реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Фрагменти із життя Олени Проценко
Фрагменти із життя Олени Проценко

Фрагменти із життя Олени Проценко

Вікторія Череп'юк, 2 курс.
Як журналістика змінює людей

За невеличким столиком, заваленим горою візиток, блокнотиками та важливими паперами, працює Олена Проценко - журналіст одного із найпопулярніших телеканалів України — 1+1. Їй потрібно негайно підготувати сюжет для “Сніданку” та домовитись про завтрашні зйомки. Додому приїде пізно ввечері. Графік роботи на ранковому шоу дуже непередбачуваний та ненормований. Іноді доводиться затримуватись до глибокої ночі, щоб вранці телеглядачі побачили сюжет.

Колись Олена й подумати не могла, що її життя буде пов'язаним із журналістикою. Вона ніколи не мріяла про роботу у медіа галузі. Все вирішилося наприкінці навчання у школі, коли потрібно було обирати майбутню професію. Подала документи у три Київські виші на такі спеціальності як українська філологія, психологія та журналістика. Батьки наполягали, щоб дівчина навчалася на педагога, але старша сестра переконала подати документи саме в Інститут журналістики. Схоже відчувала, що розсудлива, з приємним тембром голосу, кароока Олена має працювати саме у ЗМІ.

Цей вибір став ключовим моментом у її житті. Закомплексована колись дівчинка змусила себе подолати всі можливі внутрішні бар'єри та страхи. Журналістика додала впевненості у собі, навчила дихати на повні груди та проявляти себе на максимум.

Уже після другого курсу Олена пройшла практику на радіо після якої її одразу взяли на роботу. Пізніше працювала на двох телеканалах та в газеті. Цей досвід, здобутий багаж знань та професійних навичок допоміг працевлаштуватися на 1+1. Вона вміла правильно подавати ту чи іншу інформацію, розгортати її у повноцінний сюжет. Тому не дивно, що резюме сподобалося керівникам телеканалу і вони взяли її на випробувальний термін. Перший тиждень був пекельним. Доводилося днювати і ночувати в офісі. Олені вдалося витримати це випробування і викластись на усі 300% . Після цього її прийняли у штат.

Вона з усмішкою пригадує той день, коли вперше прийшла в офіс. Одразу вразив корпоративний дух та традиції компанії такого рівня. Коли побачила людей, які сидять до 11, а то й до 1 години ночі, зранку знову приїжджають на роботу, щоб виїхати на зйомки то подумала, що вони божевільні, але через місяць зрозуміла, що сама така ж. Робота затягнула і викликала азарт.

Олена ніколи не виконує роботу похапцем або нашвидкоруч. Тоді результат не буде якісним, а цього відповідальна та затята журналістка не може собі дозволити. Вона працюватиме до останнього, щоб все вийшло як потрібно. Така віддасть роботі забирає настільки багато часу, що додому їй доводиться приходити тільки для того, щоб поспати. На щастя, батьки Олени все розуміють, терплять і підтримують доньку. У вихідні дні нічим не завантажують, просять відпочити і нічого не робити. Але думки все рівно повертаються на роботу, не дають спокою роздуми про нові сюжети та нових героїв. Вони постійно у голові. Доводиться щоразу давати собі настанову в єдиний вихідний ні про що не думати.

Такий швидкий темп життя може зламати людину, змусити з запалу кинути все. Іноді й справді сама себе запитує, чи тим займається у житті. Чи варто стільки часу, зусиль та нервів витрачати на підготовку сюжетів. Але уявити себе у чомусь іншому Олена не може. Вона фанат своєї справи і знає, що нічого, окрім журналістики, їй не до душі. Заради роботи навіть довелося пожертвувати живописом та відвідування спортклубу. На малювання картин та кілометровий біг часу обмаль. Якщо ж з'являється вільна годинка, то краще використати її для сну.

Олена дуже приємний співрозмовник. Людина щира та відверта, не може не захопити. Як не було б складно працювати, говорячи про роботу, очі в Олени горять. Видно, що вона отримує від цього задоволення. Мова добре поставлена, голос ніжний та мелодійний. Пряме волосся обережно торкається плечей, а руки раз по раз гладять товстий блокнот із логотипом каналу. Вона постійно тримає його біля себе Навіть бере додому тому, що з ним спокійніше. Раптом потрібно буде комусь зателефонувати? А у ньому є всі номери телефонів, розписані плани на майбутнє та список завдань.

Трохи більше року тому у житті Олени сталося те, що перевернуло його з ніг на голову. Вона почала подорожувати. Закордонний паспорт, який 6 років лежав запорошеним без жодного штампу, нарешті став у пригоді. Найкраща подруга переконала поїхати у Болгарію на молодіжний курорт. Тоді Олена й зрозуміла, що подорожувати це дуже круто. У неї повністю змінилося ставлення до світу і до людей. Вона почала маштабніше дивитися на те, що відбувається навколо. У кожному місці відчувалася своя неповторна атмосфера. Були мінуси та плюси, які дозволяють порівнювати життя одних людей з іншими.

У Болгарії дівчина дозволила робити собі все, чого душа бажала: відпочити, розслабитися та відірватися на повну. Той ейфорійний стан після пережитого у балканській країні тривав ще понад місяць. Додому вона повернулася відпочилою та щасливою.

Ця поїздка стала не тільки першим поштовхом до навколосвітніх мандрівок, а й доленосною. Саме там Олена познайомилася зі своєю другою половинкою — нідерландцем Ніккі. Вони спілкуються англійською мовою, але для кращого розуміння один одного Олена вивчає його рідну нідерландську. Після цієї зустрічі поїздки закордон почастішали. Спершу вона прилітала до коханого на Батьківщину, потім у відрядження до Грузії. Разом вони поїхали до Парижа, де провели 4 незабутніх дні насолоджуючись красою найфотографованішої споруди світу — Ейфелевої вежі. Можливо, й вона колись потрапить до Олениного сюжету.

Оцініть написане

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61