22 років хвороба зазвичай припиняються. Діти більше схильні до сноходіння, бо їх мозок і нервова система ще не повністю сформовані, тому в малюків лунатизм ще називають «хворобою росту» . Найменші переживання чи страхи випливають у нічні походи по кімнаті, крики та пересування речей.

У дорослих прояви лунатизму виникають внаслідок травм голови, стресів, прийому деяких ліків, аритмії, підвищеної температури, втоми, нічних нападів астми, хронічного недосипу, вживання алкоголю чи інших шкідливих речовин. До речі, прояви лунатизму у дорослому віці можуть свідчити про епілепсію, тому хворі мають зробити енцефалограму голови у лікаря. Діти і підлітки, які страждають від лунатизму, ставляться на облік. Юнака з таким захворюванням не візьмуть в армію.

Лунатизм – спадкова хвороба. Він виникає через 20 хромосому, в якій міститься аденозин гену деамінази, що відповідає за фазу повільного сну. Часто парасомнія зустрічається у однояйцевих близнюків.

Під час сноходіння лунатик легко піддається навіюванню, і ,за повір’ям, якщо людину, яка розмовляє у сні, спитати про щось, і при цьому тримати за безіменний палець, то вона вам чесно відповість на поставлене питання. Зазвичай лунатизм припадає на темну половину дня, адже тривалий сон у людей зазвичай вночі. Але якщо сон вдень триває понад шість годин, то напад лунатизму може статися і при світлі сонця. У буденному житті люди, які хворіють на лунатизм, виглядають спокійними і стриманими, хоча насправді вони дуже емоційні.

Зазвичай лунатики уві сні не становлять загрози, але все ж бували випадки, коли сновиди могли поранитись, путали двері з вікнами, і випадали з них. ( 25% сомнамбулів отримують ушкодження під час нічних подорожей) У США щорічно фіксуються злочини скоювані людьми, страждаючими від парасомнії. Серед них: підробка чеків, вбивства, зґвалтування і розбещення неповнолітніх. Суд визнавав сновид невинними, адже вони не усвідомлювали своїх дій.

Якось у Індії від однієї мусульманської подружньої пари зажадали розлучення через те, що чоловік уві сні три рази вимовив слово "талак", що арабською означає розлучення. За мусульманськими законами, "потрійний талак" рівноцінний реальному розлученню.

Також є історія про сім’ю з шести людей, які хворіли на лунатизм. Вони щоночі збиралась в їдальні, пила чай і йшли спати. Це все відбувалось уві сні, і сім’я навіть не підозрювала про нічні походеньки.

Житель північного Уельсу Лі Хедвін вдень працює медбратом, а ночами «перетворюється» у дивовижного художника.

Однак найбільш неймовірною і шокуючою історією про лунатизм можна вважати випадок Кеннета Паркса, який на 23 травня 1987 року у віці 23 років у сні взяв машину, проїхав 23 кілометри до будинку батьків дружини, де він зарізав тещу, і намагався задушити тестя. Після показань декількох фахівців в області сну присяжні виправдали Паркса.

55-річний Роберт Вуд, колишній шеф-кухар, знаменитий тим, що готує під час сну. «Я ставлю фритюрниці, вмикаю світло і телевізор на повну гучність — і це все уві сні» каже він.

У чарах місяця (IQ №1)

Робота Володимира Федотко


Під час сноходіння дії людей дуже активні і рішучі, тому кажуть що вони більш пластичні. Але пройти по канату сновиди не зможуть, і при падінні з п’ятого поверху теж на лапи ( ноги) не приземляться. Вони лишаються людьми, хоч відчуття страху дійсно зникає. Ділянки мозку, які відповідають за біль в той момент «відпочивають» і лунатик дійсно не відчує болю від падіння. Але прокинувшись побачить переломи і подряпини.

Павлов стверджував, що внаслідок гальмування вищих, генетично найбільш пізніх областей кори головного мозку у звичайному сні розторможується більш примітивний тип мислення. У сомнамбулічному стані розгальмовуються ще давніші рухові рефлекси, здавалося б, уже втрачені сучасною людиною. Не випадково один з лікарів, які спостерігали за сновидою, відзначав у нього звички, характерні для лазу мавпи, великі пальці рук відстовбурчені, ступні ніг повернуті всередину.

Отже, як стверджують вчені, сомнамбулізм — це одна з форм «часткового» сну, при якому гальмування охоплює область свідомої діяльності, залишаючи не заторможеними рухові коркові і підкіркові утворення (центри). Це саме відбувається під час гіпнозу, а також верхової їзди, коли кавалеристи здійснюють дальні подорожі.

Якщо лунатизм виникає лиш зрідка, внаслідок сильних переживань і не несе нікому шкоди, то ця хвороба не становить небезпеки і не потребує лікарського контролю. Якщо ж напади лунатизму трапляються кілька разів на тиждень – то варто звернутись за консультацією до лікаря. Є практика успішного лікування лунатизму гіпнозом, коли під час сну хворого вводили в гіпноз і наказували більше не ходити уві сні.

Все ж варто убезпечити приміщення, де проживає лунатик – не лишати ключів від машини на видному місця, прибрати гострі речі, купувати меблі без гострих кутів, на лишати посеред кімнати крихких речей, а на вікна поставити решітки. Лунатику потрібно утриматись від емоційних переживань, сварок, активних ігр перед сном. Краще випити заспокійливого чаю, чи прийняти теплу ванну.

П.С. Стаття підготовлена в рамках завдання створити газету науково-популярної тематики.

У чарах місяця (IQ №1)

Завантажити газету у форматі pdf

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61