реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Не має часу займатися не тим, що подобається». Інтерв'ю.
«Не має часу займатися не тим, що подобається». Інтерв'ю.

«Не має часу займатися не тим, що подобається». Інтерв'ю.

1647, 2 курс.
У поетів та журналістів є дещо спільне: ті, й інші переносять актуальні й вічні теми на папір чи - набагато швидше, дешевше й доступніше - на екран. Проте для перших це творчість, а для других – робота, повна творчості. Відомо чимало прикладів поетів, що пробували себе у журналістиці, але мало кому все-таки вдалося поєднати у собі журналістську об’єктивність та неупередженість із характерною поетам емоційністю. В чому склідність цього завдання? Марина Однорог редактор журналу «СахарОК», поетеса і автор блогу «Примха щастя» поділилася з нами своїми міркуваннями .

- Окрім основної роботи, ти знаходиш час навіть на культурний менеджмент. Як тобі це вдається?
- Коли я тільки почала роботу журналіста на сайті одного з регіональний інформаційних агентств,то була готовою на усе – працювати день і ніч за маленьку зарплатню, а коли знайомий між іншим запитав, чи мені це подобалося,і я несподівано для себе самої зрозуміла, що ні. Та я й не працювала саме журналістом, який бігає по всіх заходах і є присутнім на максимальній кількості подій, а була рерайтером, сиділа переписувала тексти і тільки інколи виходила як репортер та й все. Більшість новин була на буденні й нецікаві мені теми, мій ранок починався з новин кримінальної хроніки – все це завело мене в стан між творчою кризою і депресією, я понад два місяці не написала ні одного рядка поезії. Одного дня вирішила, що більше не маю часу займатися тим, що мені не подобається, ну, а на те, що до вподоби завжди знайдуться і час, і можливість.

- Тобто, журналістика, творча професія, мало загнала тебе у творчу кризу?
- Можна й так сказати. Буденні теми, на жаль, трохи притуплюють «високі» пориви поезії. Можливо, це тому що я здебільшого пишу інтимну лірику, а якби писала соціальну – навпаки, черпала би натхнення і теми для нових віршів.

- Чи не прокинулось у тебе бажання писати вірші на соціальні теми і чому?
- Ні, вірші на соціальну тему – для людей більш жорстких та загартованих, ніж я.

- А в особистому розвитку допомогло тобі? Можливо, загартувало?
- Так, звичайно. Був період, коли я стала навіть занадто загартованою у цьому плані. Наприклад, повідомлення про те, що хтось згорів уже не викликали не те, що шоку, а навіть здивування. Я сприймала це просто як інформацію: той-то, тоді-то, там-то курив у ліжку, заснув, від цигарки зайнялося простирадло… і так далі.

- Ти знайшла баланс між «інформацією» та милосердям?
- Не зовсім. Я ще у внутрішньому пошуці «здорової байдужості».

- Деякі журналісти використовують такий прийом: розмежовують себе як людину і себе як професіонала. Не було у тебе таких спроб?
- Дещо схоже – я ніколи не приношу роботу додому. Робота є робота, я її виконую і не ділюся ні з ким процесом.

- Чи можливо продовжити розвиток своєї поетичної творчості і при цьому бути журналістом-професіоналом?
- Дивлячись про що ти писатимеш журналістські тексти. Якщо про політику – то навряд, акценти зміщуються. А от якщо про культуру - навпаки, з’являються нові джерела натхнення, перевірено на собі. Головне – не бійтеся пробувати себе у тому, чого вам справді хочеться. І все вийде.

ФОТО: з особистого архіву
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61