реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Робота на «1+1» - міф чи реальність?
Робота на «1+1» - міф чи реальність?

Робота на «1+1» - міф чи реальність?

8864, 2 курс.
Медіасуспільство


Ми звикли, що все погане відбувається не з нами, а все хороше та успішне – це недосяжні мрії. Але є безліч історій, які вселяють у нас віру та бажання робити усе, аби дійти до мети та відчути смак перемоги. «1+1» – є одним з найрейтинговіших каналів в Україні. Чи можна туди потрапити, як це зробити та чому ще слід навчитися - про все це розкаже молода журналістка Наталія Ярмола, яка нещодавно стала офіційним членом команди « ТСН ».


Як Ви розпочали роботу на одному з найпопулярніших телеканалів країни? Ви планували такий поворот у своєму житті, чи все сталося випадково?
Після двох років роботи на Першому діловому мені хотілося йти далі. Але змінювати роботу важко, особливо, коли досвід хоч і є, але його все одно мало для того, щоб упевнено йти на більш масштабні канали і заявляти «я все вмію». Я завжди казала лише, що «я хочу» і, звісно, робила щось для цього. Словом, «страх новачка» знову мною почав керувати.

Один знайомий розповів мені, що «1+1» набирає команду стажерів на різні вакансії. Одна з них була «журналіст ТСН». Її я боялася найбільше. Тим паче, потрібно було надсилати відео-резюме, яке теж соромилася знімати, плюс ще й свої роботи, сюжети надіслати. Я боялася насмішок і критики. Але все-таки все відзняла і зібралася з силами, щоб натиснути кнопку «відправити».

Місяць жодної вісточки, але все ж таки мені подзвонили і запросили на групові ігри. Людей було дуже багато, але, як мені здалося, нічого особливо складного не було. Потім знову довге очікування, але я дочекалася. Співбесіда пройшла чудово, залишилося дочекатися третього дзвінка - і я новий стажер «1+1»! Але мені на е-мейл прийшла відмова. Цей лист мене дуже засмутив. Я не пройшла і вже почала миритися з тим, що ще недоросла до такого проекту. Але десь глибоко в душі вірила, що це помилка, і мене покличуть знову. Так і сталося. Дівчинка, яку взяли, не виправдала очікування нашого керівника стажування, і замість неї на місце стажера «ТСН» обрали мене. Я дуже цього хотіла і залишилася працювати там, куди мріяла потрапити ще не скоро.

Багатьом студентам цікаво дізнатися, як поєднувати навчання та роботу. Які секрети Ви можете нам розкрити?
Працювати і вчитися одночасно – складно. Але потрібно правильно планувати час і не лінуватися робити все вчасно. Я бігала туди-сюди по Києву – то на стажування, то на навчання. Інколи на стажуванні робила домашні завдання, інколи навпаки. З деякими викладачами вдавалося домовитися, щоб хоча б якісь роботи надсилати поштою. Отак і викручувалася. Але завжди треба вибирати, що для тебе головніше.

Які Ваші сюжети Ви вважаєте найцікавішими? Або, можливо, можете згадати смішні моменти за кадром?
Я ще не так довго працюю, щоб сказати, які сюжети найцікавіші, бо в ефірі особисто моїх було ще не так багато. Всі сюжети цікаві по-своєму. Дуже запам’ятався випадок, коли я ще була стажером. Я з журналісткою поїхала на зйомку блокади дороги. Люди перекрили рух транспорту. Оператор покинув штатив від камери біля мене, бо зі штативом важко серед великої кількості людей знімати, і пішов з журналісткою у натовп. А мені дуже кортіло послухати, які питання вона ставитиме і як стендап запише. Я, довго не думаючи, взяла штатив (а вага в нього чимала) на плечі і пішла за ними. Оператор був у шоці, люди навколо теж… А мені було все одно: я хотіла вчитися, а не охороняти штатив.

Кожен мріє працювати на одному з провідних каналів, але не кожен усвідомлює весь рівень складності. Як Ви себе відчуваєте, будучи частиною команди «1+1»?
Я ще й досі, будучи вже офіційно журналістом «ТСН», не відчуваю себе впевненою під час зйомок. Хвилююся, як вперше, бо хочу, щоб все вийшло якомога краще. Але хвилювання швидко проходить, коли озираюся навколо. Старші мої колеги дуже хороші, вони завжди підкажуть, що і як, коли я невпевнена. Я можу до будь-кого підійти за порадою і отримаю її. Під час зйомок є чудові оператори, які працюють на результат, а не просто так. Вони теж завжди допоможуть, підкажуть, виставлять правильний кадр. Інколи їхні кадри кажуть в сюжеті більше, ніж мої слова за кадром. Під час монтажу сюжету режисери теж можуть зробити ледь не фільм з простої зйомки. Звісно, працювати в такій команді - одне задоволення. Відчувати себе її частинкою - ще приємніше. Але чого б я в житті чи на каналі не досягла, я ніколи не задовольняюся тим, що є. Я знаю, що мені ще потрібно дуже багато працювати над собою. А головне - є на кого рівнятися.

Чи обрали Ви свій журналістський стиль, і як, взагалі, його знайти?
У кожного журналіста особливо круто виходить знімати певні теми: хтось соціальну, хтось економіку, хтось політичні сенсації. А зараз, на жаль, до цього списку додалася ще й війна, але її теж потрібно знімати дуже професійно. Я своєї ніші ще не знайшла. Я в пошуках. Поки мені найбільше подобається знімати репортажні зйомки. Але для рівня професіоналів, які пишуть аналітику, - це ще дитячий садочок.

Іноді самі журналісти дають пораду: «Знайди собі когось у редакції, хто тобі близький за стилем написання сюжетів, за людськими якостями, і «прикріпись» до нього».

Які поради Ви б могли дати журналістам-початківцям?
Одне із перших завдань, яке я отримала на стажуванні, - придумати 10 тем, про які можна зняти сюжет. Це неймовірно складно. Я ходила по вулиці та в усьому шукала тему. Потрібно розвивати в собі таке мислення.

Також не можу не сказати про читання художньої літератури, професійної, психологічної. Це дуже допомагає. Художня література розвиває мову.
Читати статті й дивитися новини. Потрібно вчитися на матеріалах старших журналістів і випрацьовувати власний стиль та манеру. Це дуже важливо.
Потрібно вчити закони, які регулюють сферу медіа. Не варто їх зубрити. Просто потрібно знати свої права та обов`язки, щоб безперешкодно отримувати інформацію, яку Ви і глядачі маєте право знати. Особливо ці знання знадобляться на зйомках гучних справ у суді, коли охоронці можуть не пускати на засідання просто так.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
Ендорфіни для душі, або чому я хочу в Сомалі
Соломiя Вiтвiтська : треба займатися тим, що приносить задоволення, i тодi все вийде
Гра на виснаження
Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
«Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
По нотах особистості
Про що мріє радіотехнік
Я би хотів поєднати користь і розваги
«ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
«Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
«Життя в Україні очима іноземця»
«З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
Крутий редактор чи котлети замість мрії
Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.
Новий Христофор Колумб
Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”
«У мене немає мрій, у мене є довготрималі цілі», - дівчина з фотоапаратом.
Редактор ефірного промо: життя на полі бою
Віталій Ващук: «Займайтеся тим, від чого вас пре!».
Французька екзистенціалістка
Олександр Чорний: «Українським композиторам присутній бунтарський дух та ходіння «по лезу»
NK: Я люблю зморшки! Вони віддзеркалюють досвід і мудрість
Уляна Бойко: «У мене ніколи не було заготовленої моделі поведінки. Але завжди було розуміння, що я несу відповідальність за продукт і за команду»
Некомфортна зона комфорту
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
Без сорому, книг та мистецтва: сповідь сучасного програміста
Мрії в дії: байдарки замість географії
Статус: у вічному пошуку
Наталія Ємеліна: “Секрет кар'єри: чесно, багато, якісно працювати і знати собі ціну”
Якщо ти молода, амбітна і православна
Роман Кравець: "Бути журналістом – це певною мірою благодійність"
Олексій Мандзій: "Колись казали, що в нас дві булави - три гетьмани, а тепер кажуть: "Дві теми - три експерта"
НОВИНИ - ЦЕ РЕЖИМ НОН-СТОП
Важливо шукати людей, які продукують сенси
Про журналістську професію Надії Петруньок - парламентського журналіста телеканалу NewsOne.
ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!
Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
Презентації вибіркових дисциплін
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
(044) 481-45-61